«Виносили все, що могли»: як росіяни грабують українські музеї на ТОТ

Що росіяни крадуть з музеїв на окупованих територіях

За словами Оксани Ліфантій, простежити якусь закономірність у крадіжках — складно. Тому що грабування музеїв, наприклад, у Мелітополі, Херсоні, Маріуполі були за різних обставин.

Так, у Херсоні сильно постраждали Херсонський художній музей та Херсонський краєзнавчий музей. Перший, за словами Ліфантій, пограбували найбільше. Річ у тім, що в музеї передбачали ремонт, тому картини були готові до пакування, і їх було легко викрасти. А краєзнавчий музей розграбовували фактично за декілька днів до деокупації, тож росіяни взяли те, що могли взяти з експозиції, щось не дуже важке.

«Закономірність полягає у тому, що і в художньому, і в краєзнавчому музеях не так звертали увагу на період Радянського Союзу. Тобто всілякі бюсти Леніна, портрети переважно залишали. А все, що раніше того періоду і не супер важке, тобто те, що  могли винести, — це виносили», — пояснює кандидатка історичних наук.

Читайте також: Окупація культури: як росіяни змінюють книжки та крадуть музейні експонати на ТОТ

Чи розуміють росіяни, що саме вони викрадають

Оксани Ліфантій вважає, що все залежить від того, хто бере участь у пограбуванні. Якщо це звичайний російський військовий, то він братиме той чи інший предмет в музеї спираючися на своє непрофесійне розуміння його цінності. 

Але кандидатка історичних наук каже: за свідченнями українських музейників, які перебували в окупації, в окремих випадках до українських музеїв на ТОТ приїжджали російські музейники або музейники з Криму, які підтримують окупантів.

«Останні проводили більш експертну оцінку, сортували матеріали на більш цінні та менш цінні — з погляду історичної цінності тощо. Тобто все залежить від того, хто залучений до процесу розграбування», — розповідає провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.

Читайте також: Вкрадене мистецтво: як музейники створили цифровий простір для збереження української культури

Доля українських викрадених експонатів

Як пояснює Оксана Ліфантій, у кожного пограбованого музею своя історія. Наприклад, уже через кілька місяців після пограбування Херсонського художнього музею з’явилися повідомлення працівників Центрального музею Тавриди у Сімферополі про те, що їхній музей зберігає викрадені роботи першого. А пізніше з’явилися повідомлення, що експонати Херсонського краєзнавчого музею перевезли в окупований Херсонес.

Про долю предметів з Мелітопольського краєзнавчого музею відомо менше. Адже немає якихось каталогів викрадених речей. Про це є лиш певні згадки у пресі з фотографіями. 

«Після одного з моїх інтерв’ю до мене в коментарів приходили люди, яким цікава ця тема. Вони казали, що нібито подібні речі до тих, що мали зберігатися в Мелітопольському музеї, вони бачили на російських форумах незаконного продажу археологічних предметів. І присилали мені скриншоти, і воно дійсно схоже було на викрадені речі. Але, очевидно, підтвердити це суто по фотографіях важко», — каже Ліфантій.

При цьому не можна достеменно дізнатися, чи всі викрадені росіянами експонати — це оригінал. Адже, до прикладу, у Мелітопольському краєзнавчому музеї зберігалася лиш невелика частка того, що знайшли в Мелітопольському кургані. При цьому було кілька десятків копій. Відповідно, окупанти могли викрасти саме копії, але точно про це стверджувати не можна.

Додатково

Нагадаємо, станом на березень цього року Херсонський художній музей ідентифікував уже 96 творів мистецтва, викрадених росіянами.

Зокрема, працівники херсонського музею ідентифікували роботу Ярослава Прохазки (1886-1949) «Вид з косогору на Прагу». Ще одна ідентифікована робота — Івана Старенкова (1955-2010) «Зелений день». «Зелений день» — не єдина вкрадена росіянами картина Старенкова, але друга, яка точно перебуває в Криму, в Центральному музеї Тавриди. 

Також нагадаємо, що у ніч на 24 серпня цього року в Гуляйполі Запорізької області російські окупанти знищили краєзнавчий музей.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі