Як медіа Луганщини вибудовують комунікацію з владою

У прифронтових регіонах журналісти працюють у складних умовах — доступ до інформації залежить не лише від професійних навичок, а й від готовності місцевих органів влади йти на контакт. Керівники видань Луганщини розповіли представниці Інституту масової інформації у Луганській області, як вони отримують офіційні коментарі, будують діалог із громадами та що змінюється після їхніх публікацій.

Телефонний дзвінок – найшвидший, але не завжди ефективний

Анна Сердюк, головна редакторка Вільного радіо, яке до повномасштабного вторгнення мовило у Бахмуті (Донецька область), каже, що найоперативніший спосіб отримати інформацію — телефонувати безпосередньо.

«Для отримання інформації ми стараємося дзвонити за коментарями. Це найшвидший спосіб, але не гарантує результати. Окремі громади відкриті до такого формату, інші ж — ні», — говорить головна редакторка.

На початку року Анна навіть розіслала офіційні листи-звернення громадам, у яких комунікація була слабкою. У цих листах вона залишала й особисті контакти, щоб спростити обмін інформацією.

«Із деким це допомогло і працюємо, з іншими — ні», — додає Сердюк.

Запити — актуальніші, ніж раніше

Юстина Луганська, керівниця відділу новин релокованого з Луганщини онлайн-видання «Трибун», пояснює: якщо отримати коментар напряму не виходить, на допомогу приходять запити.

«Там, де не вдається ніяк напряму поспілкуватись, — шлемо запити. Ця робота у нас активна. У 2025-му ми, напевне, написали вже запитів як за кілька попередніх років», — розповідає Юстина Луганська.

Запити дозволяють отримати бодай якусь відповідь у тих випадках, коли телефоном чиновники відмовчуються. Водночас журналісти шукають і публічні документи.

«Додатково шукаємо опубліковані документи від влади, тендери, щоб писати навіть про тих, хто розповідати про свою діяльність не поспішає», — говорить медійниця.

У редакції уточнюють: головними джерелами залишаються офіційні сайти, Facebook та телеграм-канали обласних військових адміністрацій і громад.

«Видання «ТРИБУН» використовує інформацію від органів місцевої влади насамперед із офіційних джерел обласних військових адміністрацій, міських адміністрацій та громад на сході. Йдеться про публікації на офіційних сайтах, у Facebook та телеграм-каналах. За потреби, беремо коментарі у представників влади», — зазначає керівниця відділу новин.

---

Читайте також: Як журналісти з Луганщини намагаються довести факт полону, і чому це так складно

---

Але навіть із великим потоком повідомлень редакція робить відбір відповідно до редакційної політики.

«Для матеріалів ми відбираємо інформацію, яка відповідає нашій редакційній політиці та тематиці видання, аби донести до читачів найважливіше”, — резюмує Юстина Луганська.

Моніторинг, питання від читачів і критика, що змінює процеси

Яна Чумаченко, головна редакторка «Сєвєродонецьк онлайн», пояснює: у роботі комбінують постійний моніторинг ресурсів влади, особисті контакти й офіційні запити.

«Ми постійно моніторимо всі їхні ресурси. Не тільки новини, а також рішення чи розпорядження. Плюс вагому роль грають особисті контакти — можемо подзвонити, щось дізнатися чи уточнити. Іноді це вирішується розмовою, якщо ні — пишемо офіційні запити», — говорить редакторка.

За словами Яни Чумаченко, редакція намагається ставити ті питання, які найбільше хвилюють громаду.

«Ми намагаємося тримати зв’язок, щоб ставити всі питання, які цікавлять аудиторію. Бо, перш за все, влада повинна інформувати свою громаду. Часто можемо взяти питання навіть від читачів. Їх ставлять нам, розуміючи, що нам легше отримати відповідь», — зазначає журналістка.

Найчастіше це питання про житло – відновлення та нові проєкти. Але журналісти не уникають і інших гострих тем.

«Переважно це стосується житла, найболіснішого питання. На якому етапі ті проєкти, що стартували? Що планують далі? Але можемо спокійно запитати — чи не соромно тому чи іншому чиновнику отримувати велику зарплату? Моніторимо декларації, звертаємо увагу на зміни у них«, — розповідає вона.

За словами головної редакторки, якщо рішення викликає сумніви, редакція створює простір для дискусії.

«Якщо якесь рішення суперечливе, намагаємося створити дискусійний майданчик. І часто якісь процеси після того змінюються. Якщо є, за що — критикуємо чи підсвічуємо проблеми», — резюмує Яна Чумаченко.

Медіа як міст між владою і громадою

Попри труднощі редакції Луганщини залишаються містком між владою і людьми. Їхня щоденна робота — не лише збір фактів, а й забезпечення права громад знати правду. Медійники телефонують, пишуть запити, моніторять декларації та документи, щоб витягнути назовні те, що інколи хочуть приховати чиновники. Завдяки їхній роботі у громади з’являється шанс отримати відповідь, поставити гостре питання і змінити хід деяких процесів, які стосуються життя жителів східних областей.

Валентина Троян, представниця Інституту масової інформації в Луганській області

---

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono