Що кажуть Bellingcat, Зеленський та Бурба: усі деталі про провал спецоперації із затримання «вагнерівців»

Що кажуть Bellingcat, Зеленський та Бурба: усі деталі про провал спецоперації із затримання «вагнерівців»

«Спроба затримання найманих бойовиків приватної військової компанії «Вагнер» Україною — це перша спецоперація подібного масштабу у новітній історії. Це крутий трилер, велика геополітична спецоперація, яка показує та доводить, що реально Росія робить проти України»,сказав в інтерв’ю російській журналістці Юлії Латиніній журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв.

Чому найманців не вдалося затримати? Чому спецоперацію відстрочили та чи стало це причиною зриву? Чи був «злив» інформації?

Громадське радіо зібрало усі деталі.

Що це була за спецоперація?

17 листопада Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала першу частину свого розслідування щодо спецоперації із затриманням Україною бойовиків російської ПВК «Вагнер».

Христо Грозєв каже: операції було дві. Перша — розвідувальна, успішна. Друга — затримання, провальна. Адже бойовиків затримали у Білорусі, яка передала їх до РФ. Як усе відбувалося?

Перший етап

  1. Українська розвідка вивчала «вагнерівців» з 2014 року, зокрема дізналася про їхні методи вербування, взаємодію з ФСБ і ГРУ та ротацію між ПВК.
  2. Відповідальні за проєкт — два старші офіцери: Василь Бурба (тоді — глава розвідки Міноборони) та Руслан Баранецький (заступник голови СБУ). За даними Bellingcat, вони регулярно проводили брифінги для президента Володимира Зеленського про операцію «Авеню».
  3. До вересня 2019 року українська розвідка зібрала персональні дані (місцеперебування, працевлаштування, контактні дані) понад тисячі найманців, більшість із яких воювали на сході України в якийсь момент між 2014 та 2018 роками.
  4. Український розвідник під прикриттям «Сергій Петрович» провів близько 300 «інтерв’ю» з потенційними кандидатами на «роботу»: нібито охорону нафтових об’єктів «Роснафти» на Близькому Сході. Вони надавали усю інформацію про себе: включно з місцями «роботи».

Фото - Що кажуть Bellingcat, Зеленський та Бурба: усі деталі про провал спецоперації із затримання «вагнерівців»

 

Фото - Що кажуть Bellingcat, Зеленський та Бурба: усі деталі про провал спецоперації із затримання «вагнерівців»

Другий етап

  1. 2 червня 2020 «Петрович», за легендою, був убитий у Сирії. Замість нього зʼявився новий куратор – «Артур Палич», який сказав, що найманців відправляють на роботу для охорони обʼєктів «Роснафти» у Венесуелі.
  2. Зрештою з усіх обрали 28 росіян, нібито пов’язаних із незаконними діями в України, та ще 5 — без зв’язків. Їм і запропонували фейкові контракти до Венесуели. Росіянам сказали, що їх доставлять до Туреччини для рейсу у Каракас, але насправді розвідка мала доставити їх в Україну для затримання.
  3. У розслідуванні кажуть, що через пандемію вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим був маршрут Мінськ-Стамбул, оскільки літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі. Визначили два сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України: якщо комусь на борту стане погано (наприклад, серцевий напад) або якщо на борту існує загроза вибуху.

Перша частина розслідування закінчується на етапі, коли 24 липня найманці прибули до Білорусі з Москви автобусом. Кожному, за даними журналістів, роздали фальшиві трудові договори, які надавали право на в’їзд до Білорусі. Далі — ми знаємо про затримання 33 бойовиків на п’ятий день перебування у Білорусі — 29 липня. На думку КДБ Білорусі, вони прибули для «дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії».

Затримання ″вагнерівців″ у Білорусі

«Вагнергейт» та політичні інтереси

Українська влада спочатку заперечувала сам факт підготовки такої операції.

«Уся історія з «вагнерівцями» вигадана від початку до кінця», — казав глава ОП Андрій Єрмак.

Потім президент Володимир Зеленський називав її «не нашою операцією», натякаючи на причетність до цих подій Росії. А оглядач відділу міжнародної політики «Дзеркала тижня» Володимир Кравченко з посиланням на неназваних співрозмовників стверджував, що ОП просив британську розвідку завадити виходу розслідування Bellingcat.

