Яна Сірак
Яка ситуація з українським урожаєм? Про це заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук повідомив в етері Громадського радіо.
«Ми вийшли десь на 60% від запланованої кількості зібраного зернових та олійних урожаїв. Дійсно, зібрали близько 40 мільйонів. Рання група вже закінчила збирання, переходять до пізньої групи збирання зернових та олійних культур. У цьому сезоні через погодні умови: спеку та відсутність опадів, — не було розриву між збиранням ранніх і пізніх зернових. Багато областей стали до зібрання кукурудзи, соняшника, сої відразу після закінчення пшениці. Так відбулося через липневі погодні умови, які завдали шкоди. Багато просто горіло на полях і дощі теж не випадають, що призвело до раннього збору пізніх зернових. Також паралельно ще розпочався посів озимих культур по території України. Він теж проходить не в легких умовах. Оскільки фактично по 70% території України не вистачає опадів. Посуха призвела до того, що ґрунт твердий. У таких умовах сьогодні сіяти дуже важко, але це потрібно робити. Власне, товаровиробники зараз у фазі збирання та посівів озимих культур», — заявив фахівець.
За його словами, по пізній зерновій групі будуть втрати. Наприклад, по кукурудзі Україна може недоотримати близько 8–10 мільйонів, коли «минулого сезону зібрала понад 33 мільйони тонн».
Також він підтвердив, що за попередніми даними, втрачено близько третини врожаю по кукурудзі:
«Втрати будуть досить чисельними, але більш зрозуміло буде в кінці жовтня. Тоді ми можемо орієнтуватися саме в ситуації по кукурудзі, тоді отримаємо загальну картину».
Марчук сказав, що втрати по пшениці менші порівняно з кукурудзою:
«По ранній зерновій групі, зокрема по пшениці, ми вийшли на показники минулого року. Тоді було намолочені 22 мільйони тонн. У цьому ж сезоні — 21,8 мільйонів тонн при споживанні протягом року в Україні від 5 до 6 мільйонів тонн. Ми розуміємо, що забезпечили в 4 рази більше. Отже буде експортно орієнтований напрямок по пшениці.
Близько 16 мільйонів тонн ми маємо експортувати в цьому маркетинговому році. І рік уже активно йде в плані експорту, тому що з липня по сьогоднішній день вдалося експортувати 6–8 мільйонів зернових та олійних культур. Тож будемо сподіватися, що через підняття цін, хоч і зменшилася врожайність, ми зможемо накопичити валютну виручку. Адже посуха відбулася не лише в Україні».
Він резюмував, що Україна не експортує «багато соняшника»:
«Ми експортуємо безпосередньо соняшникову олію. Саме насіння соняшника купують близькі до нас країни: Болгарія, Румунія, Польща, — але це невеликі обсяги. Відповідно вони не сильно відображаються на експортному потенціалі».
Про попередні очікування врожаю
Раніше, 3 вересня, Денис Марчук уже розповідав про вплив посухи на врожаї олійних, зернових культур, а також садовини й городини:
«Якщо дивитися на те, що ми вже зібрали ранню зернову групу, то показники сягають більше 33 мільйонів тонн. Це і зернові, і частково олійні культури. Це непогані показники. Ми попередньо вийшли на минулорічні показники, зокрема по пшениці, в межах 22 мільйонів. І в цілому, якщо говорити, то результати не погані, а от ситуація з пізніми зерновими і олійними культурами, вона дещо гірша, а зокрема дуже гірша».
Така ситуація склалася через особливості погодних умов під час цвітіння культур. Наразі експерти прогнозують втрати більше 15% по всіх цих культурах. Також пан Денис зазначає, що прогнозовані втрати на кукурудзу цього року становитимуть 22–23 мільйони тонн, що на 9–10 мільйонів менше минулорічних показників. Краща ситуація із соняшником та соєю, які постраждали менше.
«Це великі об’єми втрат, звичайно, це буде відзначатися на експортних потенціалах та отриманні валютної виручки. Але в умовах війни і посухи, все ж таки, для продовольчої безпеки нічого не загрожує, тому що всерівно цього вражаю буде значно більше, ніж ми споживаємо в три рази. Відповідно більшою мірою будемо орієнтуватися, як буде складатися ситуація на зовнішньоекономічних ринках України», — розказав Денис Марчук.
Меншу кількість врожаю очікують на картоплю. Це пов’язано з тим, що на домогосподарствах вирощується більше 92-94% тої пропозиції, яка з’являється на території України. Через погодні умови погіршилась врожайність та якість вирощеної картоплі. Це вплинуло на підвищення ціни на цей продукт порівняно з минулим роком. Однак, експерти кажуть, що врожаю вистачить на внутрішній ринок, а в разі нестачі Україна може використати імпорт.
Денис Марчук зазначив, що починаючи з жовтня Україна збільшить імпорт овочів.
«Тобто ми більше починаємо завозити томатів, огірків. І цей фактор буде відігравати не через те, що ми не можемо чи не хочемо вирощувати, а за рахунок здорожчання цієї продукції, вирощування, тому що не вистачає енергетики.
Закладати в собі вартість виробництва продукції за рахунок альтернативних генераторів, які дають світло. Ну, це надвеликі кошти, тоді ціна просто буде непосильною для українців. Звичайно, в цих умовах виникає конкуренція на ринку. Так турецькі томати, наприклад, значно конкурентніші.
Тепличні умови вирощування там цілий рік значно сприятливіші, їм не потрібно використовувати таку кількість світла. І в цих умовах ми дійсно переходимо на часткове заміщення імпортними продуктами», — пояснив експерт.
Також Україна імпортує екзотичну рибу та фрукти, такі як цитрусові та банани. Високі ціни на сезонні фрукти, що вирощуються в Україні, зумовлені окупацією провідних регіонів, які спеціалізуються на цих культурах.
«Багаторічні насадження — це не ті культури, які можна швидко замінити, як, наприклад, зробили з овочами. Коли по всій території України вже майже не вирощуються овочі, і пішла диверсифікація через тимчасову окупацію Херсонщини, то Південь, Центр, Західна Україна і Прикарпаття активно включилися у вирощування.
Вони зуміли задовольнити той попит, який існує всередині країни. З багаторічними насадженнями найважче, і, відповідно, це відображається також в показниках на ринку Україні», — ствердив пан Денис.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
