Я хотів би, щоб держава бронювала не якісь цирки, а саперів — Пятковський
Міністерство економіки України повідомило про план створити державний реєстр територій, забруднених чи ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами. У наповненні й забезпеченні роботи реєстру мають брати участь ДСНС та Центр гуманітарного розмінування. Така ініціатива може прискорити процес розмінувань та зробити його більш ефективним.
Водночас існує багато інших кроків, які потрібно для цього зробити. Зокрема, вони стосуються навчання та бронювання саперів, вважає Руслан Пятковський, засновник української компанії гуманітарного розмінування International Demining Group.
Про це він розповів у етері Громадського радіо:
«Це дуже добра ініціатива, яка нарешті проводиться державою. Це дасть аграріям та інфраструктурі розуміння про те, які території найбільше забруднені. Вони знатимуть, які території можуть використовувати зараз, які потрібно розміновувати.
Єдине, хотілося б, щоб цей реєстр наповнювався не тільки знімками з космосу, але й проводилось нетехнічне обстеження. Це вже здійснювали певні групи розмінування територій, дані вносились у базу Центру гуманітарного розмінування. Якщо це все працюватиме, то прискорить процес розмінування, зменшить бюрократичну складову цього питання і дасть краще розуміння, в які території нам потрібно буде вкладати більше ресурсів»..
За його словами, процес гуманітарного розмінування є комплексом послідовних дій. Спершу сапери досліджують територію на забруднення вибухонебезпечними приладами, тобто проводять нетехнічне обстеження. Потім відбувається технічне обстеження, коли сапери володіють необхідною інформацією та розробляють схему дій. Після цих двох складових відбувається безпосередньо розмінування території.
Пятковський стверджує, що професія сапера не може бути цілком замінена машиною через неуніверсальність таких технічних засобів та їх неспроможність працювати на багатьох ділянках місцевості:
«Тих машин, які нам поставили партнери, поки що вистачає, тому що вони не працюють у горах, лісах. Вони працюють тільки на рівних поверхнях. Машина виконує певну складову роботи, але все інше робить людина. У нас виготовляють ці машини, але, наскільки я розумію, це відбувається не надто швидко через певні бюрократичні аспекти».
На його думку, професійних саперів ніколи не буде вистачати. Це пов’язано, зокрема, з тим, що сапери потребують постійного навчання через появу нових викликів, з якими вони стикаються.
«Я хотів би, щоб держава подивилася в нашу сторону, і бронювала не якісь цирки, а саперів. Навчальних центрів, де люди могли б здобувати цю спеціальність, у нас, на жаль, не дуже багато. Але й не дуже багато людей, які хочуть бути саперами. Ця справа потребує певних навичок, рис характеру», — каже Пятковський.
За його словами, атлас вибухонебезпечних предметів сьогодні містить близько 3800 мін. Спеціалісти з ДСНС, збройних сил та приватних компаній знайомі лише з частиною з них. Крім того, конструкція та застосування мін постійно змінюються. Сапери стикаються з модифікованими чи саморобними пристроями.
На думку Пятковського, структура гуманітарних розмінувань має стати окремою самостійною установою. Це допоможе їй бути більш ефективною.
«Вона не повинна підпорядковуватись ні ДСНС, ні збройним силам, ні поліції. Це має бути окремий державний орган, що самостійно приймає рішення, виконує їх, навчає співробітників і так далі.
Сьогодні існує Українська асоціація гуманітарного розмінування, яка розробляє законопроєкти з цього приводу, дає нашому керівництву рекомендації та сприяє порозумінню з нашими іноземними партнерами, щоб вони теж розуміли, куди ми рухаємось і чого хочемо досягнути», — розповідає засновник української компанії гуманітарного розмінування International Demining Group.
Читайте та слухайте випуски подкасту «Обережно, міни!» на Громадському радіо
- «Професіонал може закласти вибухівку у будь-що: іграшку, телефон, запальничку»: як правильно розповідати дітям про небезпеку?
- «Найціннішим подарунком для дітей був іграшковий пес Патрон»: як собаки-сапери допомагають навчати дітей мінній безпеці?
- Міни та боєприпаси не дають другого шансу, тож маємо розуміти ці ризики та правильно на них реагувати — керівниця The HALO Trust
- Небезпека замінування: як розпізнати небезпечний предмет і що робити?
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту