Захист для військових від «Української Броні»: кримінальна справа, комерція чи саботаж

«Друзі, нам дуже потрібна ваша допомога, а саме розголос та підтримка! Мова йде про забезпечення ЗСУ і про те, що десятки тисяч мобілізованих хлопців можуть залишитися без захисту. Держава блокує взаємодію та постачання між ЗСУ та вітчизняним виробництвом».

Таке повідомлення 18 липня з’явилося у соцмережах виробника бронежилетів, балістичних шоломів і тактичної амуніції «Українська Броня». У ньому було й посилання на публікацію під назвою: «Бюро економічної і оборонної небезпеки: як БЕБ зриває плани Міноборони на постачання бронежилетів».

Громадське радіо вирішило розібратися у цій ситуації детальніше.

Хто така «Українська Броня»

Компанію «Українська Броня» створили 10 років тому, одразу після Революції Гідності. Метою її створення було задовольнити потреби антитерористичної операції у сучасних бронежилетах і шоломах. Тоді, як і зараз, була велика проблема з наявністю сучасного бронезахисту, розповів Денис Міліневський, комерційний директор компанії «Українська Броня». Він також наголосив, що продукція компанії виготовлялася за стандартами НАТО і була дуже якісною.

«Компанія в короткий час розвернула власне виробництво, розробила власні, повністю індивідуальні моделі бронежилетів та шоломів. Але склалася така проблема, що тоді був замалий попит, наша продукція була дуже якісна, але й дуже дорога. І її не дуже хотіли у нас купувати, тому ми через деякий час переорієнтувалися на ринок Сполучених Штатів Америки. У нас там є окремий бізнес, і ми поставляли броню туди. У нас вся продукція була виготовлена за стандартами НАТО, з американських компонентів. По суті, ми імпортували сировину, тканину, стропи — все це з Америки. Розробляли моделі і відшивали бронежилети тут. А потім відправляли їх до Сполучених Штатів назад».

З початком повномасштабного вторгнення діяльність «Української Броні» розвернулася на 180 градусів. Денис Міліневський наголошує, що з того часу «Броня» — один із найбільших постачальників бронезахисту в Україні.

«Наш досвід нам дуже до снаги, бо ми знаємо, як виготовляти, що виготовляти. Ми маємо всі необхідні ресурси. Зараз ми виросли в 100 разів у порівнянні з подіями трирічної давнини. Ми намагаємося всі наші знання і весь наш досвід конвертувати в найкращий захист для наших захисників і захисниць», — наголошує Денис Міліневський.

Справа від БЕБ

«Детективи Бюро економічної безпеки України викрили компанію, яка завозила військову амуніцію в Україну начебто для потреб ЗСУ. Насправді ж шоломи та бронежилети продавали через мережу роздрібних магазинів».

Такі новини з’явилися в українській пресі у вересні минулого року. Речниця Бюро економічної безпеки Альона Матвєєва розповідає деталі цієї справи:

«Влітку минулого року БЕБ справді відкрило кримінальне провадження. Тобто було викрито компанію, яка незаконно продавала шоломи та бронежилети. Наголошую, незаконно. Компанія завозила військову амуніцію в Україну начебто для потреб Збройних сил України. Насправді ж всі шоломи, бронежилети, які завозилися, продавалися через мережу роздрібних магазинів. Каски чи бронежилети безкоштовно не надавали. Все продавалося. Те, що вони передавали військовим, це теж було за гроші.

Співробітники Бюро тоді провели обшуки в офісних, складських приміщеннях, торгових точках товариства. У результаті детективи вилучили шоломи, балістичні плити, бронежилети різного класу захисту. Всього 5 тисяч одиниць загальною вартістю 40 млн грн. Також було вилучено фінансово-господарські документи, що підтверджують незаконну діяльність компанії».

Альона Матвєєва зазначила, що обшуки проходили 25 серпня минулого року. До сьогодні жодного документа щодо походження вказаних товарів компанія не надала.

«Тобто митних декларацій немає. Вони завозили броню як гуманітарну допомогу для військових частин. Тому надати документи вони не можуть, адже товар не передавався військовим, а фактично продавався через мережу спеціалізованих магазинів, які розташовані у декількох регіонах України.

