У центрі Варшави на Замковій площі відбувся мистецький перформанс на захист українських військовополонених, частина з яких перебуває в полоні у росіян вже понад півтора року. Українські та польські активісти, яких зібралося кілька десятків, обрали форму протесту «мовчазний перформанс», під час якого замість них говорили власноруч виготовлені плакати про військовополонених та російський полон.
Організатором протесту виступила Громадська ініціатива «Євромайдан — Варшава». За словами активістів, наразі ситуація з військовополоненими є критичною. У середньому кожен українець у російському полоні втрачає від 10 до 30 кілограмів через недоїдання та хвороби. Відсутність медичної допомоги, катування, поранення призводять до того, що здорові до рабства українці під час обмінів повертаються додому в трунах. «Євромайдан — Варшава» також нагадав цифри. Станом на 17 листопада цього року у російському полоні перебувають щонайменше 4337 людей, з яких 763 цивільні особи, які не можуть бути військовополоненими за Женевською конвенцією.
Оксана Баранова вийшла на протест, бо каже, що дуже болить, а ще, її друг і побратим по духу зараз перебуває в полоні:
«Він за наказом здався в полон ще зимою під «Азовсталлю», це була 36 бригада морських піхотинців. Останні відомості були, що їх перевели чи то до Криму, чи то в глибину Росії. На жаль, з української сторони не дають ніяких відомостей, а ми взагалі не знаємо, що в яких умовах… Надіємось, що він живий. І чекаємо. Ми вийшли, щоб нас почула влада і розпочала відкритий переговорний процес за наших хлопців. Ми хочемо, щоб перед нами влада звітувала, що вона зробила, щоб хлопці повернулися», — каже Оксана.
Хлопець ще однієї учасниці акції Інни — Микола, його побратими Євген та Сергій також перебувають у полоні. Жінка називає їхні повні імена:
«Бондаренко Микола, Петров Євген та Василенко Сергій. Жодного зв’язку з ними немає. З 17 квітня 2022 року перебувають у полоні. Відомо, що вони в Донецькій області, це Горлівка, окупована територія. Я не знаю, чи допоможе ця акція, але ми будемо виходити, допоки наші рідні не повернуться додому. Ми їх чекаємо вже другий рік. Вони не заслуговують на те, щоб перебувати там».
Активістка Громадської ініціативи «Євромайдан — Варшава» Вікторія Погребняк наголошує, що на акцію вийшли не лише українці, а й поляки і представники інших націй.
«Ми зібралися, бо світ забув про те, що люди перебувають в полоні вже більше півтора року. А деякі — впродовж 8-9 років. Але навіть не це сколихнуло зараз нашу свідомість. Останнє, що сталося, ви знаєте, що опублікували відео, де російські військові використовують полонених як живий щит. Це настільки шокувало нас всіх. Поляки навіть не могли собі уявити, що дотримуючись Женевської конвенції, таке можливо у світі з іншими військовополоненими. Тому, звичайно, що ми вийшли, щоби ще раз нагадати світу про те, що на ваших очах робиться зараз порушення Женевської конвенції, й на ваших очах вбивають людей. На ваших очах люди вмирають, а світ мовчить. І тому, звичайно ж, ми хочемо про це нагадати. І можливо, якщо цих акцій буде багато, можливо, якщо кожен буде про це волати світу, то нарешті ми доб’ємося того, щоби наші полонені, наші військові й цивільні в тому числі повернулися додому».
Наталія Панченко, лідерка «Євромайдан — Варшава» зауважує, що сьогодні на центральній площі Варшави вирує передсвяткова атмосфера.
«Ми ж вийшли з мовчазним протестом. Він хоч мовчазний, але дуже промовистий, бо все, що ми хотіли сказати, ми написали на плакатах. І хочемо показати світові і Європі реальність, в якій ми живемо. Коли у них безтурботність і підготовка до свят, в Україні сотні тисяч українців будуть «відзначати ці свята» на фронті. Десятки тисяч українців проведуть ці свята в російському полоні. І ми хочемо, щоб світ про це не забував. Саме звідси апелюємо до європейських інституцій, щоб вони зробили все можливе, зокрема, до Червоного Хреста, до ООН, а також інших інституцій, аби вони приклали максимум зусиль, щоб українські полонені якомога швидше повернулися додому», — наголошує Наталія.
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine
Світлана Мялик, для Громадського радіо
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі