Скріншот відео
15 серпня в Україні офіційно відзначається День археолога. З цієї нагоди ми вирішили зібрати найцікавіші матеріали з цієї теми саме про Україну: розкопки, цікаві знахідки, загроза окупантів українському заповіднику та навіть підозра «чорному археологу».
Про все це у добірці топ-7 матеріалів.
Група фахівців з Інституту археології має намір дослідити ділянки заповідника «Хортиця», з яких зійшла вода після підриву росіянами Каховської ГЕС.
Про це повідомив тодішній міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко:
«Відповідні роботи розпочато у заповіднику «Хортиця». Ми збираємо зараз групу археологів за допомоги Інституту археології, яка має розпочати офіційну роботу щодо дослідження тих місць, звідки зійшла вода».
Він зауважив, що інтерес для археологів становить не лише Хортиця, а й територія, на якій розташовувалися козацькі Січі.
За словами міністра, це питання є актуальним, оскільки культурній спадщині загрожують міни, обстріли та «чорні» археологи:
«Про це повідомлено ЮНЕСКО, ми попросили допомоги у міжнародної організації ALIPH, щоб та направила міжнародних фахівців для вивчення того, що стало доступним після того, як зійшла вода. Робота розпочалася».
Читайте також: Аномальна спека, реабілітація бійців та корінні народи України: найкращі матеріали Громадського радіо за тиждень
Про заповідник «Херсонес Таврійський» і загрози навколо нього говорили з Евеліною Кравченко, археологинею, історикинею, популяризаторкою науки, музейницею.
«Евеліна Кравченко: Разом із Кримом Україна втратила один із найбільш доглянутих наших археологічних заповідників. У 2013 році його було включено до списку пам’яток всесвітньої спадщини, що охороняється ЮНЕСКО«.
Читайте матеріал та слухайте розмову повністю за посиланням.
Фахівці Національного музею авіації України проводили розкопки в яру під Києвом, бо там виявили нерозірвану бомбу часів Другої світової війни. Пізніше металошукачі знайшли ще дещо — вісім британських винищувачів Hawker Hurricane.
Велика Британія відправила ці літаки як частину пакета союзницької військової підтримки СРСР, яку оплачували Сполучені Штати за схемою ленд-лізу.
Авіаційні експерти кажуть, що це вперше в Україні знайшли залишки такої кількості Hurricane, хоча з 1941 до 1944 року для підтримки радянських військових до СРСР відправили близько 3 000 британських винищувачів. Більшість з них знищили під час боїв, а частину розібрали.
У Запоріжжі обстежували берег біля Хортиці після обміління тамтешної зони через підрив Каховської ГЕС. Там знайшли стародавній дубовий човен, вік якого може бути понад тисячу років.
Про це розповіла виконувач обовʼязків гендиректора Національного заповідника «Хортиця» Світлана Охріменко.
Човен зроблений з цільного стовбура дуба довжиною шість метрів 80 сантиметрів, а висота його бортів складає близько пів метра. На човні висічені символи, значення яких ще треба розгадати. Таких човнів на території України виявили близько 30.
У минулому біля берегів острова Хортиця вже знаходили схожі човни, які повʼязували з давньоруським поселенням, що жило на острові з X по XIV cт. Човни слугували людям засобом для риболовлі та інших промислів, перевезень, обслуговування переправ тощо.
Наукові співробітники Інституту археології НАН України обстежили дерев’яний човен, замитий руслом Десни і знайдений рибалками неподалік Чернігова.
Зазначається, що його частково розчистили з метою графічної та фотограмметричної фіксації об’єкту для подальшої його ідентифікації, а також створили кресленик, зняли обміри та створили 3D-модель з ортофотопланом.
«Ми маємо справу з носовою частиною човна-довбанки з нарощеними дощатими бортами, що оголилася зі схилу на 2,7 м. Основа човна — видовбана дубова колода, що розширюється з 16 см до носового (першого) шпангоуту до 1,5 м, яка і слугувала кілем даного плавзасобу. Обабіч кілевої частини були нашиті дошки з листяного дерева (верба, липа), що кріпилися до основи дерев’яними шкантами діаметром до 3 см. Біля носової частини виявлено 2 залізні цвяхи, що пронизали дошки. Ширина дошок у видимій частині становила 45-50 см, їхня товщина — 5 см. Виявлено частину правого шпангоуту та невідому конструктивну частину. На жаль, дно плавзасобу не вдалося простежити, оскільки воно розташоване нижче від рівня річки. Над плавзасобом нависає схил до 5 м, тому подальші роботи були припинені. По завершенню фіксації човен було засипано річковим піском», — розповіли науковці.
Після перших досліджень можна припустити, що човен належить до рибацьких човнів-довбанок, що побутували на р. Десна та р. Дніпро від ХVIII до початку ХХ ст. Також окремо було взято проби на С14, що може допомогти з датуванням. Дані плавзасоби мали від 8 до 12 м довжини та до 2 м ширини і могли призначатися для промислового вилову риби.
На Рівненщині розкопали поховання монахинь ХVІІІ століття — археологи працюють на околиці старого Дубна.
«Археологи працюють на околиці старого Дубна на місці колишнього Свято-Вознесенського монастиря. Знайдена конструкція поховальної пам’ятки-склепу дуже рідкісна для нашої місцевості. Це вже п’ята експедиція наших науковців», — йдеться у повідомленні.
Як повідомив один з керівників експедиції, голова МГНО (Міжрегіональна громадська наукова організація) «Дубенський археологічний осередок» Андрій Бардецький, знайдені артефакти вже претендують на археологічну сенсацію.
Він розповідає, що ділянку для розкопу обирали не наосліп. Попередні сезони наукових досліджень цієї території давали орієнтири про знаходження саме у цьому місці некрополя колишнього монастиря. І археологи не прогадали. На місці поховання також знайдено намистини шпильки до жіночого одягу, прикраси, монети та церковне начиння.
Поки що археологи припускають, що склеп змурований наприкінці ХVІІІ-на початку ХІХ століття. Експедиція триває.
«Чорний» археолог з Хмельниччини знайшов унікальний скарб ІІІ століття і продав його на інтернет-аукціоні. Йому повідомили про підозру.
За даними слідства, чоловік проводив археологічні розкопки без відповідного дозволу і знайшов унікальний скарб ІІІ століття — пояси готів, срібло, мідь та інші стародавні артефакти. Ці предмети мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення.
Потім «чорний» археолог виставив знахідки на інтернет-аукціоні та продав їх. Орієнтовна вартість скарбу перевищує 590 тисяч гривень.
Тепер чоловіка підозрюють у незаконному привласненні знайденого скарбу, який має культурну цінність, і збуті майна, одержаного кримінальним шляхом (ч. 1 ст. 193, ст. 198 КК України). Триває розслідування.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS