«Я не бачив нічого, про щоб не соромно було в поважному товаристві згадувати. Просто політикам нема чого сказати. В такому разі дизайнеру, якій має перетворювати головні повідомлення політиків в якійсь продукт відповідно нічого робити», – вважає Ігор Скляревський.
Андрій Куликов: Як можна оцінити нинішній рівень наочної агітації президентської кампанії?
Ігор Скляревський: Я взагалі сподівався, що такий вибух небайдужості дизайнерів до того, що відбувається він змінить всю цю ситуацію, коли в політичній рекламі і в політичному маркетингу царюють ранні дев’яності. Це просто жах завжди був і я думав, що це зміниться. Але коли я побачив наприклад стиль всієї цієї реклами одного з лідерів президентських перегонів, мені аж «поплохело». Це «пізній совок» або «ранні дев’яності».
Андрій Куликов: А чия реклама зараз яка ну якщо не «попереду планети всій», то принаймні більш менш відповідає сучасному світу?
Ігор Скляревський: Я не бачив нічого, про щоб не соромно було в поважному товаристві згадувати.
Ірина Славінська: Вот якби йшлося про якусь ідеальну кампанію в Президенти. Я би вона мала виглядати на Вашу думку?
Ігор Скляревський: Я не знаю, і думаю що ніхто не знає якою вона має бути хорошою, з однієї простої причини. Одна з політичних сил, яка балотується на місцеві вибори в Києві звернулася до мене по допомогу, щоб я їм допоміг з дизайном. Я почав ставити питання: «Що ви хочете сказати», «Якім буде ваше головне повідомлення людям?».
Вони сказали, ми зараз не можуть відповісти на це питання тому що ще не бачили результати соціологічних досліджень та фокус-груп. Я схопився за голову. Тобто люди хочуть прочитати в соціологічних опитуваннях і фокус-групах своє головне повідомлення… Просто їм нема чого сказати. В такому разі дизайнеру, якій має перетворювати ці повідомлення в якійсь продукт відповідно нічого робити.