Люди «обривали» месенджери з питаннями, чи брати їм російський паспорт — координаторка «Донбас СОС»

Після того, як на окупованих територіях зник український мобільний зв’язок, люди почали звертатись у месенджери з питаннями, «чи брати їм російський паспорт». Також питали про «націоналізацію» окупантами житла, освіту та виїзд з окупованих територій.

Про це розповіа координаторка «Донбас СОС» Віолета Артемчук під час виїзної студії Громадського радіо на «Фестивалі думок», що проходить 21 вересня у Києві:

«Після того, як в окупації мобільний зв’язок перестав ловити до нас почали писати у месенджери. Люди питали чи брати, чи не брати паспорт, чи перестаю я бути громадянином України після того, як взяв російський паспорт. Це була одна з центральних тем. Через недостатню комунікацію одна дівчинка написала таке: «Я була вимушена взяти російський паспорт, а після деокупації як мені повернути українське громадянство». Вона була впевнена, що взявши російський паспорт вона втратила українське громадянство. Це не так. Втратити українське громадянство не так просто», — каже Артемчук.

За її словами, російський паспорт не означає, що людина вже не громадянка України, оскільки він отриманий під примусом.

«Багато таких звернень було саме за відповідальність. Нам розповідали історії, чому люди цей паспорт брали. Найболючіше було те, що в їхніх голосах, якщо вони дзвонили, або в тоні листування було відчуття провини, що вони взяли цей паспорт», — додала  координаторка «Донбас СОС».

Артемчук також розповіла, що з новоокупованих територій люди найбільше звертаються з питаннями про виїзд. Зараз стало багато питань про «націоналізацію» окупантами  житла і про переоформлення житла.

«Ми ввесь травень намагались зупиняти людей, щоб вони не їхали на окуповані території переоформлювати житло. Вони чують меседжі від окупантів, що якщо людина не з’явиться, то житло заберуть.  У нас навіть не питали їхати чи не їхати. У нас питали як безпечніше доїхати до території РФ, а потім на окуповані. Люди вже вирішили для себе. Це було боляче, бо розуміли, які ризики будуть для людей, якщо вони поїдуть на окуповані території.

Влітку були питання про вступ до вищих закладів освіти. Більше запитань було з новоокупованих територій», — підкреслила координаторка «Донбас СОС».