9 років тому російська журналістка Анна Політковська була знайдена застреленою в ліфті свого будинку в Москві. Слідству не вдалося знайти виконавців вбивства, а підозрювані після довгих судових процесів були звільнені.
Дівоче прізвище Анни — Мазепа. Її батько родом з Чернігівщини, а мати — з Криму.
Крім журналістики займалася правозахисною діяльністю, допомагала матерям загиблих солдатів у суді, проводила розслідування корупції в Міністерстві оборони й командуванні Об’єднаного угруповання федеральних військ у Чечні.
Анна Поліковська різко критикувала російську владу. У своїй книзі «Путинская Россия» вона писала:
“За что я невзлюбила Путина? Вот за это и невзлюбила. За простоту, которая хуже воровства. За цинизм. За расизм. За бесконечную войну. За ложь. За газ в “Норд-Осте”. За трупы невинно убиенных, сопровождающие весь его первый срок. Трупы, которых могло и не быть”.
“Я часто думаю: человек ли Путин вообще? Или железная мерзлая статуя? Думаю и не нахожу ответа, что человек”.
“Путин, случайно получив огромную власть в свои руки, распорядился ею с катастрофическими для России последствиями. И я не люблю его, потому что он не любит людей. Он не переносит нас. Он презирает нас. Он считает, что мы — средство для него, и только. Средство достижения своих личных властных целей. И поэтому с нами можно все — играть, как ему вздумается. Что нас можно уничтожать, как заблагорассудится. Что мы — никто. А он — хоть и случайно влезший наверх, но ныне царь и бог, которому мы должны поклоняться и бояться его”.
У жовтні 2002 року брала участь у переговорах з терористами, що захопили в Москві мюзикл «Норд-Ост», носила заручникам воду. У вересні 2004 року під час захоплення заручників у бесланській школі її намагалися отруїти на борті літака на шляху в Беслан. Тоді заявила, що її «усунули з поля», щоб не дати їй здійснити її план урегулювання ситуації.
Інтернет-сайт «Нової газети», де працювала Анна, висуває дві версії вбивства: помста чеченського прем’єр-міністра Рамзана Кадирова за те, що Анна писала про нього раніше й продовжувала писати, або дії тих, хто хоче «повісити» це вбивство на самого Кадирова, щоб перешкодити йому одержати президентський пост. Анна Політковська працювала над репортажем про чеченську війну, у якому, зокрема, розповідалося про катування й про методи політичної боротьби Кадирова-молодшого.
Путін і Кадиров тоді так прокоментували смерть журналістки:
“… это убийство само по себе наносит действующей власти и в России, и в Чеченской Республике, которой она занималась профессионально в последнее время, гораздо больший урон и ущерб, чем её публикации”, — заявив Володимир Путін.
“Хочу подчеркнуть, что несмотря на то, что материалы Политковской о Чечне не всегда носили объективный характер, мне искренне и по-человечески жаль журналистку <…> Посягать на жизнь журналиста, это значит препятствовать свободе слова, что в демократическом обществе недопустимо. Случившееся — серьёзный повод задуматься и сделать серьёзные выводы”, — сказав Рамзан Кадиров.
У свіжій колонці, приуроченій 9 річниці зі смерті Анни, «Новая газета» порівняла вбивства Політковської та Немцова і знайшла в них багато збігів.