21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Цю дату обрали саме тому, що вона пов’язана з початком двох революцій, 2004 та 2013-14 років, кожна з яких призвела до великих змін у країні.
21 листопада 2004 року в Україні відбувся другий тур президентських виборів, де країна обирала наступника Леоніда Кучми між Віктором Януковичем (прем’єр-міністром України на той момент) і Віктором Ющенком, лідером опозиційних сил.
За підсумками голосування в той день Національний екзит-пол зафіксував перемогу Ющенка з результатом близько 54% (опитування на виході з дільниць проводив консорціум провідних соціологічних служб). Янукович, за цими даними, набирав близько 43% голосів.
Проте ЦВК на чолі з Сергієм Ківаловим «нарахував» перемогу Януковичу. Крім того, саме голосування 21 листопада проходило з численними порушеннями: від «каруселей» виборців і масового вкидання бюлетенів до недопуску і навіть побиття спостерігачів на дільницях.
Як наслідок свавілля, тисячі українців зібралися на Майдані Незалежності в Києві. Після декількох тижнів мирного Майдану Верховний Суд України від 3 грудня оголосив результати другого туру виборів недійсними та призначив повторне голосування на 26 грудня. Тоді переміг Віктор Ющенко, набравши близько 52% голосів.
Із 2005 року в пам’ять про ті події в Україні відзначали День Свободи — 22 листопада, в день першого масового протесту Помаранчевої революції. Це свято встановили за указом президента Ющенка. Події Помаранчевої революції в документі називалися історичними, оскільки «засвідчили волелюбність українського народу, його прагнення до свободи та демократичних цінностей».
У грудні 2011 року, Янукович, який так став президентом, своїм указом скасував День Свободи — замість цього він постановив відзначати 22 січня як День Соборності та Свободи України.
День Гідності та Свободи в його сучасному форматі відзначають в Україні з листопада 2014 року, коли це свято встановив своїм указом п’ятий президент країни Петро Порошенко.
Дату святкування обрали 21 листопада, бо саме у цей день у 2013 році на головній площі Києва почався Євромайдан — зібралася перша акція протесту на підтримку європейського курсу України. Раніше того ж дня український Кабмін на чолі з Миколою Азаровим фактично заблокував цей вектор, видавши розпорядження призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це сталося за кілька днів до Вільнюського саміту Східного партнерства, де спочатку планували підписати таку асоціацію.
Проти цього рішення та курсу влади на зближення з РФ тисячі українців, зокрема студенти, понад тиждень виходили на акції у центрі Києва. Протести тривали аж до силового розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада. Це стало поштовхом до більш масштабних подій Революції Гідності, у фінальні дні якої в центрі Києва загинули десятки українців, а Віктор Янукович втік із країни та був позбавлений повноважень.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
0