У такий спосіб було завезено кілька партій товару вартістю понад 100 млн грн. Також було встановлено, що службові особи товариства під час ввезення товару, тобто коштом несплати митних платежів амуніції, ухилилися від сплати податків на суму 15 мільйонів гривень. Кримінальне провадження зараз триває», — каже Альона Матвєєва.

Слухайте також: Жіночих бронежилетів і плитоносок немає у жодній країні світу окрім України та США — Никорак

Заблоковані рахунки

У компанії «Українська Броня» також повідомили про обшуки на підприємстві, складах, магазинах та вдома у комерційного директора Дениса Міліневського. Було вилучено понад 5 тисяч одиниць бронежилетів та плит, які вже оплатили військові.

«У нас не запитували до цього жодних документів, жодних пояснень, жодної інформації. Просто в один день було проведення обшуків та вилучення. А ще за 2 тижні були заарештовані рахунки нашої компанії. І, по суті, після цього дуже ускладнилася діяльність нашого підприємства», — каже Міліневський.

Речниця Бюро економічної безпеки Альона Матвєєва на питання про заблоковані рахунки каже, що вони були порожніми. І пояснює причину арешту цих рахунків:

«Рахунки були арештовані для того, щоб арештувати гроші, здобуті злочинним шляхом. Варто зазначити, що рахунки порожні, грошей там не було. Навіть на час накладання арешту в постанові було прописано, що вони можуть сплачувати податки і певні витрати. Тобто вони можуть сплачувати, розумієте? Ця історія, що ми арештували рахунки і тепер вони не можуть сплачувати податки чи заробітну плату — не відповідає дійсності. У них була можливість сплатити несплачені податки, бути звільненими від кримінальної відповідальності, і продовжувати працювати».

За словами Дениса Міліневського, загалом історія почалась ще навесні 2022 року. Одна з катастрофічних проблем, яка була на той час, — нестача бронезахисту. Багато військових пішло до війська, але для них не вистачало броні. Саме тоді функцію забезпечення армії взяла на себе «Українська Броня», саме так розповідає комерційний директор компанії.

«Якщо пам’ятаєте, то зараз всі збирають на дрони, рік тому всі волонтери збирали на автівки, два роки тому всі збирали на броню: на бронежилети та шоломи. Їх не було. Хоча це пряма функція держави. Держава, на жаль, цю функцію провалила і не виконала. І наша компанія взяла цю функцію на себе. Не було іншого виходу. І ми мали досвід, ми мали компетенції, ми мали ресурси, знання. Ми знали, як в найкоротший термін поставити сучасний бронезахист в Україну достатньої кількості», — каже Міліневський.

На третій день війни компанія «Українська Броня» припинила комерційну діяльність на вимогу власника. Вони публічно оголосили, що стають волонтерами і далі працюють без комерційної складової, зауважує Денис Міліневський.

«Наша мета: захистити тих, хто захищає нас. І ми почали завозити в Україну в промислових масштабах сучасну броню і віддавати її військовим. Це робилося для того, щоб вона максимально швидко потрапляла на фронт. Зараз ми маємо ситуацію, що нас звинувачує БЕБ в тому, що ми завдали збитків державі. Але це, вибачте, трохи безглуздо, тому що ми взяли функцію держави на себе, ми виконали її. При цьому держава не сплатила жодної копійки за весь цей бронезахист, який ми передали на фронт. Хоча це функція держави була оплатити це. Держава нічого не сплатила, хоча ми забезпечили військових. І наразі нам інкримінують, що ми нанесли якісь віртуальні збитки державі, яких, звичайно, не було. Це просто і абсурдно, і аморально було б із нашого погляду».

Читайте також: Ми можемо опинитися в ситуації, коли наші військові будуть без бронежилетів — членкиня Антикорупційної ради при Міноборони

Партнер держави, а не ворог

Наразі у справі щодо ухилення від сплати податків тривають слідчі дії. Денису Міліневському вручили підозру і справа найближчим часом може потрапити до суду, кажуть в «Українській Броні». Там наголошують, що компанія намагається стати партнером держави, а не ворогом:

«Ми не намагаємося воювати з державою, ми намагаємося, в такому випадку, виконувати функцію держави. Наразі ми хочемо стати партнером держави, найбільшим постачальником сучасного оборонозахисту. Зараз його знову, як і 2 роки тому, катастрофічно не вистачає.

Три тижні тому держава в особі Міністерства оборони, точніше Державного оператора тилу, виклала тендер на Prozorro на 100 тисяч бронежилетів. При тому, що тільки 4 компанії мають право брати участь у тендері, і ми одна з них, на нього вийшла тільки одна компанія. Вона законтрактувала 15 тисяч бронежилетів. 90 тисяч — навіть ніхто не вийшов. Ми також не вийшли, бо не маємо зараз юридичної змоги через те, що в нас все арештовано. Ми не можемо виграти тендер, підписати контракт із державою і виконати його, бо у нас все арештовано. І держава таким чином, скажімо так, стріляє сама собі в ногу. Бо з одного боку, їй треба виконувати функцію із забезпечення військових сучасним бронезахистом. У неї для цього є всі можливості. І ДОТ також намагається це зробити, оголошуючи тендери».

Директорка з управління закупівлями Державного оператора тилу, він же ДОТ, Вікторія Виноградова пояснила, чому не вдалося провести закупівлю бронежилетів:

«Дійсно, наші торги не відбулись в повному обсязі, в якому ми очікували. Насправді при підготовці до тендеру ми проводили ринкові консультації. Це нормальна практика закупівельної агенції, де потенційні постачальники нам підтвердили, що вони будуть брати участь за тих умов, які були встановлені в тендері. Були надані комерційні пропозиції, але, на жаль, з моменту, коли були проведені ринкові консультації до моменту, коли мали подаватися пропозиції згідно з нашими тендерними процедурами — відбулося декілька змін.

По-перше, почались серйозні відключення світла, підвищилась вартість енергоносіїв, а також підвищився курс долара. Тому, по факту, пропозиції, які вони надавали на ринкових консультаціях, вже стали неактуальними з погляду всіх цінових змін. Тому вони й не вийшли на торги.

Наразі ми провели додатковий раунд переговорів з потенційними постачальниками, і вони підтвердили свою готовність виходити на тендери. Була загалом переглянута очікувана вартість на бронежилети. Ми вже запустили дві процедури: на 15 тисяч штук, і вчора (25 липня — ред.) ще було запущено більше, ніж на 20 тисяч бронежилетів. Ми дивимося на результати. Наступні процедури також будуть запущені найближчим часом.

Ми розбиваємо наші процедури на лоти, по-перше, для демонополізації ринку, щоб також могли брати участь в цих процедурах закупівлі як маленькі, так і великі виробники. Тому лоти побудовані саме таким чином. Ми підтримуємо українських виробників, в тому числі і бронежилетів. Компанія «Українська Броня» також виявляла бажання брати участь в наших процедурах закупівлі».

У 2023 році в закупівлях Міністерства оборони брали участь три постачальники бронежилетів. Станом на сьогодні в Україні шість компаній отримали акт відповідності бронежилетів технічним специфікаціям Міністерства оборони, ще три проходять процедуру перевірки. Акт відповідності є і в «Української Броні», каже Вікторія Виноградова.

«Те, що вони є дійсно виробником бронежилетів і що у них є затверджений зразок-еталон, це дійсно так. На ринку України зараз існує 6 виробників, які мають такий затверджений зразок-еталон, тобто вони мають можливість поставляти бронежилети для Збройних сил України після того, як вони переможуть в тендері».

Як вирішиться ця ситуація стане відомо згодом. Про шляхи вирішення говорять і «Українська Броня» і Бюро економічної безпеки. Але звучать вони по-різному.

«Як буде вирішено цю ситуацію? Це ж не просто конфлікт, розумієте, це кримінальна справа, тобто кримінальна відповідальність. Ми, зі свого боку, провели слідчі дії та проводимо їх наразі. Надалі ми надамо в суд всі докази незаконної діяльності, які у нас є. Тобто рішення щодо тяжкості злочину і покарання вже буде визначати сам суд. І подальшу долю товару, який зараз долучений до справи як речовий доказ, теж буде визначати суд», — каже представниця Бюро Альона Матвєєва.

Водночас комерційний директор компанії «Українська Броня» Денис Міліневський має своє бачення розв’язання ситуації:

«Ну, розв’язати її можна дуже просто. Це закрити кримінальне провадження, повернути заарештоване майно, бронежилети, шоломи. Ми їх могли направити туди, де вони повинні бути, на фронті, а не так, щоб вони вже рік лежать на складах Бюро економічної безпеки, і зняти арешт з наших рахунків».

Впевнена, ми ще почуємо цю історію, але якою буде її завершення — залежить від кожної зі сторін.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі