facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Міни та боєприпаси не дають другого шансу, тож маємо розуміти ці ризики та правильно на них реагувати — керівниця The HALO Trust

У подкасті «Обережно, міни!» — про правила безпеки на окупованих та деокупованих територіях.

Міни та боєприпаси не дають другого шансу, тож маємо розуміти ці ризики та правильно на них реагувати — керівниця The HALO Trust
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Якщо на звільнених землях триває активне розмінування, то у тимчасово окупованих містах та селах росіяни роблять це дуже вибірково, розповів Громадському радіо радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.

На окупованих територіях далеко не завжди є змога покликати на допомогу рятувальників та саперів. То як убезпечити себе від вибухонебезпечних предметів. Про це розповіла експертка з питань протимінної діяльності, керівниця просвітницької діяльності в міжнародній гуманітарній організації з розмінування The HALO Trust, співавторка програм навчання ризикам вибухонебезпечних предметів у співпраці із низкою міжнародних гуманітарних організацій та агенцій ООН в Іраку, Афганістані, Сирії та Україні Юлія Чикольба:

«101 на окупованих територіях не працює. У нас також нема команд у таких містах та селах. Однак ми намагаємося доносити інформацію, яка збереже життя цивільних. 

Те, що можу порадити, є тимчасовим розв’язанням проблеми: якщо знайшли небезпечний предмет і ви не можете нікого викликати, не чіпайте його, не підходьте до нього, намагайтеся промаркувати цей предмет».


 Читайте також: Небезпека замінування: як розпізнати небезпечний предмет


У цьому контексті є важливий нюанс. З одного боку, маркування вибухонебезпечного предмета на окупованій території може врятувати комусь життя. З іншого боку, тут теж можуть бути ризики. Начальник частини піротехнічних та спецробіт Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України Юрій Цикенюк каже про те, що маркування окупанти можуть сприйняти за позначки диверсійно-розвідувальних груп. Натомість речниця МВС України Альона Матвєєва говорить, що таких випадків поки зафіксовано не було і все ж краще помітити вибуховий предмет, щоб захистити від нього людей. Утім як можуть відреагувати на це окупанти, ми не можемо знати, додає Альона Матвєєва.

Як маркувати підозрілі предмети?

Неможливо передбачити наперед всі ситуації та наслідки. Проте знати, як, чим і з якої відстані маркувати вибухонебезпечні предмети, варто всім.

Ці правила маркування вибухових предметів пояснила Юлія Чикольба:

  • «Якщо ви на асфальтованій дорозі й помітили небезпечний предмет у полі, то маркувати треба у районі цієї дороги.
  • Якщо на лісовій стежині, а предмет перед вами, відійдіть від нього на 200-300 метрів і потім маркуйте.
  • Маркувати достатньо небезпечно. Однак на тимчасово окупованих територіях нема альтернативи.
  • Одночасно варто повідомити усіх сусідів, дітей, що предмет небезпечний, до нього не можна наближатися».

Для маркування звичайна людина може використати підручні засоби. Українці об’єднуються навколо проблеми та допомагають в цьому  одне одному. На Донеччині хлопчик, який для маркування вибухонебезпечних приладів самостійно друкував знаки на принтері. Розповідає Юлія Чикольба:

«Є кілька способів маркування. Це червоно-білі чи помаранчево-білі знаки. Це офіційні позначення, які встановлює ДСНС, оператори протимінної діяльності, військові чи муніципалітет. Цивільні маркувати такими знаками не можуть.

Люди можуть позначати вибухові предмети білою чи червоною стрічкою, написом: „Міни!“».

На звільненій території для позначення вибухонебезпечних предметів також можна скористатися додатком ДСНС. Наприклад, MineFree («Без мін»). І в цьому ж додатку можна перевірити, чи безпечна та, чи інша ділянка.


Читайте також: «Відчуття тотальної небезпеки виснажує дуже сильно» — громадська діячка про життя в окупованому Херсоні


Міфи та факти

Якщо говорити про міфи та фейки щодо замінування територій — окрема тема це звинувачення окупантами українських військових в тому, що вони нібито «мінують міста мінами-пелюстками». Ці фейки також успішно спростували українські фактчекери. Розповідає керівниця організації «Вокс Чек» Світлана Сліпченко:

«РФ вчергове намагається звинуватити наші ЗС у „веденні війни проти цивільних“, „тероризмі“. Вона використовує, щоб відвести увагу від того, що самі це роблять. Нема жодних доказів, що ЗСУ користуються такою зброєю.

Використання таких протипіхотних мін заборонене Оттавською конвенцією. Україна ратифікувала цей документ ще у 2006 році. Росія цього не зробила. Це дає підстави вважати, що саме вона може використовувати такі міни».


Як поводитися, якщо виявили підозрілий предмет?

  • Не чіпайте його;
  • відійдіть від нього якнайдалі;
  • позначте місце знахідки;
  • зателефонуйте у поліцію — 102 або службу ДСНС — 101;
  • покажіть саперам місце, де виявили предмет.

Варто пам’ятати, що є різні категорії небезпеки на тих територіях де велись бойові дії, деякі помітити майже неможливо, говорить керівниця просвітницької діяльності в міжнародній гуманітарній організації з розмінування The HALO Trust  Юлія Чикольба. Тому пересуватись краще тільки перевіреними місцями.

«Дуже багато замінувань протипіхотними, протитранспортними боєприпасами ми знаходимо на деокупованих територіях навколо блокпостів росіян.

Протипіхотні фугасні дуже добре маскують. Їх виявити складно. Там де нема асфальтованої дороги є потенційна небезпека натрапити на замінування», — зазначає Юлія Чикольба.

Нерозірвані боєприпаси в Україні можна зустріти там, де велись артилерійські обстріли. Варто пам’ятати, що приблизно третина боєприпасів росіян не розривається, бо вони використовують, зокрема, ще радянське озброєння.

«Деякі види нерозірваних боєприпасів можуть заходити у землю на глибину до 6 метрів. Земля поступово їх виштовхуватиме. Ми знешкоджуватимемо їх ще довго», — каже керівниця просвітницької діяльності в міжнародній гуманітарній організації з розмінування The HALO Trust.

Мирним мешканцям варто фокусуватись саме на безпечних територіях, на тих, де фахівці рекомендують ходити та їздити. Про такі місця розповідає Юлія Чикольба:

«Це асфальтовані дороги. Однак, якщо територія тільки-но деокупована, варто з’ясувати чи очищена ця дорога, де були позиції росіян, бо навколо них обов’язково щось буде.

Міни та боєприпаси не дають другого шансу. Ця загроза з нами на якийсь час. Ми маємо розуміти ці ризики та правильно на них реагувати, дотримуватися правил безпечної поведінки, розуміючи, що це тимчасовий варіант до того часу, як буде завершене розмінування».

«На деокупованих територіях є місця, які краще оминати»

Від початку вересня Збройні Сили України героїчно звільнили вже близько 9 тисяч квадратних кілометрів території, це близько 400 населених пунктів. Українці, які так чекали на звільнення повертаються додому. Проте фахівці радять не поспішати. Дочекатися, поки пройде повне розмінування території.

Людям, які жили в окупації та й тим, хто повертається у звільнені міста і села, не можна торкатися нічого до того, як сапери перевірять квартири й будинки, вулиці та інші місця. Та й після того потрібно бути уважними та дивитись під ноги. Говорить речниця МВС України Альона Матвєєва:

«Росіяни вдаються до цинізму, коли мінують помешкання, у яких побували. Коли повертаєтеся додому, самостійно не обстежуйте житло, не ризикуйте своїм життя, викличте ДСНС».

Як відбувається сам процес розмінування, і коли можна повертатися додому, розповів  начальник частини піротехнічних та спецробіт Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України Юрій Цикенюк:

«Коли ми планово перевірили дороги, запустили електроенергію, перевірили водомережі, тоді людям можна повертатися».

Однак на деокупованих територіях є місця, які краще все одно оминати. Найнебезпечнішими територіями є ліси, лісосмуги, поля та водойми. А також місця, в яких були окупанти. Говорить Юрій Цикенюк:

«Найбільш небезпечні місця дислокації росіян. Вони прикривають себе мінованими полями. Загрозою ж покинута техніка, мости, підходи до них, повороти доріг».


Читайте також: Повернення додому після евакуації: як пережити стрес?


«Вірте рятувальникам та дотримуйтесь правил»

Головне, на чому наголошують всі наші герої, це те, що потрібно дотримуватись простих, але важливих правил безпеки та довіряти рятувальникам. Вони щодня допомагають тисячам українців.

А коли питаєш у розмінувальників, що у їхній складній та небезпечній роботі допомагає зберегти сили, вони кажуть про людей. Звичайні українці й українки, які стали більш об’єднаними, спраглими до знань та бажання допомагати одне одному. Прості людські історії надихають, говорить керівниця просвітницької діяльності в міжнародній гуманітарній організації з розмінування The HALO Trust  Юлія Чикольба.

Піротехнічні підрозділи Національної поліції, Національної гвардії та ДСНС з рештою повністю звільнять Україну від небезпеки мін. Це надзвичайні люди, які роблять дуже важливу роботу. Рятувальників називають героями без зброї, ми віримо у них і пишаємось. Говорить речниця МВС України Альона Матвєєва:

«Людяність у нашій роботі — це передусім. Кожен, ризикуючи власним життям, працює цілодобово, щоб зберегти якомога більше життів».

А щоб віддячити рятувальникам за все, що вони роблять інколи якщо ви надто сором’язливі, щоб підійти та словами подякувати героям, варто просто усміхнутися, додає Альона Матвєєва.


Ми — країна дивовижних людей і перемога однозначно буде за нами, варто тільки берегти себе.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Пару сеансів вдихання можуть викликати залежність: токсиколог про хаффінг

Пару сеансів вдихання можуть викликати залежність: токсиколог про хаффінг

Військові частини можуть самі набирати добровольців: пояснює рекрутерка

Військові частини можуть самі набирати добровольців: пояснює рекрутерка

Вступ у НАТО в обмін на території: як виник план та загроза Україні

Вступ у НАТО в обмін на території: як виник план та загроза Україні