Не давати рекомендації, а бути поруч — психіатриня про підтримку під час стресу

Фрази «не переживай», «не злись», «все буде добре» не працюють при підтримці близьких у стресових ситуаціях. Це є знецінюванням емоцій людини. Натомість краще висловити своє прийняття емоцій, запитати, що потребує людина, сконцентруватися на задоволенні базових фізичних потреб.

Про це в етері Громадського радіо розповіла лікарка-психіатриня, когнітивно-поведінкова психотерапевтка Софія Волох.

За словами спікерки, щоб підтримати людину, не варто відразу йти до неї зі своїми рекомендаціями. Потрібно показати людині, що ви поруч, що можете вислухати її, якщо вона цього потребує. А ще після гострого стресу основою відновлення є сон, їжа, рухова активність.

Якщо говорити про підтримку дітей, то з ними також варто бути поруч.

«Пам’ятаєте, що ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності — це найголовніше, це термостат безпеки для їхньої душі. Це і про дотик, про обійми, про певну співдіяльність, наприклад, казку — коли ми можемо прочитати казку дитині», — пояснює психотерапевтка.

Також варто виступати прикладом для дитини. Це не означає, що необхідно бути постійно беземоційним. Це означає показувати дитині, що після падіння можна вставати й рухатися далі. А ще треба спілкуватися з дітьми. Дорослі мають допомагати дитині, що відбувається.

Читайте також: Діти, гаджети, емоційне вигорання: поради батькам від психологині

Коли ж під час стресових ситуацій інтенсивний рівень тривоги та страху відчуваєте ви, то допомогти справитися з цим можуть стабілізаційні техніки.

«Найшвидша техніка, що може спрацювати, це техніка дихання. Треба зробити повільний вдих і повільний видих. Умовно, на рахунок три ми робимо вдих, а видих робимо на чотири. Видих повинен бути трохи довшим, бо коли ми стабілізуємо своє дихання, то наш мозок розуміє, що перед нами нема зараз небезпеки, і нам спокійніше», — каже психіатриня.

Інша техніка пов’язана з м’язами. Вона може допомогти, коли наше тіло в напрузі та тонусі, і його варто розслабити. Це техніка м’язової релаксації, коли треба почергово напружувати м’язи й розслабляти їх. Або ж це може бути будь-яка руханка, яка може вивільнити адреналін та енергію, що накопичилися в нас.

Можна застосовувати й інші техніки. Наприклад, техніку «Метелик».

«Може бути ще одна техніка. Це, умовно, міцно стати ногами на землю, щоб ніби заземлитись, відчути, що я тут і зараз, зараз я жива, в безпеці, мені треба потурбуватись про себе. Ну і якщо говорити про техніки, які пов’язані з думками, то нам так важливо поділитися з кимось своїми емоціями, переживаннями. Якщо не маємо з ким ділитись, ми можемо це написати ручкою чи десь в нотатках на телефоні, щоб дати вихід тим емоціям і думкам», — розтлумачує Софія Волох. 

Протягом повномасштабної війни багато українців та українок стикаються зі стресом через повітряні тривоги, новини, блекаути. Щоб покращити емоційний стан, потрібно турбуватись про себе, спілкуватися з рідними та друзями, займатися спортом та улюбленими справами. Про це на Громадському радіо говорили з  психологинею, психотерапевткою Наталією Простун.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі