Понад три тижні без газу, води, світла, інтернету та зв’язку — так живуть мирні люди у Сєвєродонецьку Луганської області. Російські окупанти позбавили людей всіх комунікацій. Російські військові діють за принципом «випаленої землі», спалюючи вщент багатоповерхівки та всю інфраструктуру міста.
Голова Луганської ОВА Сергій Гайдай повідомив 1 червня, що росіяни контролюють 70% міста. Кореспондентка Громадського радіо побувала у місті за кілька днів до цього.
«Такий обстріл був! Такий обстріл був! Чоловік ще ніби дихав, а голову розбили. Жінку, мабуть, одразу вбило», — розповідає місцевий житель, пенсіонер Олександр.
Він неспішно йде центральною вулицею Сєвєродонецька під гучні обстріли з боку росіян. Місцевий каже: вже звик до вибухів та не збирається ховатися.
– Звикли до обстрілу?
– Ну, а куди подітися?
– Ваша квартира ціла?
– Поки що ціла.
– Дай боже, щоб і далі була ціла.
– У підвалах не мешкаєте?
– Ні. Люди живуть у підвалах, 40 людей у нас. Особливо звідти, з нових районів, приїжджали. Або ж прийшли пішки, але живуть у нас — у підвалі. А куди подітися, якщо все згоріло? Може, вони взяли документи. Але ні одягу, нічого немає. Ось так і живемо.
– Нікуди не ховаєтеся від таких сильних обстрілів?
– Ні.
– У підвал не спускаєтесь? А якщо повністю накриє будинок?
– Складеться. Так і залишимось у підвалі.
Читайте також: Евакуація реально більше нагадує лотерею — голова патрульної поліції Луганщини
Навпроти Олександра Лідія дивиться, як горить центральний ринок у Сєвєродонецьку. Жінка хвилюється, щоб вогонь не перекинувся на її квартиру, бо гасити пожежу нікому та ніяк.
«Сюди влучило, потім у кут влучило. І пішло. Скільки тут минуло? Година може».
На сьогодні у Сєвєродонецьку лишається близько тринадцяти тисяч людей. З кожним днем кількість жертв російської агресії тільки зростає. Через відсутність централізованого водопостачання люди змушені під обстрілами йти на свердловини або в місця, де міська влада змогла встановити цистерни з водою. Відремонтувати комунікації неможливо — занадто вони пошкоджені. До того ж росіяни не дають режиму тиші.
Віктор йде з водою додому. Каже: свою чергу у дві години вистояв.
– Ні світла, ні газу.
– Часто ходите так набирати воду?
– Часто. Ні сірників, ні ліхтариків, ні свічок. Все, давайте, бо вже «починають».
– І як часто?
– Та ось, тричі на день.
– Для чого ви використовуєте цю воду?
– Попрати, вмитися, зуби почистити, труси, шкарпетки випрати, якусь кашу зварити.
На вулицях у різних частинах міста можна побачити саморобні вуличні будки-туалети. Біля кожного під’їзду — свою саморобну піч.
Слухайте також: Росіянам люди не потрібні, їм потрібна галочка, що вони вийшли на кордон Луганщини — Гайдай
Але черговий вихід на вулицю для людини може стати останнім. Адже росіяни зараз б’ють прицільно по житлових районах, щоб знищити мирне населення. На сьогодні у Сєвєродонецьку залишаються жити в таких жахливих умовах близько тринадцяти тисяч людей.
Яніна Львутіна, Луганщина, Громадське радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS