Ліквідація МСЕК не вирішить проблеми корупції — Шабунін

В Україні збираються ліквідувати медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Водночас без належних змін в організації роботи, даний крок не знімає корупційних ризиків.

Про це в етері Громадського радіо заявив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Ліквідація МСЕК як крок у боротьбі з корупцією

На думку Віталія Шабуніна, ліквідація МСЕК — це своєрідний політичний меседж, який відповідає на вимогу суспільства щодо справедливості у цій сфері. Проте, він зазначив, що сама по собі ліквідація не вирішує проблему корупції. Основна проблема полягає в процедурі надання статусу непрацездатності або інвалідності, і незалежно від того, як назвуть нову структуру, система без суттєвих змін залишиться вразливою до корупції.

«Чи допоможе це подолати корупцію в цій сфері, у сфері визнаня людини непрацездатної, надані статусу інвалідності? Ні не допоможе, бо як ви не назвете нову структуру КЕК, БЕК, МЕК або просто передасте ці повноваження на рівень лікарень спеціалізованих. Це не має значення».

Шабунін наголосив, що реформа має йти набагато глибше, ніж просто перейменування чи ліквідація МСЕК. Він підкреслив необхідність повної цифровізації процесу ухвалення рішень, яка дозволить робити прозорими всі етапи — від діагнозу до остаточного висновку комісії. Відсутність цифровізації створює корупційні можливості, оскільки кожен крок у процесі важко відслідкувати.

«МСЕК – це ж просто абревіатури. Як ви не назвете далі цю інституцію, логіка її така сама. Діагноз, лікарська комісія, висновок. Далі все інше. Проблема МСЕКу полягала у тому, що кожен етап цього процесу неможливо було вислідкувати. Не було елементарної цифровізації цих речей.

Не лишався документальний слід на кожному з етапів. Звернення, діагноз, комісія лікарська і власне в кінці МСЕК. Тому в мене в колонці ключове написано, щодо подолання корупції. Я наголошую, це не реформа МСЕК. Реформа значно складніша. Хоча б, щоб зменшити оцю корупційну дірку, потрібно просто цифровізувати цей процес».

Цифровізація як ключ до реформи

На думку Шабуніна, одним з ключових моментів є впровадження електронного документообігу та синхронізація баз даних МСЕК із електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ). Міністр Ляшко підкреслив, що всі кластерні лікарні вже підключені до цієї системи. Проте Шабунін критично зауважив, що ці зміни мали бути впроваджені ще раніше, адже про це було заявлено півтора роки тому.

«Ляшко ж нічого нового не сказав, це не є якась суперреформа, я повторюсь. І вчора ж президент про це говорив у вечірньому зверненні. Це елементарна синхронізація кількох баз даних і допилювання ІТ-інфраструктури, навіть не розробка нової, доопрацювання.

Тому у мене щире питання до пана Ляшка, а навіщо було чекати цього всього? Він сам півтора року тому назад сказав, що це буде поремонтовано, потім повторився і нічого не зроблено. То навіщо було чекати цей скандал? В мене тільки в цьому нерозуміння до сих пір».

За словами Шабуніна, цифровізація є мінімально необхідною умовою для успішної реформи. Без електронного контролю процесів, ліквідація МСЕК або передача повноважень іншим структурам не призведе до суттєвих змін. Для того щоб аналізувати, хто ухвалював рішення та на підставі яких даних, необхідна електронна система, яка дозволить виявляти корупційні схеми та атипові діагнози.

«Це необхідний мінімум. Без оцього ліквідація, перейменування, передача фінального рішення в кластерні лікарні за межами МОЗ, це все не має значення. З точки зору відслідковування, чому людина отримала статус, хто це рішення прийняв, з точки зору аудиту цих рішень в онлайн режимі алгоритмами, можливості проаналізувати, де атипова кількість рішень, або забагато однотипних діагнозів, для цього всього необхідна база, інформація».