Український інститут майбутнього презентував дослідження щодо можливості виникнення світової економічної кризи та її вплив на Україну. За словами Яни Лаврик, є висока вірогідність того, що криза може відбутися восени 2020-го, але чи таки відбудеться і яка подія до неї призведе невідомо.
Про те, що криза може настати, свідчать декілька факторів. Один із них, за словами експертки економічних програм Українського інституту майбутнього Яни Лаврик, — стан економіки США. Вона росте із 2009 року.
«Такі тривалі періоди росту передбачають, що рано чи пізно станеться корекція: буде це велике «просідання», буде це криза як у 2008-2009 роках, чи це буде просто технічний стрибок назад, ми точно сказати не можемо, але однозначно ми розуміємо, що в найближчі один, два, три роки є ризики зниження найкрупнішої економіки світу» — каже Яна Лаврик, експертка економічних програм Українського інституту майбутнього.
Проблеми є не лише у США. Наприклад, вперше за 10 років, Гонконг вступив у рецесію, тобто в країні тривалий час знижується рівень економіки. Схожа ситуація в Сінгапурі. У Європі ж тривале зниження — у Німеччині та Італії. В країнах Азії натомість існують «кредитні бульбашки» на ринку нерухомості. Це коли відбувається зростання цін на нерухомість через попит і доступність іпотечних кредитів. За словами Яни Лаврик, криза 2008 року сталася, зокрема, через проблеми на ринку нерухомості Америки. Однією ж з головних причин наступної потенційної кризи, на думку експертки, можуть стати накопичені суверенні (державні — ред.) і корпоративні борги.
«Світова економіка перекредитована. Співвідношення загального боргу до ВВП перевищує 300%. Це означає, що втричі більше треба погашати боргів, ніж зараз заробляє світова економіка. Природно, що в такому стані відбувається уповільнення росту економік» — пояснює Яна Лаврик.
Й наводить декілька прикладів, зокрема, Італії, де борг складає 125-150%.
«Україна на цьому фоні виглядає доволі непогано, із своїми 60%, однак, треба дивитися не на співвідношення боргу до ВВП, а на суми, які буде необхідно виплатити найближчим часом, та те, наскільки у нас велика вартість обслуговування боргу, чи в країні, впринципі, є валюта, щоб виконувати зовнішні зобов’язання» — каже експертка.
Загалом, в останні два роки українська економіка була в аутсайдерах. Наприклад, економіка Танзанії зростала на 7-8%, Руанди — на 8-9%, то українська — на 2-3%. За словами, Яни Лаврик ці цифри критично малі для країни, яка розвивається.
Разом з тим, якщо порівнювати показники економіки станом на зараз і напередодні світової кризи 2008-го року, то за багатьма пунктами сьогоднішні показники гірші — каже експертка.
«У нас сьогодні більше безробіття, ми менше росли, ніж напередодні 2008-го року. Тоді ми росли на 7-7,6%. Так, у нас менша інфляція, але це через те, що ріст економіки був меншим. У нас менші резерви, а це означає, що у нас менша подушка безпеки. Перед попередньою кризою у нас були резерви у 30 мільярдів, зараз їх трішки більше 20-ти. У нас значно більший державний борг, менше інвестицій і останній показник — це частина сировинного експорту у ВВП. Доля виросла із 65% до 70%. Це означає, що ми стали ще більш вразливими до зовнішніх шоків. І це означає, що криза, яка буде, коли вона буде і якщо буде, однозначно вплине на стан української економіки» — пояснює Яна Лаврик.
Однак, на думку Данила Моніна, експерта економічних програм Українського інституту майбутнього, якщо економічна криза й відбудеться весною наступного року, то мине легше ніж у 2008-ому році. Попри це, експерт передбачає, що криза потребуватиме залучення до 5-ти мільярдів доларів.
«Ми очікуємо, що наш державний борг виросте до 65% ВВП і достатньо серйозно виросте обслуговування державного боргу. Зараз в бюджеті 2020 закладена цифра у 141,5 мільярд гривень. За нашими оцінками у 2021 році обслуговування потребуватиме приблизно 190-195 мільярдів гривень. Це складе 3,8% ВВП» — каже Данило Монін.
За підрахунками, якщо криза відбудеться восени 2020-го, то станеться падіння ВВП на 8-9%, відбудеться девальвація: один долар може коштувати 35-37 гривень. Також потенційно доходи українців можуть знизитися на 15-20% і є ризик, що до пів мільйона людей втратить роботу.
Та, на думку Гліба Вишлінського, виконавчого директора центру економічної стратегії, ймовірність настання економічної кризи наступного року — не така вже і висока. Адже, навчені подіями 2008-го року, гравці світового ринку й центральні банки, вже давно готуються до можливої кризи й стають гнучкішими. Для України ж позитивними сигналами, на думку аналітика, є відсутність «кредитної бульбашки» і те, що структура експорту й імпорту, у порівнянні із 2008 роком, змінилася.
«У нас досить сильно змінилася структура експорту. Десять років тому переважала металургія, зараз у нас зросла частка агросектору. Тому ми є стійкішими до кризи. Можна не будувати, але не їсти не можна, тому це трішки покращує нам ситуацію. Ну і завдяки конфлікту з Росією, ми суттєві знизили енергозалежність України. І, фактично, ми в цьому сенсі теж стали менш вразливими з точки зору імпорту, який не можемо замістити» — пояснює Гліб Вишлінський.
Водночас, Анатолій Амелін, керівник економічних програм Українського інституту майбутнього вважає у будь-якому разі необхідно розробити стратегію, яка допомогла б підготуватися до кризи і пом’якшити її наслідки. На його думку, уряду варто стимулювати інфраструктуру, енергетику й цифровий сектор.
«Криза в наступному році може бути, але її ймовірність не 100%. Незалежно від того, буде вона чи ні, ми маємо бути до неї готові і використовувати вже сьогодні ті інструменти, які нам доступні, і ці інструменти мають бути частиною державної політики. По суті нам необхідно створити антикризовий план і його реалізовувати. Це дасть змогу й українським громадянам почуватися комфортніше, й іноземним інвесторам, яких ми хочемо залучати, почувати себе у більш передбачуваній зоні», — сказав директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
Українцям аналітик радить тримати гроші у валюті або вкладати їх у надійні бізнес-моделі.