Ліні Костенко — 90. Добірка матеріалів Громадського радіо про видатну поетесу

19 березня видатній українській поетесі Ліні Костенко виповнюється 90 років. Вона — лауреатка Шевченківської премії, поетеса-шістдесятниця, почесна професорка «Києво-Могилянської академії», а свого часу відмовилася від звання Героя України.

Ліна Василівна народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві Київської області.

Першу поетичну збірку «Проміння землі» видала у 1957 році. Із 1961 до 1977 року принципово не друкувалася.

Серед найвідоміших творів — «Берестечко», «Маруся Чурай», збiрки поезії «Вiтрила», «Проміння землі», «Сад нетанучих скульптур», прозовий роман «Записки українського самашедшого».

Ми зібрали добірку матеріалів Громадського радіо, присвячених поетці, чиї вірші стали символом незламності людського духу.

У тому, що Ліна Костенко не розкручена, як Шекспір, наша вина, — керівник Національної оперети

Директор та художній керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський тоді казав: «Ми маємо брати найкращі світові бренди. Ліна Костенко є саме світовим брендом. Можливо, вона не так розкручена, як Шекспір, але я думаю, що в цьому є наша велика вина».

11 поезій Ліни Костенко, які ми любимо на Громадському радіо

Колеги та колежанки Громадського радіо до дня народження Ліни Василівни поділилися улюбленими віршами поетки.

У 2018 році ми писали про те, що Ліна Костенко пише нову прозову книжку, а видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га також планує перевидати «Марусю Чурай».

Тоді директор видавництва Іван Малкович казав: «Ми очікуємо у Ліни Костенко нову прозову книжку. Це буде велика несподіванка, я думаю, дуже-дуже цікава».

Він розповів, що і поетичні збірки, і роман Ліни Костенко – серед бестселерів видавництва. Так, у трійці лідерів вибрані вірші «Триста поезій». Цього року було продано 22 тисячі примірників поетичної збірки.

Зазначимо, перший прозовий роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» опублікували у 2010 році.

7 пісень на вірші Ліни Костенко — до дня її народження

«ТЕЛЬНЮК: Сестри» — «І знову пролог»

Jamala — «Неандертальці»

BRUTTO — «Вечірнє сонце»

Ігор Жук, Ольга Богомолець — «Що в нас було? Любов і літо»

Віталій Козловський — «І все на світі треба пережити»

Дмитро Лилик — «В пустелі сизих вечорів»

«АПОКРИФ» — «Вечірнє Сонце»

Шістдесятництво не закінчилось у 60-х роках — Оксана Пахльовська

У цьому матеріалі Андрій Куликов спілкувався із Оксаною Пахльовською:

«Для тих, хто не знає: Ліна Костенко – мама Оксани Пахльовської. Влив Ліни Костенко на політичне життя очевидний. Іван Дзюба – величезна постать в українській літературі. І самостійна, але набагато молодша, і більше в галузі культури Оксана Пахльовська. Три імені на обкладинці. Наскільки ви відчували себе учасницею діалогу?»

Оксана Пахльовська: Мама не хотіла свого імені ставити, але видавництво наполягало, оскільки там багато її матеріалів. Через це книжка «Поети для епох» перетворилася на «Гармонія крізь тугу дисонансів». Я себе почувала в центрі якоїсь зустрічі, яку я давно шукала. Іван Михайлович для мене як частина родини. Той факт, що вони з мамою продовжили діалогувати між собою, що почалося в 60 роки, це дуже дорого.

Країна за 25 років не здобулася на бодай мінімальне адекватне розуміння, що таке шістдесятники, які це трагічні багато в чому, переможні, складні постаті. І ми їх не всіх знаємо.

По-перше. Шістдесятництво – це комплексний феномен, бо це письменники, кінематографісти, художники, музиканти. Є громадянське суспільство, яке їх підтримувало – це теж шістдесятники.

А у 2015 році гурт Brutto опублікував на своєму каналі YouTube кліп з новою піснею «Вечірнє сонце, дякую за день!» на слова Ліни Костенко

Ігор Крикунов, керівник театру «Романс» та організатор Міжнародного фестивалю «Амала-2015», розповідаєв в ефірі Громадської хвилі про жертв Голодомору та про ромів, які також постраждали в цей період, і зазначав, що сподівається, що на захід прийде і Ліна Костенко, яку ромські культурні діячі називають «циганською музою».

На фестивалі «Амала» вшанують ромів України, а також загиблих під час Голодомору