У 2021 році держконцерну «Укроборонпром» вже не буде, його розформують, і замість нього створять дві холдингові компанії. Про це заявив генеральний директор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв — у перший день від свого призначення очільником концерну. Чому він вважає за потрібне переформатувати Укроборонпром, і як повинен бути облаштований цей непростий процес?
Аби в Україні почали стабільно виробляти озброєння, зокрема для української армії, у наступному році підприємство ліквідують і створять два холдинги — «Оборонні системи України» та аерокосмічний холдинг:
«До холдингу «Оборонні системи України» ввійдуть холдинги, які опікуватимуться, авіаремонтом, бронетехнікою, високоточним озброєнням, боєприпасами, радарними і морськими системами. Також планується створити аерокосмічний холдинг, який буде займатися аерокосмічним будуванням, аерокосмічними компонентами, космічними системами. Це попередня концепція, яка потребує ще обговорення, розгляду і затвердження», — заявив на пресконференції новопризначений керівник концерну Юрій Гусєв.
Перші рішення щодо реалізації реформи концерну очікуються у наступні 6 місяців. Гусєв додав, що з часу призначення 3 грудня ще не був на новому робочому місці. Щодо кадрових рішень він заявив, що будуть розглядати роботу кожного працівника.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Про реформу «Укроборонпрому» влада — і нинішня, і попередня — говорить не один рік. Так, на початку 2020 року під це завдання було створено ціле Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Однак з того часу робота особливо не просунулася, говорить керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко:
«Робота активна по цьому реформування не велася, і, ймовірно, саботувалася попереднім керівництвом концерну. Наразі ж призначили нового керівника, плюс фактично виник цей конфлікт між Укроборонпропмом та Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, тому цю тему ЗМІ почали більше висвітлювати, а темі концерну та його реформуванню приділяти більше уваги. Але насправді про реформування концерну йшлося вже понад рік».
Про плани розділити Укроборонпром на окремі корпорації раніше говорив і заступник гендиректора концерну Мустафа Найєм. В етері Громадського радіо він розповів, що кожна з корпорацій сконцентрується на виробленні конкретного виду техніки. При цьому всі вони залишаться державними, як і «Укроборонпром», однак з’явиться можливість створювати інші компанії разом з інвесторами, які захочуть зайти на ринок або в конкретну галузь:
«У нас зараз 137 компаній, всі вони існують як самостійні підприємства. Більшість з них мають фінансові проблеми, є підприємства в процесі банкрутства, є підприємства, які не можуть виконувати свою основну функцію. Водночас є підприємства, які вже вийшли на дуже стабільний рівень роботи: вони виходять і на експортні ринки, і займаються виготовленням «оборонки» для нашої армії. Це підприємства, які мають величезний потенціал. Зараз правильно об’єднувати й концентрувати можливості вироблення конкретної військової техніки. Для того, щоб це сталось, потрібно об’єднати всі компанії, які займаються виробленням, наприклад, бронетанкової техніки в одну конкретну компанію або корпорацію, холдинг. Цей холдинг буде сам по собі займатись цим фінансовим оздоровленням, управлінням, корпоратизацією і виробленням озброєння. Таким чином ми концентруємо можливості», — пояснив Найєм.
На його думку, така концентрація корпорацій допоможе Україні виробляти більше сучасної техніки. Цю ж ідею підтримує керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко:
«Потенціал підприємств, які входять до Укроборнпрому, колосальний, але цей потенціал на 100% не використовується, бо якби він використовувався, ми вже казали й про виробництво українських БПЛА, і про виробництво нових видів озброєння. На жаль поки йдеться лише про закупівлю техніки за кордоном й модернізацію її тут, в Україні, а це треба виправити».
За словами Мусієнка, одна з причин неефективного використання підприємств, що входять до оборонного гіганта — це непрозорість та закритість інформації. Зокрема, закриті дані щодо експорту українського озброєння та виконання Державного оборонного замовлення, пояснює експерт:
«У нас фактично йде невиконання державного оборонного замовлення — про це каже секретар Ради нацбезпеки. Наразі виконано лише 63%, хоча в Укроборонпромі запевняють, що вони зробили все, аби виконати це ДОЗ. Треба у цій ситуації розібратися, але за подібної структури концерну, розібратися у цьому не можуть ані уряд, ані інші органи. Адже там є наглядова рада і фактично «Укроборонпром» закриває багато інформації, серед якої – яким чином відбувається виконання ДОЗ».
Створення двох холдингів — «Оборонних систем України» та аерокосмічного холдингу — мають зробити діяльність підприємства прозорішою, проте залишається вірогідність того, що з’являться нові корупційні ризики, каже військовий експерт Сергій Грабський:
«У мене є велика пересторога, що це рішення може бути прийнято не в інтересах держави, а в інтересах певних груп, які під декларацією добрих намірів щодо покращення роботи оборонного комплексу, розтягнуть по різних кутках те підприємство, що ми маємо. Проте не помиляється той, хто нічого не робить».
При цьому «Укроборонпром» все одно необхідно реформувати, адже це структура, яка лише на своє утримання витрачає колосальні кошти з бюджету й при цьому не виправдовує їх:
«У 2014 році почалася українсько-російська війна, пройшло 6 років — досі у нас немає виробництва стрілецьких боєприпасів, ми ледве спромоглися за ці роки зробити стволи для артилерії — при цьому виникають питання щодо їх ефективності. Великі скандали з мінометами «Молот», які були заявлені як український витвір, а насправді це модернізована система. «Укроборонпром» це монстр, який живе 30 років і майже нічого не продукує», — вважає Грабський.
Він переконаний, що до 2014 року «Укроборонпром» не ліквідували, бо це було невигідно певним олігархічним структурам. А після початку війни зробити це було вже неможливо, зазначає військовий експерт:
«Було б злочином у 2014-2015 році сказати: «Ми ліквідуємо концерн і створюємо щось нове». Ні, це так само було б неправильно, бо на той час, ми мали використовувати наявні можливості та будь-яким чином налагодити виробництво різних типів озброєння та бойової техніки. Тобто, наприклад, вам треба терміново їхати, а у вас є лише «Запорожець» — ви сідаєте в нього і їдете, хоч і мрієте про «Мерседес», але у вас немає вибору».
На те, як керували«Укроборонпромом» останні десятиліття, скаржився в етері Громадського радіо і Айварас Абромавичус — вже ексочільник концерну, звільнений у жовтні 2020 року.
«У суспільстві побутує думка, що підприємства «Укроборонпрому» знищувались останні 2 роки. Це не зовсім коректно. Вони знищувались з самого початку незалежності, на мою думку. Вони керувались дуже непрозоро і дуже несучасно. Я сподіваюсь, що після того, як я очолив цей концерн, ми поставили крапку в цьому питанні».
Абромавичус пояснював, що його звільнення передбачуване: ще коли президент його призначав, вони домовилися про лише кількамісячний термін на посаді. Мовляв, необхідно було стабілізувати ситуацію, запустити аудит в «Укроборонпромі», та розробити стратегічні документи. Абромавичус своє завдання вважає виконаним. Що ж до трансформації держконцерну, на думку Абромавичуса, на це знадобиться щонайменше 5 років.
Що ж до аудиту «Укроборонпрому» — на його необхідності наполягає і новий керівник Юрій Гусєв. Однак на своїй першій прес-конференції у якості очільника підприємства він поскаржився, що зараз з цим складності. Мовляв, необхідно визначити, які компанії зможуть, з урахуванням допуску до держтаємниці, такий аудит провести. Вирішити питання про відбір компаній має наглядова рада. Однак, каже Гусєв, наразі у наглядовій раді… лише три члени, і проводити засідання чи приймати рішення вони… не можуть. Тож, наголосив керівник, наглядову раду «Укроборонпрому» необхідно доукомплектувати. І лише після аудиту, підкреслив Гусєв, буде зрозуміла структура майбутнього холдингу «Оборонні системи України».
Нагадаю, в «Укроборонпромі» та компанії «Укрспецекспорт», яка входить до концерну, провели обшуки співробітники Служби безпеки. На оборонному підприємстві повідомили, що це пов’язано» із виконанням зовнішньоекономічних контрактів». При цьому у пресслужбі зазначили, що надали правоохоронцям усю необхідну інформацію та документи у рамках ухвали суду, а концерн працює у штатному режимі.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: