«Відповідь без відповіді»: які проблеми у комунікації пресслужб і журналістів на Дніпропетровщині
Журналісти та представники пресслужб у більшості випадків мають конфлікти чи недомовки. Журналістам потрібна інформація, а представники пресслужб дбають про інтереси своєї організації, чи то приватна компанія, чи то міська рада. У січневому блозі розбираємося, чи є проблеми у місцевих журналістів в комунікації з представниками пресслужб, що можна покращити та як налагодити зв’язок, якщо його немає в принципі. Ми поспілкувалися із журналістами з Дніпра, Кривого Рогу і Нікополя та спробували отримати відповіді й відповідних пресслужб.
Дніпро
Коментарі медійників, які працюють у Дніпрі, можна поділити на дві категорії. Перша — з пресслужбами особисто не комунікують і їм вистачає тої інформації, яка є на офіційних сторінках. Наприклад, на сайті міської ради, сторінці міського голови Дніпра Бориса Філатова чи голови військової адміністрації Сергія Лисака. Так, одна з колег анонімно поділилась, що їй для оперативних новин вистачає інформації з відкритих джерел, а для створення більших матеріалів коментарі представників влади не треба, адже головні герої — це люди та їхні історії.
Ще одна колега, якій необхідно оперативно бути на місці подій, анонімно розповіла, що деякі моменти можна було б покращити, аби робота була ефективнішою. Це побажання і до пресслужби міської ради і до пресслужби ОВА.
«Більше анонсувати подій. Бо інколи про те, що було щось цікаве, дізнаєшся з розсилки постфактум. А хочеться самому виїхати на місце, відчути подію на собі», — говорить журналістка.
Вцілому, журналістка зауважує, що її матеріали пов’язані саме з обстрілами, наслідками прильотів, тому частіше спілкуються саме з пресслужбою ОВА, рідше з пресслужбою міськради Дніпра.
«Особливих проблем у комунікації під час війни не виникало. Я не так часто звертаюсь із запитами до ОВА. Єдина проблема — це узгодження часу виїзду до місць ударів. Бо буває, що пропонують бути у Кривому Розі, наприклад, за годину. А це практично неможливо через відстань. Або не дуже зрозумілі правила представляти головного лікаря просто ім’ям, без прізвища та посади (за вимогою ОВА). Як на мене — це нісенітниця. Бо доступ до Google є в усіх, і за потреби ворог може дізнатись всю потрібну йому інформацію», — каже колега.
Також, каже журналістка, бракує комунікації безпосередньо між службами, що працюють на подіях. Наприклад, з ОВА все узгодили, проте журналістів може не пускати до місця події поліція.
Читайте також: «Всупереч усьому»: як минув 2023 рік для медіа Дніпра та області
У Дніпропетровській ОВА є департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю. На сайті ОВА вказано, що основне завдання департаменту — «реалізація державної внутрішньої та інформаційної політики, розвиток інформаційного простору та інформаційної інфраструктури, професійної діяльності журналістів та свободи слова, розвиток громадянського суспільства на території області».
На сайті не вказані співробітники чи керівництво департаменту. Згідно із даними із сайту Youcontrol, керівницею організації є Арзу Василишина Парвізівна. Я даремно розраховувала отримати відповідь телефоном, як це було з представниками інших пресслужб. У телефонній розмові з Арзу Василишиною, вона мене попросила написати все ж інформаційний запит і тільки в такий спосіб я зможу отримати відповіді на питання про співпрацю та комунікацію зі ЗМІ і особливості роботи з ними.
У міській раді Дніпра є департамент з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міськради. Його складовою є управління інформаційної політики. Очолює управління Юлія Вітвицька. Це, власне, і є пресслужба міської ради. Для комунікації із журналістами щодо тем міста, розповідає Юлія Вітвицька, є спільний чат та розсилка. Спершу чат був спільний з ОВА, зараз вже окремий, бо теми бувають суто міські, які не стосуються війни. Наприклад, як тема про переробку ялинок.
«З першого дня війни у нас нормальна комунікація. Як і була до цього, мало що змінилося. Але створили чат в телеграмі, де є представники всіх регіональних та загальнонаціональних ЗМІ, розсилка працює, номери телефонів є, всі беруть слухавки. Якось воно так з початком війни купочкою працюємо, всі дуже відповідальні», — говорить Юлія Вітвицька.
Єдине побажання до медійників, якщо є будь-які сумніви щодо достовірності інформації, краще уточнити у пресслужби. Щодо запитів, говорить Юлія, то найчастіше журналісти просять про коментарі про допомогу людям після прильотів, медичну допомогу постраждалим після вибухів, релокований бізнес, реабілітацію поранених військових та допомогу у працевлаштуванні ВПО.
Читайте також: Кожна четверта місцева новина — про кримінал та ДТП: про що писали ЗМІ Дніпра у листопаді
Також варто додати, що погодження будь-якого коментаря від представника чи представниці будь-якої структури, підпорядкованій міській раді відбувається лише через пресслужбу міської ради. Наприклад, якщо треба коментар вичителя, лікаря, комунальника, спершу треба звернутися до пресслужби міської ради, а вже потім по коментар. Проте, журналісти звикли до такого формату роботи і, здається, роблять це на автоматі.
Кривий Ріг
Куди складніша ситуація у Кривому Розі. Там комунікація не те що складна, вона, скоріше, відсутня, розповідає Софія Скиба, виконавча директорка онлайн-медіа «Перший Криворізький»/1KR.UA. У місті існує управління преси та внутрішньої політики виконкому Криворізької міськради. Очолює управління Ірина Герасименко. За словами Софії Скиби, в управлінні є співробітники, з якими журналісти могли би вести комунікацію, але ніхто із медійниками не спілкується вже понад півтора роки.
