«Дрон — це врятоване життя»: як у Миколаєві волонтери створили школу пілотів дронів-камікадзе

У Миколаєві волонтери власними силами створили школу, де навчають військових опановувати різні дрони та БпЛА. Організатори школи впевнені, що Україна має всі шанси на перемогу, якщо розвивати та підтримувати технології, які здатні берегти життя бійців.

---

До війни Павло Кошковський працював фотографом. Із першого дня повномасштабного вторгнення разом зі своїм другом Антоном Тодоровим, почали допомагати військовим. Попри інтенсивні обстріли з боку Росії протягом майже 9 місяців, волонтери не виїздили з міста та продовжували підтримувати ЗСУ.

Запити на навчання пілотів від різних військових бригад почали поступати ще торік, каже Павло. Його товариш Антон займався управлінням дронами професійно ще до війни, тому волонтери спробували розширити свої можливості та створили школу на базі громадської організації «Навчальний центр БпЛА «Таран». Чоловік зізнається: найбільша складність під час створення школи — дефіцит ресурсів.

«Частина коштів, які ми вклали, були донати, частина — власні заощадження. Так само із обладнанням. Щось принесли своє, інше нам надали на пільгових умовах, можна сказати. З приміщенням та технікою, де можуть, нам допомагають люди, які дають нам знижку чи відтермінування. Насправді, ми ще потребуємо додаткового обладнання — його не вистачає», — каже Павло.

У школі пілотів навчають досвідчені інструктори за різними напрямками. Військові освоюють пілотування на звичайних дронах та дронах-камікадзе, а також на БпЛА. Павло зазначає, що навчання для військових є безкоштовним. За словами волонтера, вартість навчання одного військового за два тижні вартує вісім тисяч гривень.

У школі навчання проходять у невеликих групах, а сам процес ділиться на кілька етапів.

«Навчання проходить у три етапи. Перший — теорія та симулятори. Хлопці навчаються проходженню траси на комп’ютері. Наступний етап — політ на навчальних дронах, які мають менший формат, ніж звичайні і є протиударними. Третій етап — полігон. Там військові відпрацьовують навички на більших дронах, на яких літатимуть уже на фронті. На кожному етапі учень має скласти іспит та підтвердити свої знання та вміння», — зазначає волонтер.

Миколаївська школа пілотів вже випустила п’ять розрахунків. Як зазначає Павло, в одному розрахунку може бути різна кількість людей. Наразі пілотів готують для південного й східного напрямків.

Павло говорить, що війна з Росією нині вийшла на новий рівень. Зокрема, на фронті є велика потреба у забезпеченні саме дронами та БпЛа, адже вони дають змогу зберегти більше життів українських військових.

«Я думаю, що всі розуміють — наш ворог більший за кількістю, у нього більше снарядів, але вони (Росія — ред.) воюють у 20 столітті, а ми маємо вже вести боротьбу в 21. Звісно, що наш противник адаптується. Простими слова, дрон — це врятоване життя. Хлопцям не потрібно йти самотужки у розвідку та ризикувати: підняли «пташку», залетіли, подивились та роблять завдання. Не потрібно зайвий раз застосовувати артилерійський снаряд, який може коштувати 2000 доларів та не влучити у ціль. Наприклад, дрони-камікадзе летять та бачать ціль, а оператор коригує вже на місці ціль враження. Це сучасна війна. Ми повинні сфокусуватись на цьому та все більше працювати саме технологіями», — каже Павло.

---

Слухайте також: Дрони, рації, автівки: чому саме цих речей потребують українські військові?

---

Зараз у школі пілотів навчається вже третій потік учнів. У планах волонтерів налагодження співпраці з різними благодійними фондами та меценатами. Також організатори мають на меті створити грантову програму, аби найуспішніші пілоти могли отримати дрон після навчання.

Юлія Винник, Громадське радіо, Миколаїв

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS