Українців, які примусово отримали громадянство РФ на ТОТ, не притягуватимуть до відповідальності — Мін'юст

Українців, яких примусили отримали громадянство РФ на тимчасово окупованих територіях, не притягуватимуть до відповідальності.

Про це повідомили в Міністерстві юстиції.

«Відповідальність за діяння, вчинені під примусом або внаслідок страху за своє життя, не може бути рівнозначною відповідальності за дії або бездіяльність тих, хто свідомо підтримує ворога», — йдеться у повідомленні.

Насильницька паспортизація є незаконною та не визнається в Україні й у світі, оскільки суперечить принципам і нормам міжнародного права і є порушенням Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.

Росіяни не рідко створюють такі умови, коли люди позбавлені можливості вибору, задля впливу на поведінку. Серед таких заходів, окрім примусової паспортизації, є також русифікація тих, хто має український паспорт.

  • У Мін’юсті наголошують, що стаття 40 Кримінального кодексу України забезпечує громадянам повний правовий захист у судовому порядку, однак лише за умови наявності доказів застосування психічного примусу до отримання російського паспорта.

Нагадаємо, близько семи тисяч жителів тимчасово окупованих територій сходу та півдня України з початку року підписали контракт із російською армією.

Про це повідомив Центр національного спротиву.

Основною причиною залучення українців до ЗС РФ є «високий рівень безробіття та складне матеріальне становище населення». В обмін на службу окупаційні війська обіцяють місцевим земельні ділянки.

  • Крім того, дезінформаційна кампанія з боку Росії продовжує сприяти вербуванню людей.

Центр національного спротиву наголосив, що всі воєнні злочини окупаційного режиму фіксують для притягнення винних до відповідальності після деокупації територій.


Раніше кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України Оксана Ліфантій розповідала в етері Громадського радіо, що і як окупанти викрадають з українських музеїв на ТОТ.

За її словами, простежити якусь закономірність у крадіжках — складно. Тому що грабування музеїв, наприклад, у Мелітополі, Херсоні, Маріуполі були за різних обставин.

Так, у Херсоні сильно постраждали Херсонський художній музей та Херсонський краєзнавчий музей. Перший, за словами Ліфантій, пограбували найбільше.

«Закономірність полягає у тому, що і в художньому, і в краєзнавчому музеях не так звертали увагу на період Радянського Союзу. Тобто всілякі бюсти Леніна, портрети переважно залишали. А все, що раніше того періоду і не супер важке, тобто те, що  могли винести, — це виносили», — пояснила кандидатка історичних наук.