З 1 липня ЄС суттєво підвищує мито на деякі російські та білоруські сільськогосподарські товари. Чи відкриються через це вигідніші умови для українських товарів?
Про це в ефірі Громадського радіо розповів Валентин Літвінов, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки.
«Аграрна продукція в структурі російського експорту у грошовому еквіваленті займала максимум 3% у найкращі роки. РФ не нормально багато експортує мінеральних продуктів. Метали, хімічна промисловість, цінні каміння та метали є найважливішими для Росії. Аграрна продукція не відіграє великої ролі. Хоча РФ займає доволі високі позиції на світових ринках. Особливо що стосується зернових, олійних і продуктів переробки. Тут вони є нашим прямим конкурентом. Найбільше вони мали партнерів серед таких країн: Китай, Емірати, Казахстан, Туреччина, Узбекистан, Йорданія. Особливе місце — Єгипет. У нашому експорті також. Бо це воротами в Африку. Європейські країни ніколи не займали якоїсь великої частки у російському експорті сільськогосподарської продукції. Головним чином через те, що вони й самі багато вирощують, і мають традиційних власних партнерів по торгівлі: Україна, Бразилія тощо».
За словами Валентина Літвінова, підвищення мита на деякі російські та білоруські сільськогосподарські товари — це скоріше політичний крок, аніж економічний.
«У2023 році РФ поставила зернових на європейські ринки на суму 450 млн євро. Для Росії це не гроші. Для ЄС також. Але введення таких обмежень як політичний жест — це важливо. Як не крути, а 450 млн євро — це гроші, податки. По ланцюжку ці гроші так чи інакше потрапляли у російський ВПК. Це була трохи „політична шизофренія“. Бо з одного боку європейські країни допомагають Україні, з іншого боку вони ж намагаються обмежити український експорт, але при тому продовжували закупляти сільськогосподарську продукцію у РФ. У 2023 році Росія поставила чи не найбільше за 5 років зернових у ЄС».
Аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки каже, що навіть незначне підвищення ціни на продукцію (мита у тому числі) автоматично призводить до того, що ця продукція стає неконкурентно здатною на тому чи іншому ринку.
«Відповідно у цьому випадку РФ не зможе експортувати до європейських країн за ринковими цінами. Інше питання, що вони можуть субсидувати такий експорт у європейські країни та працювати собі у збиток, аби хоч щось поставляти та можливо політично впливати. Але з економічного погляду це не має жодного сенсу. Тим паче є інші країни, які готові купляти їхню продукцію. Ми прогнозуємо, що аграрний експорт РФ у ЄС зупиниться взагалі, і вони просто переорієнтуються на інші ринки».
Валентин Літвінов вважає, що підвищення мита на деякі російські та білоруські сільськогосподарські товари швидше за все жодного впливу ні на кого не матиме. Ринок сам себе збалансує. Це швидше символічний крок. Крок солідарності з Україною.
Читайте також: Україна вийшла на довоєнні показники експорту продукції — Мінекономіки
Нагадаємо, 24 червня Рада Європейського Союзу затвердила 14-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів (санкцій) у відповідь на російську збройну агресію проти України. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС.
Серед іншого, ЄС заборонить послуги з перевантаження російського зрідженого природного газу на території Євросоюзу з метою транспортування в інші країни. Це охоплює як перевезення з судна на судно, так і перевезення з судна на берег, а також операції з перевантаження. Це не вплине на імпорт, а лише на реекспорт до третіх країн через ЄС.
Крім того, ЄС заборонить нові інвестиції, а також надання товарів, технологій і послуг для завершення споруджуваних проєктів щодо зрідженого природного газу, таких як Arctic LNG 2 і Murmansk LNG. Вводяться обмеження на імпорт російського газу через термінали ЄС, не підключені до системи природного газу.
Задля протидії реекспорту бойових товарів, знайдених в Україні або критичних для розвитку російських військових систем, було вирішено, що оператори ЄС, які продають такі бойові товари третім країнам, повинні запровадити механізми належної обачності, здатні ідентифікувати та оцінити ризики реекспорту до Росії, та знизити їх.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі