Фото надане Громадському радіо
Мільйони українців, які опинились у Польщі, шукаючи тимчасовий захист від війни та російської агресії, вже знайшли роботу і навіть працюють на постійних засадах. Час від часу українські вимушені переселенці стикаються з порушенням своїх трудових прав. Подекуди погіршує ситуацію незнання польської мови і основ місцевого трудового законодавства. Однак у Польщі є організація, яка допомагає українцям відстояти свої права на польському ринку праці. Йдеться про Unions Help Refugees («Профспілки допомагають біженцям»). Цей проєкт працює в рамках Фундації «Центр організації профспілок» (Centrum Organizowania Związków Zawodowych (COZZ) – ред.). Це незалежна, політично нейтральна неурядова організація, метою якої є зміцнення та організація профспілок у Центральній та Східній Європі.
Аби з’ясувати, які проблеми найбільш актуальні для українців на польському ринку праці та якими є шляхи вирішення трудових питань, журналістка Світлана Мялик звернулась до Мар’яни Зубко, фахівчині з питань добробуту людей, які працюють в еміграції, проєкту Unions Help Refugees.
Світлана Мялик: Розкажіть про історію створення організації «Профспілки допомагають біженцям» Unions Help Refugees (далі — UHR), як виникла ідея?
Мар’яна Зубко: Unions Help Refugees — це організація, яка насамперед, допомагає українським працівникам боротися за свої права на польському ринку праці. Вона виникла наприкінці березня-початку квітня 2022 року після початку повномасштабної війни в Україні. Вона працює в межах Фундації «Центру організації профспілок». Ця організація — це був такий виклик, як реакція людей на те, що відбувалося, на ту кількість мігрантів, яка приїхала до Польщі. І необхідно було якось людям допомогти увійти в ринок праці.
Світлана Мялик: Це переважно вимушені переселенці? У Польщі все частіше їх називають «біженцями» — українців, що приїхали, тікаючи від війни. І одразу більшість з них почала шукати якусь роботу, щоб не бути залежними від виплат, які надавала польська держава. Вона й зараз надає допомогу, але вже не в тому обсязі, як на початку повномасштабного вторгнення. Наскільки я знаю, то більшість українців, вимушених переселенців, працюють у Польщі. Чи маєте якісь свої дані щодо цього?
Мар’яна Зубко: У нас дані швидше такі, які ми формуємо від взаємодії з людьми. І ми бачимо, що насправді дуже багато людей, які залишаються, які планують на довший час залишитися в Польщі, і для них стає цікавим взагалі, як все відбувається. У чому полягає польське трудове право, та які його особливості? І через це, відповідно, виникають різні моменти, різні питання. І от вони звертаються до нас.
Світлана Мялик: Скажіть, хто ваша команда? Хто ці люди, які допомагають українцям боротися за права на польському ринку праці?
У нас така різностороння команда і різнонаціональна. В нашій команді працюють поляки, білоруси й українці. Це спеціалісти, яких також ми маємо в своїй команді. Юристи, які допомагають нам, надають юридичну підтримку і спрямування в нашому напрямку. Це також досвідчені люди, які працювали в сфері профспілок.
Світлана Мялик: З якими найбільшими запитаннями українці звертаються до вас? Чи є якась градація проблем на польському ринку праці?
Мар’яна Зубко: Найважливіша і найбільша — це проблема невиплати заробітної плати, і що робити в такому випадку. Також, якщо стався якийсь нещасний випадок на робочому місці, якась травма трапилась. Що в такому випадку робити, і які дії. Часто люди звертаються саме за консультацією: «Чи можуть мене звільнити, якщо жінка вагітна і працює згідно з договором Umowa zlecenie?». Ось такого типу питання. Насправді, дуже багато різних питань, які стосуються саме юридичної складової трудового законодавства Польщі.
Світлана Мялик: Чи польський ринок праці сильно відрізняється від українського? У чому полягають його особливості? Ви наводили приклад жінки при надії, яку можуть звільнити в Польщі…
Мар’яна Зубко: Це ми тоді говоримо про форми працевлаштування. Тому що, якщо ми говоримо, наприклад, про форму працевлаштування в Польщі Umowa o pracę, то це трудовий договір, і там жінка знаходиться під охороною. Тобто її не можуть звільнити, якщо вона вагітна. А якщо ця жінка працює на Umowa zlecenie, то це вже зовсім інші умови і її можуть звільнити.
Світлана Мялик: У вас був конкретний приклад. Розкажіть про нього.
