«Це останні добровольці», — рекрутер батальйону «Да Вінчі» про набір військових

Збройні сили України  за деякими видами озброєння перевершують російських окупантів, а за іншими — не поступаються їм. Найбільша проблема — це особовий склад. Добровольці стали рідкісним явищем.

Про це в етері Громадського радіо сказав командир 1-го окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» лейтенант Дмитро Філатов з позивним «Перун».

Він зазначив, що  весь Донецький напрямок дуже складний для оборони через специфіку рельєфу, а також через велику кількість населених пунктів, які мають між собою багато шляхів сполучення. Тому контролювати цю ділянку та оборонятися в ній завжди було важко, не маючи достатньої кількості піхоти.

«Наразі противник суттєво переважає нас у піхоті. Найбільша проблема [українського війська] — це особовий склад», — наголосив Дмитро Філатов.

Батальйон «Да Вінчі» проводив активну кампанію рекрутингу, щоб залучити до своїх лав нових людей. Командир розповів, що батальйон проводив рекрутинг серед умовно достроково звільнених засуджених відразу після того, як в Україні ухвалили закон про добровільну мобілізацію засуджених.

«Хлопець, який займався відбором, дав дуже гарне формулювання. «Це останні добровольці». Бо останні добровольці — це саме засуджені. Це люди, які добровільно пішли у військо», — заявив Дмитро Філатов.

За його словами, якщо не брати до уваги засуджених, то добровольці на теперішньому етапі — це рідкісне явище.

«Здебільшого, це хлопці, які досягли 18 років. Які емоційно налаштовані на боротьбу за свою країну. Вони досягають повноліття і призиваються. Така категорія є, але їх не так багато», — зазначив командир.

Говорячи про решту тих, хто йде служити, Дмитро Філатов сказав, що це «люди, які сумлінно приходять виконувати свій обов’язок. Але їх ловлять ТЦК».

Чому добровольці не йдуть на війну

Дмитро Філатов каже, що чоловіків, які б пішли воювати добровільно, насправді небагато. Бо людина, яка свідомо залишає родину, дружину, дітей і йде на захист Батьківщини робить безвідповідальний крок щодо своєї сім’ї.

«Той, хто оцінює ризики й дивиться на ситуацію, розуміє: ризик того, що він загине, є. Він дивиться на дружину, на дітей і в його свідомості спливають запитання: «чому мені потрібно захищати цю країну?» Це складний вибір. Тому немає добровольців», — заявив лейтенант «Перун».

Він наголосив, що ті, в кого була гаряча кров і вони рвалися в бій, або вже у війську, або загинули.