Як Росія використовує ШІ для створення фейків, та як їх розпізнати

Російська пропаганда продовжує активно використовувати технології штучного інтелекту для генерації контенту і поширення його в мережі. Часто можна зустріти створені таким чином зображення або діпфейки з політичними або військовими посадовцями. Про технології ШІ, які використовує Росія, та як їх розрізнити, в етері Громадського радіо розповіла Тетяна Авдєєва, старша юристка «Лабораторії цифрової безпеки».

«Зазвичай ми говоримо про згенерований контент, наприклад діпфейки. Спершу вони виглядали вкрай неправдоподібно, але з часом стали якіснішими. Це діпфейки Залужного, Сирського, багатьох українських ведучих.

Інше питання — це генерування ресурсів, на яких цей контент поширюється. Наприклад, репліки різноманітних веб-сайтів, зокрема медіа. Також згенерований контент поширюють на уже наявних ресурсах, на кшталт Instagram, Facebook, X, YouTube та інших. Росіяни намагаються використовувати алгоритми цих платформ, щоб їхній контент краще досягав потрібної аудиторії».

Читайте також: Сьогодні ChatGPT допомагає брехати в промислових масштабах — ІТ-журналістка

Авдєєва описує схему, яку росіяни часто використовують для поширення пропаганди. Спершу вони генерують і публікують зображення військових, якісь історії, пов’язані з ними. Ці дописи й сторінки починають отримувати реакції аудиторії та здобувати популярність, їхній контент дедалі частіше пропонують алгоритми. Тоді через ці сторінки починають просувати проросійські наративи.

«Це дуже небезпечна історія. Ми спілкувалися з офісом Meta, який займається питаннями розробки політик та модерації контенту. Вони говорять, що це дуже складно відстежувати. Сама така діяльність є порушенням правил спільноти, тільки якщо не зазначається, що зображення згенероване. А користувачі такі підписи часто можуть і не помітити».

Як розпізнати фейк

За словами юристки, існує кілька базових порад, як розпізнати згенероване за допомогою ШІ зображення.

• Звертати увагу на те, який вигляд мають очі людини. У згенерованих зображеннях вони ніби «скляні».
• Перевіряти кількість пальців, адже часто штучний інтелект генерує їх більше, ніж потрібно, або у неприродному положенні.
• Дивитися на наявність артефактів та атрибутів, що можуть мати нереалістичний вигляд.
• Якщо людина носить сережки, ШІ часто не зображає їхнє кріплення до вуха.

«Але це більш притаманне дешевим підробкам. Складніше з контентом, в який ворог вкладає великі кошти. Наприклад, я раджу переглянути в інтернеті діпфейк Сирського. Візуально він доволі якісний. Єдине, до чого там можна поставити запитання, — це до того, як падає освітлення».

На думку Авдєєвої, доступність генерації контенту для звичайних користувачів та, відповідно, дедалі більша кількість такого контенту в мережі, має і позитивну сторону в контексті впливу дезінформації. У населення почала формуватися «презумція неправди». Через велику кількість сумнівного контенту з невідомих джерел люди почали сприймати критично майже все, що бачать, вважає юристка. Також це змушує платформи ретельніше перевіряти контент.