Найбільш критичне зауваження Христо Грозєва до української влади: невизнання цієї спецоперації.

«Логічно не розкривати деталі у разі провалу. Але провалилася лише друга частина спецоперації — затримання. У той час, як збір розвідданих пройшов дуже добре. Але їх не використали. Українці отримали неймовірну кількість інформації, необхідної для справи про збиття MH-17, справи про фінансування Росією терористів у Гаазі та у багатьох інших справах. Наприклад, Європарламент також робить розслідування про роль ПВК «Вагнер».

Без цих матеріалів усі ці справи стають слабшими у 10 разів. Весь цей час Україна не передавала ці дані іншим країнам через власні політичні міжусобиці. А вони в рази менші, аніж інтереси не лише України, а й інших країн», — каже журналіст-розслідувач.

А журналістка Яніна Соколова оприлюднила документи нібито Головного управління розвідки, у яких йдеться про підготовку в Україні спецоперації «Авеню» з затримання найманців приватної військової кампанії «Вагнер». А також про її перенесення на фінальному етапі за рішенням вищого воєнно-політичного керівництва. ДБР перевіряє джерела витоку документів.

Версія українських спецслужб та команди Зеленського

Розвідувачі з посиланням на одного з керівників спецоперації — ексглаву розвідки Міноборони Василя Бурбу — повідомляють, що президент Володимир Зеленський вперше дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року під час брифінгу. Він «загалом схвалив» її та попросив надати докладний план, який 1 липня затвердив міністр оборони.

«За словами Бурби, глава Офісу президента Андрій Єрмак запропонував відстрочку операції на тиждень. За день до того президент Зеленський домовився з Росією та підтримуваними Росією сепаратистами про припинення вогню на Донбасі — досягнення, про яке він оголосив на спільному брифінгу з президенткою Швейцарії Сімонеттою Соммаругою…

За словами Бурби, позиція Офісу президента полягала в тому, що якщо операція триватиме, як планувалося, і завершиться затриманнями 25 липня, то режим припинення вогню буде приреченим до початку», — кажуть у Bellingcat. Автори додають, що ОП ніяк не прокоментував їм ці слова Бурби.

Василь Бурба у програмі «Свобода слова Савіка Шустера» розповів, що під час чергової доповіді про хід спецоперації він отримав вказівку про відстрочку від керівника Офісу президента Андрія Єрмака. А той передав вказівку від президента, бо був делегований ним.

«Ми піднялися до президента на 4-ий поверх. Нам повідомили, що з нами говоритиме глава ОП. Нас було троє: я, перший заступник — Руслан Баранецький — та глава ОП. Відбувалася планова доповідь щодо наступного етапу. Такі доповіді ми робили регулярно. Я отримав вказівку щодо перенесення фінального етапу. Я не просто отримав вказівку, я отримав відповідь, що це вказівка президента», — сказав Бурба.

За його словами, одна з причин провалу із затриманням — «кріт», який працює на Росію. Друга причина провалу — погана підготовка українських спецслужб. Третя — гарна робота контррозвідки Білорусі.

«Зі свого досвіду можу додати, що цей провал трапився завдяки людям у владних кабінетах. Людям, які, на мою думку, «зливають», передають інформацію ворогу», — додав Василь Бурба.

Ні президент Володимир Зеленський, ні глава його офісу Андрій Єрмак не прокоментували оприлюднене Bellingcat розслідування. Коментар «Укрінформу» дав лише радник зі стратегічних комунікацій Михайло Подоляк.

Подоляк заперечує слова Бурби. Його коментар називає словами «кількох відставників».

«Андрій Єрмак навіть теоретично не може керувати розвідкою і жодного разу не намагався цього робити», — наголосив радник Єрмака.

Остання версія офіційного Києва: «спецзахід» щодо переміщення 33 «вагнерівців» в Україну таки готувався, але не відбувся. Причину зриву парламентська слідча комісія встановити досі не змогла, йшлося у її проміжному звіті від 15 листопада.

