Журналістка Громадського радіо зустрілася з чоловіком, на якому тестували «Новичок» у СРСР

Журналістці «Громадського радіо» Ярославі Вольвач вдалося відшукати людину, на якій у 80-роках тестували «Новичок». Нагадаємо, за даними британських правоохоронців, екс-співробітника ГРУ РФ Сергія Скрипаля і його дочку отруїли речовиною з такою назвою.

Ярослава Вольвач: Дійсно, мені вдалося поспілкуватися з людиною, на якій тестували те, що зараз називають «Новичком». Не буду називати ні ім’я, ні прізвище, ні місце, де ця людина живе, з міркувань безпеки. Ця людина не була єдиною, на якій тестували те, що зараз можуть називати «Новичком». За різними даними це може бути до 20 людей. Конкретній людині, з якою я говорила, відомо про 4 людини, які брали участь в цьому експерименті.

Ірина Ромалійська: Тобто на них ставили цей експеримент?

Ярослава Вольвач: Так. Я хочу розповісти детальніше про саму речовину. Мої перші висновки: такої речовини, хімічного елемента, сполуки, як «Новичок», насправді не існує. Про що ми говорили з людиною, яка має безпосереднє відношення до цієї справи, йде мова швидше про цілу операцію «Фоліант». Це операція Міністерства оборони СРСР, вона орієнтовно була запущена на початку 80-х років. В рамках цієї операції проводилося тестування на людині, з якою я спілкувалася. Логіка була така — міністерство оборони СРСР направляє запит на розробку речовин у Мінхімпром і, відповідно, він переадресовував цей запит до конкретної лабораторії. В даному випадку йде мова про лабораторію в Саратовській області в місті Шихани. Це секретна військова лабораторія. І там йшла розробка ряду отруйних речовин, і вони проходили тестування на людях.
Ось я поспілкувалася з людиною, яка говорить, що люди, на яких тестували ці речовини, не знають, що саме вони приймали. Конкретно ця людина розповідала про тестування речовини, яка має вдихатися.

Ірина Ромалійська: Він знав, що на ньому проводили тестування?

Ярослава Вольвач: Він погодився на це добровільно. Ця людина на той час була військовослужбовцем. Одне з моїх ключових питань було: «для чого, яка мотивація?». Він мені пояснює, що його запевнили в тому, що цей експеримент не принесе якихось негативних впливів на його здоров’я. Він йшов на це, як на абсолютно безпечний захід. І ось він на це погоджується.

На той час людині сказали – людина зробила. Ні його родина, ні друзі не знали про це.

Кожен з учасників цих експериментів, ймовірно, отримував різні речовини, які розроблялись в рамках операції «Фоліант». Можу говорити з його слів про те, які наслідки на здоров’я були. Видимі наслідки: вплив на шкіру, зміна її кольору, досить помітна. Я бачила цю людину, не буду, напевно, говорити конкретно, але є  очевидний вплив на шкіру.

Ірина Ромалійська: Тобто ти помітила? Стільки років пройшло.

Ярослава Вольвач: Так, плив на шкіру абсолютно очевидний. З невидимих – це вплив на легені, дихальні шляхи, досить серйозні наслідки для здоров’я.

Проводився експеримент один раз, в стерильній камері. Повністю процес контролювали співробітники лабораторії. Він вдихав певні випари – після цього і до цього співробітники лабораторії заміряли показники його здоров’я, порівнювали їх, і після всього його ще кілька днів протримали в лабораторії, впевнили в тому, що він здоровий і може йти. Пізніше він почав помічати вплив на здоров’я.

У 1986 році, коли сталася всім відома трагедія на Чорнобильській АЕС, він туди був відправлений. І коли повернувся в Росію, його скоротили зі служби і ніяких компенсацій, пенсії він не отримав, з його слів. Це єдина людина з тих, на кому, імовірно, тестували певні хімічні речовини, яка подала до суду в 90-х роках з метою отримати компенсацію, виплати пенсії, що-небудь. За його словами, йому призначили цю компенсацію, але вона жодним чином не стосувалася експериментів, а зовсім за інше — за події 86-го року.

Ірина Ромалійська: А в позові він що писав?

Ярослава Вольвач: Позов стосувався якраз того, що він підписав документ, який не відповідає дійсності. В документі написано, що впливу шкідливого на здоров’я не буде. Він пов’язував погіршення свого стану з подіями 82-го року, а не 86-го.

Василь Шандро: Чи розповідав він, яке до нього ставлення преси, наскільки публічною є ця інформація про нього?

Ярослава Вольвач: Я не дарма не називаю імен і деталей. Насправді говорив, інформація є, але важливо тут сказати, що це стосується більш раннього періоду, коли йшли суди, коли він хотів привернути увагу. Зараз і цієї інформації мало, її знайти складно.

Василь Шандро: Чи якось він говорив про справу, що стосується Великої Британії?

Ярослава Вольвач: Я запитала про версії і про те, як пов’язує ця людина ситуацію у Солсбері в березні і ситуацію в Еймсбері, в результаті якої загинула жінка. Версія цієї людини полягає в тому, що у випадку Скрипалів ця речовина має форму аерозоля, її попирскали на ручку, і люди доторкнулися до неї, тому ефект не був летальним. У другому випадку людина знайшла флакон і він був в прямому контакті з її шкірою.

Василь Шандро: Звідки в цієї людини переконання в тому, що це одна з тих речовин, які входять до складу «Новичка»?

Ярослава Вольвач: Не думаю, що можна говорити, що вона йде до складу «Новичка», я думаю, що швидше йдеться про те, що це одна з тих речовин, які розробляли в рамках операції «Фоліант». За його словами, «Новичок» — загальне слово, щоб позначити всі ці речовини. Говорити про конкретну речовину, яка називається «Новичок», не доводиться наразі, за моєю інформацією.