Волонтери ініціативи Восток СОС говорять, що не можуть знайти житло для літніх людей, які потребують постійного догляду. В Мінсоцполітики цю проблему визнали й розповіли, що допомогти з житлом зараз можуть тільки самотнім людям.
«Обратилась пенсионерка из Луганской области. У нее бронхиальная астма и тяжелейшая аллергия. Поэтому если начинается приступ, то в больницы она проводит не меньше месяца. Для того, чтобы у нее не было этого приступа, ей нужно специальное жилье, которое исключает аллергенные запахи.
Куда ее селить – непонятно. В больнице ее оставлять не могут. В дом престарелых принять не могут, потому что не понятно кому они подчиняются и как оформлять туда именно пенсионеров.
На мой вопрос в МинСоцполитики как оформить пенсионера в дом престарелых мне ответили: «никак».
Чтобы определить в гериатрический пансионат нужно взять направления из соцслужбы по месту проживания и еще собрать несколько бумажек. Это только для тех, кто прописан. Но, если человек временно регистрируется, то почему он не может пойти устроиться в такой пансионат, елси человеку действительно некуда идти? Мне сказали что там есть места, но там очередь. Я говорю, а если есть места, почему существует очередь.
Что делать в таких случаях – непонятно. Потому что не каждая семья готова взвалить на свои плечи пенсионера, который нуждается в постоянном уходе. С этой ситуацией волонтеры справиться не могут. Еще есть ситуации с инвалидами. Много таких ситуаций, когда инвалид 1-й группы, у него сложности с передвижением. Что в этой ситуации делать тоже непонятно».
За словами Олександри Чумаченко, Мінсоцполітики не вирішує цю проблему. Щоб дізнатися, яким чином чиновники допомагають людям, звертаюся до відповідного управління в цьому міністерстві. Відповідаючи на запитання працівниця управління у справах людей похилого віку сказала наступне:
«Розумієте така ситуація, що в Києві немає вільних місць в будинках-інтернатах для літніх людей. Якщо люди жили там у будинках-інтернатах і вони хочуть переселитися, то це вирішує департамент соцзахисту населення.
Якщо будинок-інтернат знаходиться на окупованій терористами землі, департамент соцзахисту продзвонює і їх:
«Звісно що ми з ними зв’язуємося. Ми їх продзвонюємо, дізнаємося про їхні справи, як проходить харчування, кого куди виселили».
Відповісти на запитання як тоді вирішувати проблему з житлом чиновниця не змогла. Переадресувала мене до своєї керівниці Галини Семків. Галина Петрівна повідомила, що в інтернат для літніх людей можуть взяти тільки самотню людину.
«На сьогодні є проблематика пов’язана з влаштуванням у будинок-інтернат, особливо в Східних регіонах. Але, незважаючи ні на які проблеми, в першу чергу людей, які були переміщені з геріатричних і психоневрологічних установ, що знаходилися в зоні АТО, їх приймали і Харківська, Черкаська, Дніпропетровська областях.
Галина Семків повідомила, що з зони бойових дій вивезено більше ніж 1250 осіб літнього віку. «Їх переміщено до інших інтернатів. І більше 240 перевезено до інших областей», — говорять в міністерстві.
«Так само шукають можливості і розміщують людей похилого віку, одиноких, які не мають осіб, що зобов’язані їх утримати. Якщо людина має таких осіб, то в такому випадку включаються територіальні центри соціального обслуговування.
А житлом йде забезпечення і розміщення не через пансіонати, а через штаби, які створені при надзвичайних ситуаціях».
В міністерстві говорять, що допомагають літнім людям в яких немає родичів. А де жити тим хворим переселенцям від яких родичі відмовилися? На це питання чиновники відповіді не дають.
Ірина Сєдова, програма «Говорить Донбас» на «Громадському радіо»