Слухайте також: Можна було обійтись без ТСК, якби спочатку обрали правильний тон пояснення історії з «вагнерівцями» — політологиня

Василя Бурбу звільнили з посади 5 серпня 2020 року, одразу після провалу спецоперації. Українські ЗМІ писали, що його звільнення відбулося після того, як він вимагав розібратися у причинах зриву «Вагнергейту» і, зокрема, перевірити посадовців з Офісу президента на детекторі брехні. 14 вересня Василь Бурба взагалі звільнився з військової служби. Журналіст Юрій Бутусов запевняв, що Бурба написав рапорт на звільнення, щоб мати можливість свідчити щодо «Вагнергейту». Нібито міністр оборони Андрій Таран тиснув на Бурбу, вимагаючи відмовитися давати свідчення.

Руслана Баранецького звільнили 26 липня 2021 року.

«Дзвінок Лукашенку»

25 червня під час інтерв’ю з ведучою Наталією Мосейчук в етері телеканалу «1+1» Володимир Зеленський сказав, що «радий, що операція так і не відбулася». Він припустив, що на Україну могли чекати ті ж наслідки, що й після примусової посадки літака Ryanair у Мінську.

За словами президента, він подзвонив Олександру Лукашенку й заявив про готовність передати всю інформацію щодо «вагнерівців»:

«Коли «вагнерівці» були на території Білорусі, я подзвонив Олександру Григоровичу. Я його попередив, сказав, що готовий передати йому всю інформацію, що стосується цих людей. Ми вже розуміли, які там були прізвища, ми розуміли, хто це такі…

Тим не менш, він сказав мені по телефону: «Я розумію, так, дорогий Володимир Олександровичу, ти ж знаєш, як я до тебе ставлюсь, як Білорусь любить Україну. Я не підведу, все буде нормально, тут у мене не все спокійно. Я розберусь». Я був впевнений, що він передасть нам цих вбивць, цих «вагнерівців». Але потім відбулось те, що відбулось», — розповів Зеленський.

Після цього Володимира Зеленського почали звинувачувати у держзраді. Зокрема, цим активно користувалася (та й досі користується) опозиція.

Зеленський

22 липня суд зобов’язав ДБР порушити справу щодо можливої держзради Зеленського через «зрив операції із затримання «вагнерівців». Заяву до ДБР подала група людей, серед яких колишній народний депутат, командир добровольчого батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук. Правоохоронці не почали досудове розслідування, тому вони звернулися до суду зі скаргою на бездіяльність ДБР та вимогою змусити відомство почати розслідування.

У жовтні Лукашенко заявив в інтерв’ю CNN, що про «вагнерівців» його ніхто з України чи Росії не попереджав.

«Ніхто з українського уряду, ні президент України мене не інформував. Мене інформували власні спецслужби», — сказав Лукашенко.

Фейки про спецоперацію з затримання «вагнерівців»

Найцікавішим у історії зі спецоперацією Христо Грозєв називає події після. А саме — кількість дезінформації. Зокрема, з боку російських спецслужб та РФ.

«Вони запевняли, що це спецоперація ЦРУ, а українці виконували нібито вторинну роль. Ціллю назвали намагання «посварити братські народи», — каже він.

Але дезінформацію поширювали й з українського боку.

«Українські політсили побачили у спецоперації внутрішньополітичний інструмент. З одного боку, стверджували, що спецоперація провалилася через конкретний «злив» даних білоруським та російським спецслужбам. А з іншого боку, казали, що її взагалі не було», — додає Христо Грозєв.

Слухайте також: Кіна не буде: як серіал на Netflix про «вагнерівців» виявився російським фейком

Найдивнішому фейку 4-5 місяців. Це було відео нібито спроби хакерів потрапити на сервери КДБ Білорусі. Чомусь ці сервери були на сайті Олександра Лукашенка.

«Ці нібито хакери знаходять список аудіо — дзвінків між Лукашенком та п’ятим президентом України Петром Порошенком. Там Лукашенко дякує Порошенку за цей «театр». Додає, що Порошенко отримає кошти від Путіна на свій «чорний рахунок». Фейк у дуже смішний спосіб намагався показати, що нібито спецоперація не була реальною, а її нібито придумав, таємно від нинішньої влади, Порошенко», — розповідає журналіст-розслідувач.

Христо Грозєв

Що точно знала Росія?

В української розвідки була інформація про те, що один з «вагнерівців» написав детальний звіт про пропозицію роботи, яку придумали українські спецслужби, до ФСБ. Bellingcat підтвердили ці дані.

«Це показує, як неефективно та погано працює російське ФСБ. Бо вони отримали цей звіт, але сплутали операцію українських спецслужб з іншою реальною операцією у Венесуелі. Тому вони відповіли, що все гаразд, можна їхати», — розповідає Грозєв.

Ще один «вагнерівець» радився зі своїм куратором щодо завдання. Той теж його запевнив, що їхати безпечно. Мовляв, 2 тижні тому була попередня група, яка летіла у Венесуелу охороняти «Роснафту».

Чому трапився провал?

Христо Грозєв переконаний: для провалу спецоперації із затримання «вагнерівців» не потрібно «зливу», достатньо її сповільнення, відстрочки на кілька днів.

«Уявіть собі, що відбувається. З величезним ризиком викриття, у пік пандемії через кордон переїздить 33 чоловіки з військовим минулим, з незаконним для Росії та Білорусі військовим минулим. У цей час Мінськ на порозі громадянської війни. А вже місяць президент Білорусі розповідає про те, що у нього є вороги з усіх боків. Навіть з РФ», — розповідає журналіст-розслідувач.

Це вже було ризиковано. Чим довше ці люди на території Білорусі — тим вищий ризик.

«Одна справа — перечекати 7 год та полетіти далі. Але вони пропускають рейс, розселяються в готелі. Ризик знову зростає експоненційно. Тим паче — очікування наступного рейсу 5 днів. Параноїдальному Лукашенку стає страшно. Для мене, як для аналітика, самого факту відстрочки достатньо, як причини провалу», — пояснює Христо Грозєв.

Але навіть у цьому сценарії залишаються питання:

  • Чому Лукашенко не арештував їх одразу, а лише на п’ятий день перебування у Білорусі?
  • Чому працівники КДБ були настільки переконані у тому, що «вагнерівці» приїхали робити путч у Білорусі?

«Вагнерівці» розповідають, що КДБ поводилося жорстко при затриманні. Адже, якби це був просто «цирк», то білоруські спецслужбовці просто посміхалися б своїм «колегам», — коментує Грозєв.

Чи була легітимна причина відкласти операцію на кілька днів — політичне питання, вважає журналіст-розслідувач.

Важливі розвіддані

Але Bellingcat вважають спецоперацію вдалою. Адже перша частина — збір розвідданих — пройшла неймовірно успішно. У цих близько 300 «інтерв’ю» для найму на запропоновану українськими спецслужбами роботу «вагнерівці» розповідають, що вони робили в Україні і не тільки.

«Розповідають, хто були їхніми начальниками, як вони заходили під виглядом «ополчення», кому вони підпорядковувалися. Розказують, як деякі з них були просто кураторами з боку ФСБ. А також, як інші спочатку зайшли, як «ополчення», а потім перейшли у ПВК «Вагнер». Про те, як з Донбасу їх надіслали одразу у Сирію. Сирію вони називають «піски» або «Саратов», а Лівію — «Липецьк», — розказує Христо Грозєв.

Від найманців українська розвідка отримала сотні сторінок докладних зізнань бойовиків про їхні ролі у війні на Сході України, на Близькому Сході й в Африці. А також імена командирів і фото нагород, виданих Кремлем. Навіть раніше невідомі фото і відео про військові злочини, включно зі збиттям українського військового вертольота у 2014.

Фото - Що кажуть Bellingcat, Зеленський та Бурба: усі деталі про провал спецоперації із затримання «вагнерівців»

За даними Bellingcat і The Insider, багато хто із «завербованих» бойовиків повідомили інсайдерську інформацію про вторгнення Росії в Україну у 2014-2015 роках.

«Резюме комбатантів містили прямі зізнання у військових злочинах і подробиці про те, як розвивалася гібридна війна Росії в Україні. Деякі бойовики повідомляли, що прибули на Донбас «під виглядом повстанців», інші описували свою присутність як пряме розгортання своїх регулярних підрозділів російської армії. Команда української розвідки почала помічати серед заявників імена, які, як вони знали, уже розшукувалися їхніми колегами й СБУ», – повідомили розслідувачі.

Підполковник Олександр Кривенко, який теж захотів стати найманцем, розповів, як у 2014 році військкомат в Астрахані попросив його сформувати батальйон для бойових дій в Україні.

Розслідувачі не звинувачують українську владу у «зливі», а критикують лише за спробу зробити вигляд, ніби операції не було. Та, звісно, за невикористання зібраних, дуже цінних розвідданих.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини