«Громадське радио»
Николай Васильков, спортивный журналист, советник главного тренера сборной Украины по футболу Андрея Шевченко, и Роман Зозуля, украинский футболист, рассказывают о скандале, который случился с Романом Зозулей в Испании.
Ирина Ромалийская: Романа Зозулю передали в оренду в Райо Вальйокано, але там його недоброзичливо зустріли ультраси цієї команди, звинуватили у нацизмі, і сказали, що не дадуть йому грати у складі цієї команди, так?
Николай Васильков: Так, ситуація насправді вибухова. Роман Зозуля останні півроку провів у іспанській команді Бетас у Сівільї, і, варто сказати, що не досить успішно. Він з’являвся на полі лише разів 6 за осінь, і у нього з’явився варіант перейти з команди Бетас, яка знаходиться у їх найвищому ешелоні так званій Ла Лізі, в оренду на ешелон нижче, в команду Райо Вальйокано, де начебто він матиме практику і все решта. Тобто у нього було практичні футбольні мотиви, що краще, можливо, пограти не в такому сильному колективі, проте все-таки грати у футбол, а не сидіти на лаві.
Сергей Стуканов: Роман один із тих небагатьох футболістів, які дуже активно підтримували Україну і волонтерський рух, і, внаслідок цього, його звинуватили в нацизмі. Як це взагалі співіснує в Іспанії, в чому ви вбачаєте паростки такого ставлення?
Николай Васильков: Багато хто з футболістів «Дніпра» підтримують волонтерів і добровольців. А з приводу звинувачень у нацизмі ситуація насправді вибухова, тому що вона дуже несподівана. Іспанію ми звикли вважати дуже лояльною до України країною з неймовірною кількістю українців, які мешкають в Іспанії, і, безумовно, ці прояви, з якими зіштовхнувся Роман у Мадриді, — це дуже дивно.
Наскільки я знаю, Роман приїхав в клуб, з яким повинна була бути домовленість про його оренду, і коли він підійшов до офісу, група молодих людей почала щось до нього вигукувати, махати руками і кричати, що він там не потрібний. Він не зрозумів, в чому справа, і хотів зупинитися, щоб поговорити з ними. Працівники офісу сказали, щоб він не звертав на це уваги. Менеджер пояснив йому, що це ультраси, і вони не хочуть бачити його в клубі, бо заявляють, що він неонацист, оскільки вони знають, що Роман підтримує українців на Донбасі.
Тут попахує якоюсь провокацією. Я не думаю, що дії тих 10-ох ультрасів — це втілення думки всіх вболівальників Райо Вальйокано, тим більше, що форвард їм насправді потрібний.
Сергей Стуканов: Посол України в Італії Анатолій Щерба зазначив, що ці акції є керованими, і це є частиною гібридної війни. Тобто, по суті, це може бути рука Москви, яка намагається дискредитувати Україну в різних країнах Європи. Навіть якщо припустити, що купка ультрасів Райо Вальйокано справді лівих поглядів, то асоціація Зозулі, який підтримує українську армію, з нацизмом, навряд чи могла би їм просто так спати на думку. Очевидно, що в інформаційному просторі Іспанії російська візія в цих подіях все ж таки присутня.
Николай Васильков: Звичайно, зараз можна все списати на руку Москви. Напевно, вплив дійсно є, але ми цього не можемо стверджувати, тому що тут треба завжди апелювати фактами.
Цей випадок з Зозулею став тестом лояльності, так званою перевіркою на нікчемність всіх нас. У нас вийшло так, що всі хутко схопилися і відреагували на ці події. Тобто у нас це не проскочить, ми кусаємося у цьому сенсі: миттєво пролунали всі офіційні та напівофіційні заяви. Президент Федерації футболу України Андрій Павелко спочатку висловив своє особисте ставлення до ситуації у Фейсбуці, а потім висловив офіційну позицію. Також ми розмовляли з Андрієм Шевченком і спробували за ніч продзвонити всіх збірників і дізнатися їхню позицію, а після цього оприлюднили колективний лист від команди і тренерів на підтримку Романа. Крім того, його підтримали і прості працівники Федерації. Це означає, що ми готові до таких провокацій, якщо це справді була провокація.
Також дуже приємно було бачити ставлення до ситуації команди Романа, іспанське суспільство теж його підтримало. І варто звернути увагу на те, як гідно у цій ситуації поводить себе сам Зозуля. Він весь час хотів поговорити з цими ультрасами і пояснити ситуацію. І зараз, наскільки я розумію, він відмовляється грати у Райо Вальйокано не через ультрас і не через їхнє ставлення, він боїться, що це може нашкодити його родині. Лише через це він, напевно, хоче повернутися в Бетас, а так, попри всі звинувачення, він міг і хотів довести на футбольному полі, що вони неправі.
Сергей Стуканов: Стосовно можливості продовження кар’єри Романа Зозулі в Бетасі, там, наскільки я розумію, 1 лютого закрилося вікно, коли можна було футболістові переходити з одного клубу до іншого, і його, здається, вже з заявки на ігри у другій половині сезону виключено. Чи існує якась технічна можливість повернути його, можливо, через застосування якоїсь процедури винятку?
Николай Васильков: Так, винятки є. Вікно закривається рівно опівночі між 31 і 1. Звичайно, це викликало дуже велике занепокоєння у всіх, тому що він може залишитися до наступного трансферного вікна, аж до літа, поза футболом.
Але Президент Ла Ліги Хав’єр Телас втрутився в ситуацію. Оскільки це очевидний форс-мажор, він попросив поза регламентом все-таки дати терміновий люфт у цій справі. Іспанська Федерація все ж таки дозволить обирати йому між двома клубами, і, я думаю, що у понеділок ми почуємо, де Роман залишиться.
Ирина Ромалийская: Правильно ли я понимаю, что 2 февраля состоялась встреча между Бетисом, Райо Вальекано, Ла Лигой (Ассоциацией футболистов Испании) и вами, где вам было предложено два варианта? Расскажите, какие это варианты?
Роман Зозуля: Мне было предложено два варианта. Первый вариант — мне и моей семье дают охрану, я остаюсь в Райо Вальекано и под угрозой жизни должен играть за Райо. Второй вариант — вернуться в Бетис, тренироваться там и пять месяцев не играть в футбол.
Сергей Стуканов: К какому варианту вы более склоняетесь?
Роман Зозуля: Ну здесь все очевидно. Любой человек, который любит свою семью, выберет свой правильный вариант. Мне сказали юристы, что я должен ответить в понедельник. Футбол — это моя жизнь, это все, что я люблю в жизни, но если выбирать между семьей и футболом, то выбор очевидный. Я уже принял свое решение, но озвучу его в понедельник.
Сергей Стуканов: Эта неприятная история с обвинениями вас в нацизме, как вы думаете, это инициатива нескольких людей, испанских ультрасов, или действительно в Испании на каком-то уровне общественного сознания есть ассоциации между украинской армией и условно говоря «карателями»?
Роман Зозуля: Нет, в Испании меня все поддерживают и фанаты Бетиса, в том числе. Они говорили мне хорошие теплые слова, потому что здесь к Украине очень хорошо относятся. Что касается ультраса Райо Вальйокано, они, очевидно, объединяются с ультрасами Реала Мадрид и с Хетафе, они — ультралевые.
Когда я приехал на базу Райо Вальйокано, они начали оскорблять меня. Я сначала не понял, в чем дело, начал разговаривать с руководством Райо, выяснять в чем дело. Менеджеры сказали не обращать на них внимание, что это ультрас. Но я же в футболе не первый день. Я понимаю, что если ультрас ко мне как-то негативно относится, значит что-то не то. Я хотел выйти и ответить на все их вопросы ко мне. Мне сказали, чтобы я подождал час в кабинете, и они подойдут ко мне. Но они со мной не захотели разговаривать. С ними разговаривали мои представители Райо, и разговор был в том плане, что я помогаю украинской армии, и, таким образом, я якобы фашист, потому что они за Донбасс и помогают Донбассу. Когда им сказали, что я могу выйти и поговорить с ними лицом к лицу, они ответили, что у них достаточно информации с другой стороны, и они про меня все и так знают, что я якобы фашист.
Когда я вчера был в консульстве, насколько я понял, с ультраса многих ранее уже арестовывали, потому что они воевали на стороне террористов Донбасса.
Сергей Стуканов: Вы ведете активную деятельность по помощи армии и волонтеров. Это у вас, в частности, освещается на вашей страничке в Фейсбуке. Вы будете продолжать эту активную деятельность в Испании или собираетесь несколько ограничить эту деятельность после этого неприятного эпизода?
Роман Зозуля: Нет. Меня это не остановит, потому что я пообещал ребятам в АТО, я сказал им, что буду помогать им до последнего вздоха, пока мы не выиграем. И какая-то кучка ультрасов меня никогда не переубедит и не остановит.
Ирина Ромалийская: А вы ощущаете поддержку людей: пользователей соцсетей, государства Украина, ФФУ, команды? Или ее недостаточно?
Роман Зозуля: Я очень сильно удивлен поддержкой и благодарю всех за это. В принципе, здесь все прекрасно понимают, что это не только меня оскорбили, а это в какой-то степени и плевок в сторону нашей страны.
Ирина Ромалийская: По вашим оценкам, это глупость отдельно взятой группы или провокация, возможно, Москвы, или так сложилось исторически, что эта группа поддерживает боевиков на Донбассе? Какое ваше видение того, почему это случилось?
Роман Зозуля: Там была небольшая группа, но я знаю, что такое ультрас. На базу пришло около 8-10 человек, потом, когда я сидел в кабинете, их подошло человек 20. Но на самом деле у них очень большое движение, у них ультралевая позиция, они выступают против фашизма. Но я узнал, что там 6-8 человек ездили воевать на Донбасс, и мы должны прекрасно понимать, кто их поддерживает и какое посольство их финансировало.
Ирина Ромалийская: Вы высказывали опасения, что ваша семья может быть в опасности. Сейчас ваша семья в безопасности?
Роман Зозуля: Мы сейчас в Севилье, в безопасности. И, в принципе, вся пресса и население нас здесь поддерживают.
Сергей Стуканов: Весной наша сборная будет проводить официальные матчи. Если вы будете находиться в Бетисе и не будете проводить официальные игры, контактировали ли вы с руководством сборной, будет ли она вас активно привлекать к участию в играх?
Роман Зозуля: Вы должны понимать, что в сборную вызываются сильнейшие, и я прекрасно понимаю, что, если меня не вызовут в сборную, это, в принципе, будет понятно, потому что у меня не будет игровой практики. Если меня вызовут в сборную, я, конечно же, выйду и буду биться за свою страну. Мне звонил главный тренер Андрей Николаевич Шевченко, мы с ним общались по этому поводу, и он сказал, что поддержка будет все равно.
Николай Васильков: Я думаю, ця ситуація, як би дивно це не звучало, зараз наблизила Іспанію до України, тому що, як сказав Роман, відгомін по Іспанії теж неймовірно позитивний. Він відчуває підтримку скрізь по Іспанії, і, я думаю, ця ситуація все ж таки грає нам на користь, з точки зору того, що у нас подібне не проскочить.