Можна змінити вид діяльності в межах військової служби за релігійними переконаннями — адвокатка
Людина не може відмовитися від мобілізації за релігійними переконаннями. Але в межах військової служби людина може змінити свій вид діяльності відповідно до релігійних переконань.
Про це в етері Громадського радіо розповіла адвокатка, членкиня волонтерського руху «Адвокати ЗСУ» Наталія Фещик.
Спікерка каже, що законодавство не передбачає, і ніколи не передбачало, звільнення від мобілізації за релігійними переконаннями.
«Чине законодавство, як і українське, так і практика Європейського суду з прав людини, каже, що людина може замінити — за своїм бажанням, за релігійними переконаннями, за певними своїми догматами, яких вона дотримується чи не дотримується — певний вид своєї служби, вид своїх обов’язків з військових на альтернативні», — каже експертка.
Важливо, що йдеться не про альтернативну службу, яка є заміною строкової служби. Йдеться саме про зміну виду діяльності в межах військової служби.
Читайте також: «Є певний запас» — Мінекономіки про кількість людей, яку ще можна забронювати від мобілізації
При цьому всьому українське законодавство не передбачає конкретної процедури доведення релігійних переконань людини. Тому якщо громадянин хоче змінити свої обов’язки у межах військової служби, то він має готуватися до цього. Адвокатка каже, що, наприклад, можна підтверджувати свої переконання в певній релігійній громаді довідками тощо. Можна збирати свідків, які підтверджуватимуть переконання людини.
«Якщо ж людину вже мобілізували, а вона надумала, приходить і говорить до ТЦК чи у військовій частині “а я не можу, а я не хочу, бо мені віра не дозволяє”, то, звісно, це не буде належним доказом, і ніхто на це особливо, мені здається, не зверне увагу», — розповідає Фещик.
Хоча, як каже адвокатка, під час несення військової служби прокурори досить обережні з людьми, які мають певні релігійні переконання.
«Юрист однієї військової частини розповідав, що у його частині був випадок, що людина відмовилась виконувати накази за релігійними переконаннями. Прокурор не відправив матеріали до суду. Досить обережні з такими справами. І на людину поклали обов’язки, не пов’язані з використанням зброї. Він кухар чи виконує щось тому подібне в частині», — каже спікерка.
Нагадаємо, Верховний Суд оприлюднив огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі ВС за червень 2024 року. Там відображено найважливіші правові позиції й висновки з кримінального та кримінального процесуального права.
В огляді, зокрема, йдеться, що військовозобов’язані громадяни України не можуть відмовитися від призову через віру.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту