facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Зброя майбутнього — це слова, які генерує ШІ» — співзасновник Reface

Інтерв'ю

Про досягнення та виклики України у сфері штучного інтелекту говоримо з виконавчим продюсером та співзасновником Reface Олесем Петрівим.

«Зброя майбутнього — це слова, які генерує ШІ» — співзасновник Reface
1x
Прослухати
--:--
--:--

ШІ в Україні

Інвестиційна група Roosh та найбільше українське AI-ком’юніті AI HOUSE за підтримки Мінцифри провели дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта». Воно стало першим масштабним оглядом екосистеми штучного інтелекту в Україні. Дослідження охоплює основні елементи екосистеми ШІ в Україні, включно з інвестиціями, ринком праці, освітою та державною політикою.

За словами співзасновника Reface Олеся Петріва, останніми роками в Україні є багато зрушень в царині штучного інтелекту. ШІ, як він каже, це неймовірно перспективна галузь, і нині ми маємо велику кількість талановитих спеціалістів; у нас почали з’являтися навчальні програми, які готують хороших експертів, за яких конкурують світові компанії; доволі збільшився відсоток людей, які хочуть, можуть і розбудовують компанії, які базуються в Україні як територіально, так і юридично.

«Зрозуміло, що все не аж так веселково, як би хотілося. Але, з усім тим, Україна зараз за потенціалом розвитку штучного інтелекту, за кількістю продуктових компаній, які використовують або розробляють системи штучного інтелекту, є другою країною в Східній Європі, і цей тренд активно йде вгору», — каже Олесь Петрів.


Читайте також: ШІ в контакт-центрах: далекоглядні перспективи за межами чат-ботів


Освіта й ШІ

У дослідженні Roosh та AI HOUSE висвітлено поточний стан освітнього аспекту, пов’язаного зі штучним інтелектом. Більше, як пояснює співзасновник Reface, — в контексті навчальних програм, факультетів, університетів, які готують спеціалістів data science, дослідників систем штучного інтелекту, інженерів, які розробляють інфраструктуру для розгортання систем штучного інтелекту.

Спікер розповідає, що нині з’являється велика кількість перспективних високооплачуваних професій, в яких ще не так багато спеціалістів, не така велика конкуренція. Тому будь-яка молода людина, яка має енергію і час, щоб прокачатися у сфері розробки систем ШІ, зараз має унікальну можливість застрибнути «в останній вагон цього потяга».

«Чому останній вагон? Через те, що на горизонті найближчих декількох років ми цілком можемо побачити появу систем автоматизованого ML-research, тобто розробки автоматизованих систем, які самі розробляють автоматизовані системи. Відповідно, запит і потреба в людських дослідниках систем штучного інтелекту залишиться, але, зрозуміло, вони не будуть аж такими величезними, як зараз», — пояснює співзасновник Reface.

Олесь Петрів розповідає, що один з найкращих факультетів інформаційних технологій в Україні — в Українському католицькому університеті. Там, за його словами, до навчання залучають не лише штатних викладачів університету, а й людей, які працюють в бізнесі, створюють продукти. Відбувається велика кількість взаємодії студентів з інвесторами, підприємцями.

При цьому, зауважує експерт, в Україні активізувалася модернізація підходів до надання освіти в новому форматі, коли не можна зробити на чотири роки наперед навчальну програму. Річ у тім, що індустрія штучного інтелекту розвивається настільки швидко, що концепція стабільної програми на чотири роки вперед є «смішною».

«Вже за рік умови міняються настільки швидко, що з’являється потреба в динамічних програмах навчання. І найбільш динамічними вони є якраз у сфері систем штучного інтелекту. Бо найкращі експерти не можуть точно сказати, які сюрпризи ми очікуємо на горизонті найближчих пів року. Можна здогадуватися, але через рік реалії будуть кардинально інші, і ніхто не знає, які саме», — каже виконавчий продюсер Reface.


Читайте також: Юлія Дукач: 25% українців використовують Тік-Ток, а він — ШІ


Виклики, пов’язані з ШІ

Україна також постає перед викликами, пов’язаними зі штучним інтелектом. Ці виклики — це розробка власних великих лінгвістичних моделей.

Як пояснює Олесь Петрів, великі лінгвістичні моделі — це медіа нового тисячоліття, це система, яка здатна створювати світогляди, впливати на культуру, світосприйняття мільйонів людей, на те, як люди мислять, говорять, думають, чому довіряють, а чому не довіряють. 

Експерт пояснює, що поки у світі домінують американські великі лінгвістичні моделі: OpenAI, Perplexity, Meta, Google. 

За словами Олеся Петріва, лінгвістичні моделі структурують великі масиви інформації, роблять це з мінімальними затратами часу та енергії. Відповідно, ми будемо дивитися на світ через призму великих лінгвістичних моделей. А те, яка ця призма, визначає dataset, тобто набір даних, на якому тренується певна лінгвістична модель. Dataset визначає, наприклад, які слова мають позитивну чи негативну конотацію для користувачів.

«Основна зброя майбутнього — це слова, які генерують системи штучного інтелекту /…/ На жаль, поки що ми доволі сильно відстаємо за якістю й об’ємами датасетів для тренування власних систем штучного інтелекту, які пропускають інформацію через призму українського світогляду, українського світосприйняття, а не через призму компанії OpenAI, Пентагону, Федерального резерву, Комуністичної партії Китаю, ФСБ чи ще когось. Це, мені здається, один із найбільших викликів, важливість якого нам, як ніколи, потрібно усвідомлювати», — підкреслює спікер.


Нагадаємо, в Україні вже існують дрони, обладнані технологіями штучного інтелекту. Наразі такі розробки масштабуються, і є вже значно більше одного постачальника таких технологій. До слова, 24 лютого цього року голова Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін і співзасновник німецької компанії Helsing GmbH Гундберт Шерф підписали меморандум про застосування ШІ у дронах українського виробництва.

У березні цього року стало відомо, що штучний інтелект допомагатиме у гуманітарному розмінуванні території України. Міністерство економіки та технологічна компанія Palantir, яка спеціалізується на аналітиці великих даних, підписали угоду про партнерство.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Острахи — необґрунтовані» — юрист про побуювання військових щодо ратифікації Римського статуту

«Острахи — необґрунтовані» — юрист про побуювання військових щодо ратифікації Римського статуту

«На біса я взявся за держконтракти, якщо це притягає обшуки й зло»: як держава тисне на бізнес

«На біса я взявся за держконтракти, якщо це притягає обшуки й зло»: як держава тисне на бізнес

Ощадливе використання води та відновлення висушених територій: як управляти посухами в Україні

Ощадливе використання води та відновлення висушених територій: як управляти посухами в Україні

Немає незалежної Польщі без незалежної України — Балюк про безпековий договір між Польщею і Україною

Немає незалежної Польщі без незалежної України — Балюк про безпековий договір між Польщею і Україною