З початку року близько 7 тис. жителів ТОТ підписали контракт з армією РФ — Центр нацспротиву

Раніше кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України Оксана Ліфантій розповідала в етері Громадського радіо, що і як окупанти викрадають з українських музеїв на ТОТ.

За її словами, простежити якусь закономірність у крадіжках — складно. Тому що грабування музеїв, наприклад, у Мелітополі, Херсоні, Маріуполі були за різних обставин.

Так, у Херсоні сильно постраждали Херсонський художній музей та Херсонський краєзнавчий музей. Перший, за словами Ліфантій, пограбували найбільше. Річ у тім, що в музеї передбачали ремонт, тому картини були готові до пакування, і їх було легко викрасти. А краєзнавчий музей розграбовували фактично за декілька днів до деокупації, тож росіяни взяли те, що могли взяти з експозиції, щось не дуже важке.

«Закономірність полягає у тому, що і в художньому, і в краєзнавчому музеях не так звертали увагу на період Радянського Союзу. Тобто всілякі бюсти Леніна, портрети переважно залишали. А все, що раніше того періоду і не супер важке, тобто те, що  могли винести, — це виносили», — пояснила кандидатка історичних наук.

На запитання, чи розуміють росіяни, що саме викрадають Ліфантій відповіла, що все залежить від того, хто бере участь у пограбуванні. Якщо це звичайний російський військовий, то він братиме той чи інший предмет у музеї спираючись на своє непрофесійне розуміння його цінності.

Але кандидатка історичних наук зауважила: за свідченнями українських музейників, які перебували в окупації, в окремих випадках до українських музеїв на ТОТ приїжджали російські музейники або музейники з Криму, які підтримують окупантів.

«Останні проводили більш експертну оцінку, сортували матеріали на більш цінні та менш цінні — з погляду історичної цінності тощо. Тобто все залежить від того, хто залучений до процесу розграбування», — ствердила провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.