«Раніше це було «через зуби», вони якось запрошували хоча б на паркетні події, відкриття чого-небудь, здачу об’єкту чи концерти. Врешті, був міський план подій і ми могли на нього орієнтуватися та приходити на події. Коли звертались по коментарі, як правило, нам відповідали: «Я у відпустці чи на лікарняному, зверніться до іншої людини», а інша людина теж не відповідає. Десь після осені 2022 року вони припинили взагалі комунікувати. Коли нові журналістки в редакцію приходять, вони ще пробують їм якось подзвонити і раз із десяти виходить отримати відповідь. Але, як правило, нам не відповідають просто на дзвінки та повідомлення», — розповідає Софія Скиба.
Світлана Романенко, головна редакторка криворізького сайту 0564.ua, також розповідає про проблеми в комунікації з представниками управління преси. Так, медійниця говорить, що вони в редакції навіть полишили спроби комунікувати.
«Кілька років тому, у мене були якісь запити, які стосувалися елементарних речей, які не можуть вплинути на якийсь піар чи рейтинг, то кілька разів я отримувала відповідь з відповіддю, а не відписками. Що стосуються інформації глибшої, для аналітики, наприклад, вивчення справ, то тут складніше. Нас і на сесії не пускали, і заяви ми писали. У нас невеликий штат і тому ми не маємо так багато часу, щоб цим займатися. Але так, я знаю, які у відповідях робляться викрутаси, щоб не дати пряму відповідь», — розповідає Світлана Романенко.
Медійниця говорить, що їх не пускали на сесії міської ради чи на інші події, не повідомляли про події і вони дізнавалися про них вже після закінчення. Так, у травні 2020 року ІМІ повідомляв, що низку журналістів не пустили на сесію міської ради без ґрунтовних пояснень. Повномасштабна війна, говорить журналісика, стала ще одним чинником, який дозволяє владі застосувати ось такі обмежувальні заходи, щоб ніби-то з об’єктивних обставин не допускати на засідання чи події.
Читайте також: «Ще більше трешу, криміналу, без цензури та фейків»: про що пишуть анонімні Telegram-канали Дніпра. Огляд ІМІ
Ірина Герасименко, начальниця управління преси, у телефонній розмові говорить, що про діяльність міськради Кривого Рогу можна дізнатися з офіційного сайту міської ради та на сторінках управління в соціальних мережах. Щодо вибірковості редакцій говорить, що такого немає і відвідувати події міської ради можуть всі ЗМІ.
«У нас у закритому режимі, як проголосували депутати, відбувається тільки засідання сесій міської ради, на інші засідання можуть прийти будь-які ЗМІ. Всю інформацію викладаємо оперативно і з фото, і з відео. Звичайно, хто до нас найбільше звертається, з тими більше і працюємо. Вибірковості у нас немає, ми працюємо з усіма, згідно закону, і зараз із дотриманням безпекової ситуації. Звичайно, публічних заходів стало менше через прильоти та загрозу постійних ракетних ударів. Я вважаю, що у нас із журналістами є комунікація. Всі, хто звертається, отримують вичерпні відповіді. Також для журналістів є такі інструменти як інформаційні звернення та запити, ними також можна користуватися», — сказала Ірина Герасименко.
Нікополь
У Нікополі, анонімно розповідає колега, комунікація з міською радою чудова.
«Всі прохання щодо зйомок чи спікерів узгоджуються буквально за годину. Від початку великої війни жодного разу не відмовили у допомозі. Якщо є потреба, можуть поділитися і своїм відзнятим матеріалом», — говорить вона.
Радник міського голови з питань медіа Володимир Байдуков у коментарі ІМІ розповів, що вважає комунікацію із медійниками якісною. Комунікують із журналістами місцевих видань напряму, телефонують чи пишуть. Такий спосіб пов’язаний із безпековою ситуацією у місті.
«Комунікація добре налагоджена. Є зворотній зв’язок. Якщо журналістам потрібна будь-яка інформація, вони також пишуть або телефонують. Намагаємось якнайшвидше допомогти їм», — каже Володимир Байдуков.
Журналісти найбільше запитують інформацію щодо постраждалих внаслідок обстрілів, ліквідації їх наслідків, щодо пунктів незламності тощо, розповідає Володимир Байдуков. Це пов’язує з тим, що Нікополь постійно обстрілюють із тимчасово окупованих територій. Також, зауважує Володимир Байдуков, за майже два роки повномасштабної війни змінилась велика кількість журналістів.
«Було б добре знайти механізм, щоб комунікувати з ними, долучати їх до дискусії. Але в рамках, коли вони працюють через анонімні канали у телеграм, це важко зробити», — каже радник міського голови Нікополя.
Під час роботи над текстом з’ясувалося, що проблеми у взаємодії між журналістами та пресслужбами є також і в інших містах області, наприклад, Покров та Марганець. Складно робити остаточні висновки із досить протилежних історій у цьому тексті. Проте досвід показує, що зв’язатися можна з представниками всіх пресслужб: зателефонувати, написати листа чи інформаційний запит. Інколи це займає більше часу, інколи можна впоратися за годину. Кілька разів і від представників пресслужб, і від журналістів я почула побажання налагодити комунікацію, покращити її, зробити це за допомогою спільних зустрічей, на яких можна було б краще зрозуміти специфіку роботи одних та інших, поставити питання та запропонувати варіанти вирішення проблем.
Оля Василець, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту