Закон про збільшення податків порушує не лише Конституцію, але й Податковий кодекс

Закон про збільшення податків, який вже підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і має підписати президент, порушує не лише Конституцію, але й Податковий кодекс.

Про це в етері програми Drive Time на Громадському радіо розповіла голова податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації Наталія Артемчук.

Вона нагадала, що деякі норми цього закону почнуть діяти ретроспективно, тобто до того, як закон набуде чинності. Хоча Конституція визначає, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Однак, як зауважила Артемчук, у цьому випадку податки не зменшуються, а збільшуються.

«І це є пряме порушення Конституції», — сказала вона.

Нагадаємо, що такого ж висновку дійшло юридичне управління Верховної Ради.

Водночас, крім порушення Конституції, закон про збільшення податків також порушує Податковий кодекс. Він містить норми, які говорять, що нові податки чи збільшення ставок наявних податків не можуть запроваджуватись раніше, ніж за пів року до нового бюджетного року.

«Тобто в нас є порушення і в цьому плані. Не відбувається збереження принципу стабільності податкового законодавства. І це вносить елемент непередбачуваності. Для українського й іноземного бізнесу ця непередбачуваність складається з воєнних обставин. З нестабільності податкового законодавства.  З деяких проявів корупції. Деяких недосконалих дій судової системи та правоохоронних органів. Усе це впливає на рішення, чи продовжувати вести бізнес в Україні», — наголосила менеджерка податкового комітету ЄБА Наталія Артемчук.

Вона наголосила, що до підвищення податків потрібно було готуватися завчасно. Наприклад, можна було ухвалити закон про збільшення податків наприкінці весни. Також Артемчук зауважила, що альтернативою підвищенню податків міг би бути секвестр держбюджету — тобто скорочення видатків. Такий крок, за словами Наталії Артемчук, часто застосовують у демократичних країнах.

«Можна було би передбачити в таких екстремальних умовах скорочення невиправдано великих пенсій, наприклад, суддям. Скорочення збільшення видатків на утримання якихось правоохоронних органів. Ми знаємо, що в держбюджет було закладено підвищення зарплат чиновникам. Можливо, треба було відмовитись від цього збільшення на користь фінансування армії. І не збільшувати таким чином навантаження на бізнес», — наголосила експертка.

Говорячи про підвищення військового збору, менеджерка податкового комітету ЄБА зазначила, що ці витрати ляжуть фактично на працівників, за яких цей збір платять їхні роботодавці. Водночас Європейська Бізнес Асоціація провела опитування серед своїх учасників. Воно показало, що:

• 55% компаній не будуть компенсувати своїм працівникам військовий збір (відповідно, їхня чиста зарплата зменшиться);
• до 20% — планують так чи інакше компенсувати підвищення військового збору для працівників як у вигляді збільшення зарплати так і шляхом виплати премій та бонусів у кінці року;
• решта сказали, що не мають ресурсів для компенсації, але розглядають можливість такої компенсації в майбутньому.

Говорячи про те, чи можна було обійтися без підвищення податків, Артемчук зазначила, що, за даними Міністерства економіки, 40% економіки перебуває в тіні. Її детінізація могла б дати держбюджету тих 500 млрд грн, яких йому не вистачає. Однак, як зауважила еекспертка, для цього потрібна політична воля. Як приклад, вона навела припинення правоохоронцями діяльності нелегальних тютюнових фабрик.

На запитання про те, чи справді закон про підвищення податків наповнить державний бюджет, Артемчук розповіла історію з Норвегії. Йдеться про 2021 рік, коли уряд вирішив на півтора відсотка підвищити податок на елітні товари. Норвезькі урядовці розраховували отримати додатковий дохід до держбюджету. Але натомість країна зазнала втрат, адже 54 підприємці виїхали з країни та змінили податкове резидентство. Подібна ситуація, на її думку, може повторитися в українському IT-секторі.