Мар’яна Зубко: Так-так, це був дуже цікавий приклад. До нас звернулася жінка, яка працювала в одній із мереж пекарень міста. Вона розповіла про те, що працює на Umowa zlecenie. І коли вона розповіла працедавцю про те, що вагітна, то працедавець звільнив її в той же день! І вона звернулась до нас із запитанням: чи може бути так, що вагітну жінку звільнили? Договір, згідно з яким жінка працювала, не охороняє її від звільнення. Але в умовах був дуже маленький нюанс. Є таке поняття в Польщі, як термін зобов’язання. Це термін попередження про звільнення. І він був прописаний «два тижні». І якщо одна зі сторін раніше перериває договір про співпрацю, то повинна виплатити дві тисячі злотих. І ми вказали на ось цей нюанс жінці. Вона звернулася до своїх колишніх працедавців, вказала на цей момент, і їй виплатили ці кошти. Ну, і відповідно, вона змогла собі купити страховку і відчувати себе більш безпечно в своїй вагітності. Тому таких нюансів дуже багато, їх важливо розуміти. Важливо знати основу і на неї спиратися. І це саме те, в чому ми допомагаємо людям.
Світлана Мялик: Якщо людина звертається до вас з тією чи іншою проблемою, як ви їй допомагаєте? Даєте, скажімо так, інформацію про те, як вона може захищати свої права, чи у вас є юридичний супровід?
Мар’яна Зубко: У нас є загальний юридичний супровід від нашої юристки, тобто якісь дуже індивідуальні ситуації. Це одна зі сторін. І друга сторона — це те, що ми допомагаємо людям об’єднуватись на їхніх робочих місцях, або доєднатися до профспілок, які вже існують. Заявляти про свої права, говорити про них. І одне з таких правил і важливих моментів, про які ми завжди говоримо людям, — коли працівник на своєму робочому місці працює, то він не один. Ми говоримо про те, що важливо запитати, як в інших людей відбувається. І, можливо, справді це така колективна проблема, і вона може бути вирішена також колективно.
Світлана Мялик: Які ще були цікаві випадки проблем у вашій практиці? З якими питаннями найбільше до вас звертаються щодо порушення прав на польському ринку праці?
Мар’яна Зубко: Часто запитують про те, чи можуть бути звільнені, коли знаходяться на лікарняному? Запитують, що робити, коли трапилася, наприклад, травма на виробництві? Чи можна через якийсь час звернутися, щоб отримати відшкодування за цю травму. У такому контексті запитання. Багато питань щодо нюансів трудового договору. Люди також часто запитують, що, якщо знайшли іншу роботу, як можуть завершити попереднє місце праці? Ми також пояснюємо людям, що їм варто діяти відповідно до тих зобов’язань, які вони на себе беруть, відповідно до умов трудового кодексу. Тобто ось такі моменти.
Світлана Мялик: На вашу думку, названі проблеми притаманні у Польщі саме українським працівникам? Чи тут немає різниці, яке маєш громадянство? Чи є, можливо, якесь ставлення упереджене до українців? Наприклад, те, що вони добре не знають польської мови, або особливості роботи у тій чи іншій сфері?
Мар’яна Зубко: Найбільша проблема в тому, що українці, коли приїздять до Польщі, часто не знають основ трудового права цієї країни. Чимало нюансів відрізняють його від українського трудового права. І плюс до цього, ще накладається те, що люди відчувають себе мігрантами, вони відчувають себе не на своїй території. Можливо, це саме цим може бути спричинено.
Світлана Мялик: Коли українці до вас звертаються, то вони мають платити за ці послуги?
Мар’яна Зубко: Це повністю безкоштовно. Усі наші послуги, які ми надаємо, безкоштовні.
Світлана Мялик: Після того, як ви надаєте певну допомогу, ви відстежуєте, як в людини складається ситуація? Чи вдається повністю свої права відстояти? Наприклад, людина працювала легально, і їй не виплатили зарплату. Чи може таке бути? Чи можна зобов’язати працедавця повернути працівникові кошти, якщо він виконав роботу?
Мар’яна Зубко: Це залежить від дуже багатьох показників. Часом були в нас такі випадки, коли так, виплачували зарплату. Часом було коли не виплачували. Коли, наприклад, виявлялося, що працівник працював за трудовим договором, але в організації, яка не існувала, тобто яка не була зареєстрована. Людина думала, що працює офіційно, має трудовий договір. але насправді ця організація не була зареєстрована як платник податків. Тобто, відповідно ця людина працювала неофіційно.
