«Психіатрична експертиза — це принизливо»: у Києві пройшов марш проти трансфобії

У центрі Києва пройшов марш проти трансфобії. Його учасники та учасниці виступають за права трансгендерних людей, за толерантність до будь-якої гендерної ідентичності. Паралельно із маршем акцію проводили представники радикальної організації «Традиція і порядок», які виступають проти ЛГБТ-спільноти.

Проведення в Києві Транс*маршу організатори та організаторки акції оголосили заздалегідь – він мав стартувати з Михайлівської площі. Однак маршрут не розголошували, адже перед маршем акції анонсували опоненти, які вирішили на противагу маршу провести «Ходу на захист сімейних цінностей». Спочатку віряни провели молитву за «за захист сім’ї та суспільства від пропаганди трансгендеризму та аморальності».

Читайте також: «Я мріяла прокинутись дівчинкою»: історія про трансгендерний перехід

Вони тримали у руках плакати із гаслами на кшталт «Пропаганда гомосексуалізму є загрозою національній безпеці», «Стоп пропаганді гендерної ідеології» та «Ні усиновленню дітей трансгендерам». Також тримали прапори «Християнського фронту». Згодом до них долучилися і представники радикальної організації «Традиція і порядок». Останні спалили ЛГБТ-прапор та хором кричали: «Бог, батьківщина, патріархат», «Смерть ЛГБТ», «ЛГБТ – ворог».

Учасниць та учасників Транс*маршу оточували кілька десятків правоохоронців, аби уникнути провокацій. Також поруч чергували машини «швидкої» та ще кілька поліцейських машин.

Учасники, в оточенні правоохоронців, йшли маршем з Михайлівської площі до Поштової. У руках несли плакати із написами «Розкіш бути собою», «Вам здається, що все незвичне – хвороба?», «Борися з системою», «Ми усюди», «Де мої права?», а також райдужні прапори ЛГБТ-спільноти.

Слухайте також: Помилки Джоан Ролінґ та українських ЗМІ: вчимося коректно говорити про транслюдей

Вигукували: «Моє тіло – моє діло», «Права трансгендерів – права людини», «Ми проти трансфобії», «Бунтуй, кохай, права не віддавай!», «Наша традиція – це свобода!».

Під час ходи один з радикалів намагався прорватися крізь кордон поліції, але його затримали.

Організатори Транс*маршу пояснили, що вимагають аби Міністерство охорони здоров’я ухвалило Міжнародну класифікацію хвороб 11 перегляду, яке ще торік затвердила Всесвітня організація охорони здоров’я. За документом, трансгендерність більше не належить до категорії психічних захворювань. Навіщо це потрібно пояснила координаторка трансгендерного напряму організації «Інсайт» Інна Ірискіна.

«Наразі, аби трансгендерна людина могла змінити документи, змінити ім’я та стать відповідно до того, як вона себе відчуває, їй треба пройти психіатричне обстеження, щоб отримати психіатричний діазноз. Це принизлива процедедура. Тобто це вважається психічною хворобою,. Попри те, що ті заходи, які вживаються, не мають стосунку до психіатрії», – каже Інна.

Едвард Різ з організації «КиївПрайд» додає, що цей документ також допоможе небінарним людям офіційно отримувати медичну допомогу.

«КиївПрайд» зараз планує працювати з медичною системою. Ми будемо збирати дружніх лікарів та давати їм наліпки. Аби було зрозуміло, що ось цей лікар може надати вам допомогу, буде з вами нормально спілкуватися», – пояснює Різ.

Один з учасників маршу – 17-річний Ян. Каже, що прийшов, бо через свою зовнішність зазнає утисків з боку однокласників. Вважає, що так не має бути у вільній країні.

«Не хочу жити у країні й боятися, що мене можуть побити через «не таку» зовнішність. Зараз я живу у досить небезпечному районі, де багато людей, які проти таких, як я. Кілька років тому, коли я виглядав більш фемінним, мене побили. Я йшов з метро у навушниках, спочатку до мене прискіпувалися, а потім підбігли й почали бити. До поліції не звертався – мені було лише 14. Батькам також не казав, боявся, що засудять та скажуть: «Ти сам винен», – розповідає хлопець.

Слухайте також: «Вихід із шафи», булінг та видимість трансгендерних людей: як пропагують толерантність у коміксах

Друга учасниця – 21-річна Лана – каже, що зазнавала образ разом зі своєю партнеркою.

«У принципі усі, хто належить до ЛГБТ-спільноти, вимушені ховатися, аби не зазнати нападів. Але до них все одно прискіпуються. Ті, хто відкрито заявляє про свою ідентичність чи орієнтацію, зазнають ще більше нападів, утисків на роботі, у школі чи навіть у громадських місцях. Наприклад, мене діти закидали камінням, іноді погрожували у транспорті. Таке наше сьогодення, на жаль».

Акція завершилася на Поштовій площі. Поліцейські та організатори й організаторки закликали спільноту зняти символіку та заховати плакати, перед тим, як спуститися у метро, аби уникнути нападів. Учасники та учасниці маршу сподіваються, що колись українці стануть толерантнішими. А такі акції можна буде проводити без охорони поліції, не знімаючи символіку, аби безпечно доїхати додому.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

0