Дрони знівелювали танк як дорогу одиницю озброєння — експерт

Дрони знівелювали танк як дорогу одиницю озброєння, вважає військовий експерт Олександр Коваленко.

Про це Олександр Коваленко розповів в етері Громадського радіо.

Коли на поле бою вишли дрони, то роль танків на полі бою дуже змінилася. Танки вже давно використовуються не за своїм основним функціоналом в зоні бойових дій. Як зазначає експерт, функціонал танку з часів Другої світової війни з одного боку не змінився, а з іншого він потребує постійних змін.

«Якщо ми зараз подивимось на загальне використання танків, то це не танкові дуелі, як багато хто собі може уявити. Те, що ми бачили в часи Другої світової, коли танкові кулаки зустрічались між собою в епічній баталії. То зараз ні. Танк в 90% це вже вогнева підтримка, ерзац-артилерія. Інші 10% це або вогнева підтримка під час штурмових дій, або дуже в невеликій кількості танкових дуелей», — пояснив Коваленко.

За словами Олександра, дрони знівелювали танк як дорогу одиницю озброєння. За даними дослідження незалежної команди аналітиків Oryx, опублікованого у виданні Wall Street Journal, Україна втратила щонайменше 6 танків М1 Abrams, а також 12 з 18 Leopard через атаки дронів. Проте, розповідає експерт, дрони є причиною знищення танку, проте зупиняється він саме через протитанкові міни.

«Дрони — це причина знищення, а сам танк зупинявся через протитанкові міни. У більшості випадків проблемою знищених західних танків є те, що вони наїжджали на протитанкові міни ТМ-62. Це стосується майже будь-якого танку. У цьому випадку немає панацеї», — пояснює експерт.

Олександр Коваленко зазначає, що методом боротьби з цією проблемою є використання протимінних тралів. Але ми отримуємо танки від західних партнерів без протимінних тралів.

Читайте також: Українські розробники працюють над пристроєм, який збиватиме безпілотники росіян

Ще однією проблемою Олександр виділяє ставлення командирів підрозділів, що отримували західні танки.

«Командири того чи іншого підрозділів до них (танків) почали так відноситись, як до якоїсь вундерваффе, яка набагато краще захищена, ніж радянський танк. Частково це правда. Вони мають набагато вищий прорахований захист на відміну від радянських танків, але, всеодно, вони вразливі. Вони мають зони ураження, які мають підвищений ризик пробиття. Отже, потрібно було на них встановлювати додатковий захист. Але в перші місяці використання ті ж самі Leopard 2 або M1, A1 Abrams не мали доповненого динамічного захисту та протикумулятивних решіток», — коментує аналітику військовий експерт.

Олександр Коваленко зазначає, що наразі ситуація змінилась, і втрат уже менше. Однак в більшості випадків танки зупиняються протитанковими мінами, а потім добиваються дронами.

«Сучасний танк не повинен бути важким. Загальна західна концепція важкого бойового танку повинна переглядатися. Все, що ми зараз бачимо це 50+ тонн, інколи це навіть 60-65 тонн вага танку. Це повинно бути переглянуто в бік 30-35 тонн. Другий момент, сучасний танк повинен бути дешевий. Він повинен вироблятись серійно в великій кількості зі спрощеними технологічними процесами виробництва», — пояснює експерт.

Також він зазначає, що потрібно переглядати концепції захисту танків, які використовують сучасні танкобудівні корпорації. Вони продовжують використовувати технології Другої світової війни, роблячи акцент на захисту відповідних зон ураження класичними методами.

«Танк потрібно розглядати як більш унітарну та незалежну одиницю. Відходити від залежності підтримки іншими засобами та родами військ. Ти повинен покладатися виключно на можливості своєї бойової машини в протидії засобів ураження, зокрема дронами», — додає Олександр.

Олександр зазначає, що для пасивного захисту техніки варто використовувати протикумулятивні решітки на найбільш вразливих зонах бортів танків. Активний захист, полягатиме у встановленні комплексах радіоелектронної боротьби на самих танках. Але в танках радянських зразків не вистачає потужності генераторів.

«Майбутній перспективний танк повинен бути облаштований достатньо потужною силовою установкою генерації енергії, яка би забезпечувала не тільки внутрішнє обладнання, а й з перспективою живлення встановленого обладнання», — пояснив військовий експерт.