Анастасія Чернякович
У Росії дрон атакував маргариновий завод компанії, що почала випускати дрони (ВІДЕО)
8 год тому
Підтримка РФ дає можливість КНДР диктувати свій лад у перемовинах з США — експертка з питань Східної Азії
Автор
На посилення агресивності КНДР впливає те, що її останні роки відкрито підтримує РФ. Опираючись на Кремль, Пхеньян зараз може впевненіше диктувати свій порядок у перемовинах з США.
Про те як саме це відбувається в етері Громадського радіо говорить Наталія Плаксієнко-Бутирська, експертка з питань Східної Азії, магістерка зовнішньої політики.
«На агресивність Північної Кореї впливає підтримка Кремля. Пхеньян став більш зухвалим, а його диктатура продуманішою».
Експертка додає, що Північна Корея, опираючись на РФ, зараз може впевненіше диктувати свій порядок у перемовинах з США.
«Північна Корея прагне визнання як ядерної держави. США ведуть перемовини для того щоб уникнути цього. Це не подобається режиму Кіма. Пхеньян хоче жити за своїми правилами і дружба з Росією привідкриває для країни таку можливість».
Плаксієнко-Бутирська додає, що поки Захід не намагається якось впливати на «такі дружні відносини»:
«Захід зайнятий своїм електоратом та поки ніяк не реагує на появу відносин між РФ та Північною Кореєю. За їх спинами небезпечні вороги утворюють союз, який потім важко буде розбити. Свого часу така мʼякотілість уже привела до появи ядерної зброї у Північної Кореї».
Нагадаємо, військові армії КНДР присутні на тимчасово окупованих територіях України. Але поки рано говорити про їхню безпосередню участь у бойових діях.
Про це в етері Громадського радіо повідомив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
За його словами, північнокорейські військові сприяють діям російської армії. І для такої взаємодії є кілька причин.
По-перше, північнокорейці допомагають росіянам застосовувати ту зброю, яку КНДР надавала Росії. Це, зокрема, балістичні ракети KN-23. По-друге, північнокорейські військові переймають у росіян досвід ведення війни.
«Тобто фактично Росія навчає північнокорейську армію використанню безпілотників, тому, як трансформується війна і поле бою. Адже практично 70 років північнокорейська армія участь безпосередньо в бойових діях не брала. Були лише навчання. Тому для них цей досвід дуже корисний. У перспективі вони, можливо захочуть використати його проти Південної Кореї, Японії, проти всіх, кому вони кидають виклик в регіоні», — каже Мусієнко.
По-третє, така співпраця обопільна, і, на думку керівника Центру військово-правових досліджень, не можна виключати, що північнокорейські військові таки братимуть участь у бойових діях проти України безпосередньо.
Мусієнко вважає, що якщо Росія звернулася до Північної Кореї за допомогою у живій силі, то це значить, що справи з мобілізацією у РФ йдуть «не дуже».
«Але в мене є думка, що Росія хоче це використати більше політично, з погляду того, що вони намагаються таким чином світу показати: «Дивіться, якщо Україна не буде зупиняти спротив, то ця війна стане по-справжньому коаліційною, до неї долучиться Північна Корея, можливо, в якийсь зі способів Китай, Іран (Іран уже долучається зброєю). І взагалі це все може перерости у світову війну, масштабну», — каже керівник Центру військово-правових досліджень.
Читайте також: Навіщо Росії військові з Північної Кореї: розповідає експерт
Додатково про військових КНДР в Україні
Нагадаємо, 4 жовтня українське видання Kyiv Post повідомило про загибель офіцерів із КНДР унаслідок ракетного удару Збройних сил України по полігону біля Донецька. Удар, про який ідеться, ЗСУ завдали 3 жовтня. Деталі журналісти повідомили у п’ятницю, 4 жовтня.
За інформацією видання, біля тимчасово окупованого Донецька через ракетний удар були знищені понад 20 російських військовослужбовців. Серед них — шестеро військових офіцерів із КНДР, які прибули для обміну досвідом із росіянами. Цю інформацію журналісти оприлюднили з посиланням на свої джерела в спецслужбах. Відомо, що ще троє північнокорейських військовослужбовців отримали поранення.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