Світлана Мялик: І не отримала кошти за свою роботу?
Мар’яна Зубко: Так, бувало таке, що не отримувала кошти. І це дуже складні ситуації, дуже складні вирадки. Бувають моменти, коли вдається ці кошти повернути в якійсь частині або повністю. Бувають випадки, коли їх неможливо повернути. Коли адреси, яка була названа працедавцем, її вже немає. І, наприклад, коли людина звертається до Інспекції праці (Державна інспекція праці Польщі/ Państwowa Inspekcja Pracy/ PIP — ред.), то там інспектор теж не може знайти цього працедавця за цією адресою. Або може бути неправильна адреса вказана. Тож бувають різні ситуації, різні моменти. Чи стосуються вони винятково українців? Я так не думаю. Це загальна така може бути ситуація на ринку праці, як би це сумно не було. Чи відслідковуємо ми, як в людини складається ситуація, то так, ми тримаємо контакти, і ми запитуємо в людей, яким чином вдалось вирішити їхні справи.
Слухайте також: Разом ми переможемо. Історія польського медика-волонтера Даміана Дуди
Світлана Мялик: Давайте вже насамкінець підіб’ємо підсумок нашої розмови. Які головні поради ви дасте українцям, які приїжджають до Польщі через війну, через російську агресію? Тобто вимушено приїжджають, отримують тимчасовий захист і потрапляють на польський ринок праці. Які головні поради, щоб не потрапити в халепу?
Мар’яна Зубко: Найперше, що необхідно зробити — це ніколи не працювати без угоди. Розумію, що багато різних, скажемо так, ситуацій життєвих може скластися, що людина йде працювати «на чорно» (нелегально — ред.). Але найкраще, що може зробити працівник, українець чи білорус, чи будь-яка людина іншої національності, яка починає працювати, так це не працювати «на чорно». І я це завжди говорю і рекомендую. Наступний момент — це цікавитися правами, цікавитися трудовим кодексом. Не вважати, що це дуже складно. І, до речі, ми проводимо щомісяця безкоштовні відкриті вебінари з польського трудового права. Можна зайти на наш сайт і зареєструватись. Також можна подивитися там усю інформацію про попередні наші вебінари і ознайомлюватися, дізнаватися. І це те, що буде додавати сили і впевненості. Також ми рекомендуємо завжди дізнаватися на своєму робочому місці, чи існують профспілки? І долучатися до них. Треба розуміти, що підтримка є, її можна отримати і це певний захист.
Світлана Мялик: Профспілки доволі широко розвинені в Польщі. А якщо людина вимушений переселенець і не є громадянином Польщі, вона може вступити до профспілкових об’єднань?
Мар’яна Зубко: Може, звичайно. І це буде дуже добре, тому що це дасть можливість поєднатися, інтегруватися в суспільство і зробити свій внесок, щоб покращити умови для всіх.
Світлана Мялик: Я думаю, що важливо також вивчати польську мову, щоб розуміти, що написано в угоді про співпрацю?
Мар’яна Зубко: Це дуже важливо. Якщо посада не передбачає вивчення мови, а є такі посади, які не передбачають знання мови польською, то необхідно, щоб угода про співпрацю була написана тією мовою, яку людина розуміє. Це також дуже важливий момент, тому що дуже часто люди підписували договори, не знаючи, що там написано, бо не знали польської. Дуже важливо уважно читати, що підписуєте. Обов’язково, якщо йдеться про Umowa zlecenie, то бути особливо уважним, тому що цей договір не регулюється Трудовим кодексом Польщі, і там може бути написано дуже багато всього.
Світлана Мялик: Чи маєте певну статистику? Скільки за час діяльності вашої організації прийняли звернень? Яка кількість з них вирішилась позитивно?
Мар’яна Зубко: Точно сказати, скільки позитивно, скільки не дуже — важко. Звернень було більше тисячі, якщо не більше. Стараємось завжди чимось допомогти або консультацією, або спрямувати людину, розібрати ситуацію та порадити, що взагалі можна зробити за наявних обставин, як діяти.
Світлана Мялик: Як можна до вас звернутися?
Мар’яна Зубко: До нас можна звернутися через сайт. І також в нас є безкоштовна цілодобова лінія допомоги. На неї можна зателефонувати, наговорити свою ситуацію, яка склалась. І ми потім напишемо або перетелефонуємо. Номер нашої цілодобової лінії 800 800 605 (польський номер, код +48 – ред.).
Світлана Мялик: Дякую за розмову!
Авторка: Світлана Мялик
Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі