Ілюстративне фото
Разом зі змінами в українському суспільстві й на міжнародній арені змінюється й поведінка та сприйняття Володимира Зеленського. Якими вони були на початку повномасштабної війни та чому стали іншими?
Про це під час розмови в рамках проєкту «Кава з Трощинською» в Українському кризовому медіа-центрірозповів Роман Кечур, психіатр, психотерапевт, кандидат медичних наук, керівник програми «Психологія» УКУ.
«Зеленський змінюється подібно до того, як змінюється наше суспільство. На початку — багато гніву, багато переоцінки своїх сил, багато сміливості «за межею». Потім — багато праці, помилок, досягнень, і багато аплодисментів у всьому світі, де він став дуже впливовою людиною. З ним починають рахуватися, бо він ніби став надією демократичного світу. Проходить якийсь час, і зрозуміло, що обставини змінюються. Перемоги не такі однозначні, війна починає затягуватись, внутрішні проблеми в демократичних країнах теж розвиваються: вибори, кризи, гроші. Зеленський отримує менше підтримки, і він обурений.
Він атакує західних лідерів, говорить про їхні обіцянки, конфліктує з ними, частково псує стосунки, але робить це в інтересах України й досить щиро та відверто. Загалом, він у сучасну політику зі своїм легким дилетантизмом привніс цю щирість, безпосередність, відчайдушність. І тепер Володимир Зеленський має дуже багато розчарувань. Він бував за крок до перемоги, але не вдавалося», — говорить Кечур.
Читайте також: Найважче визнати факт, що ми не знаємо, скільки це триватиме — психіатр про новий стан суспільства під час війни
Збільшення кількості зовнішніх та внутрішніх проблем не може не впливати на українську владу, зокрема президента, й українцям варто брати це до уваги, вважає психіатр:
«Мені здається, що ми просто іноді заперечуємо той факт, що воюємо зі значно більшою, сильнішою, багатшою, краще озброєною за нас країною. Водночас зовнішня підтримка слабне, всередині країна починає розщеплюватися. Тому зараз завдання для Володимира Зеленського як нашого президента є значно складнішим, ніж навесні 2022 року. Ми, Україна вже пройшли пік своєї популярності, а він перестав бути найпопулярнішим лідером найпопулярнішої країни. Треба розуміти, що він та його оточення знаходяться під величезним тиском внутрішнього, зовнішнього і свого власного розчарування. Я не говорю зараз про майбутні вибори, відставимо їх поки вбік. Але сьогодні нам потрібний сильний президент. Щоб мати сильного президента, ми маємо його підтримувати. Це не означає, що ми маємо аплодувати помилкам. Якщо взяти, наприклад, останні призначення, можна багато чого критикувати, і є за що. Робляться помилки, і не тільки в цьому. Критикувати треба, але, я б сказав, з любов’ю до країни».
Повністю розмову слухайте та дивіться у відео
«Кава з Трощинською» — проєкт Українського кризового медіацентру. Ведуча — Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо, яке є медіапартнером проєкту.