Цілями для дронів Helsing будуть ворожі засоби ППО та РЕБ — військовий оглядач
Українська армія отримає від Німеччини 4 тисячі сучасних ударних безпілотників «Helsing». Особливістю цих дронів є широке застосування технологій ШІ. Скоріш за все, ЗСУ будуть використовувати їх для ураження засобів ППО та РЕБ у ближньому тилу ворога.
Про це в етері Громадського радіо заявив оглядач порталу «Мілітарний» Вадим Кушніков.
Важливість дронів «Helsing»
Ця розробка є результатом кооперації двох європейських компаній — данської Sky-Watch і німецької Helsing. Дані дрони є інноваційними бойовими системами, які можуть значно підсилити позиції українських військових.
Особливості Helsing:
- Штучний інтелект: дрони оснащені сучасним програмним забезпеченням, що забезпечує автономність, зокрема стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).
- Універсальність: ці безпілотники здатні виконувати широкий спектр завдань — від знищення артилерійських позицій і систем РЕБ до ураження легкої бронетехніки в ближньому тилу та фронтовій зоні.
- Точність: дрони можуть ідентифікувати та захоплювати цілі, навіть за умов активного застосування радіоелектронних перешкод.
«Побачити, наскільки вони дійсно ефективні, ми зможемо виключно на практиці. Оскільки, до прикладу, той самий Switchblade також має багато функцій, які використовують технології штучного інтелекту.
Загалом можна зазначити, що виробник акцентує увагу на автономності цієї машини. Тобто вона може бути захищеною від РЕБ та діяти в умовах, які ми зараз маємо на полі бою, а саме — жорстке застосування засобів радіоелектронної боротьби з обох сторін. Також машина має прогресивні функції для захоплення та ідентифікації цілі».
Як вони вплинуть на поле бою?
За словами Кушнікова, щомісячне постачання 333 дронів дозволить Україні не лише створити паритет із російськими дронами «Ланцет», а й здобути технологічну перевагу. Експерт зазначив, що «Helsing» є прямими конкурентами «Ланцетів», а також доповнюють ніші, які нині займають американські Switchblade 600. Особливої уваги заслуговує здатність «Хельсінгів» діяти в умовах високої концентрації ворожих засобів ППО та РЕБ, що характерно для нинішньої війни. Дрони також можуть бути використані для контрбатарейної боротьби — ураження артилерії та засобів забезпечення ворога.
«Практика застосування — це беззаперечно прерогатива тих підрозділів, які безпосередньо оперуватимуть подібними засобами. Загалом можна побачити, що спеціалізація подібних дронів стосується оперативного тилу або навіть оперативно-тактичної глибини ураження.
Щодо цілей, які можуть перебувати на таких глибинах, то це, безперечно, найбільш пріоритетні об’єкти: засоби протиповітряної оборони, засоби радіолокаційної детекції та засоби радіоелектронної боротьби. Також із практики можна побачити, що засоби такого класу широко застосовуються в контрартилерійській боротьбі, тобто для ураження ворожих артилерійських систем».
Однак, як зазначив Кушніков, їхня бойова частина менш ефективна для ураження важкоброньованих об’єктів, таких як танки. Водночас вони прекрасно справляються з ураженням бронетранспортерів, бойових машин піхоти та САУ.
«Щодо бронетехніки, порівнюючи з її аналогами, конкурентами в цьому класі, бойова частина подібних безпілотників не надто потужна, щоб ефективно й гарантовано вражати такі важкоброньовані цілі, як, наприклад, танки. Водночас вона досить ефективна проти менш броньованих цілей, таких як бронетранспортери, бойові машини піхоти та самохідні артилерійські установки».
Чи є в Україні аналоги?
Українські виробники теж працюють над створенням ударних дронів. За словами експерта, в країні вже функціонує близько шести команд, які розробляють безпілотники, зокрема альтернативу китайським «Мавікам». Деякі проєкти вже перейшли у стадію малосерійного виробництва, однак масштабування стримується через недостатнє фінансування. Якщо Міністерство оборони надасть необхідну підтримку, українські розробки зможуть скласти конкуренцію європейським і американським зразкам.
«Загалом, якщо говорити про будь-яке виробництво, то наріжним каменем є фінансування. Якщо наше Міністерство оборони, яке займається питаннями забезпечення війська, дійсно побачить перспективу у вітчизняних розробках і надасть необхідне фінансування, думаю, ми зможемо побачити якомога більше українських розробок у цьому класі».
Вадим Кушніков також прокоментував нічну атаку на склади в Брянській області Росії. На його думку, вона могла бути здійснена українськими дронами великої дальності, такими як «Бобер» чи «Лютий», здатними вражати цілі на відстані до 1500 км.
«Арсенал дронів великої дальності в Україні добре відомий. Це, зокрема, дрони типу «Бобер» і «Лютий». Вони активно використовуються силами безпеки й оборони для ураження об’єктів військової інфраструктури та логістики на значній відстані в тилу ворога. Радіус їхньої дії становить понад 300 кілометрів, а деякі з них здатні ефективно вражати цілі навіть на дистанціях, що перевищують півтори тисячі кілометрів».
Чому «Helsing» порівнюють із німецькими ракетами Taurus?
У медіа «Helsing» вже встигли назвати «міні-Таурусами». Однак, як зазначив Кушніков, це порівняння є радше маркетинговим ходом, оскільки дрони значно поступаються ракетам Taurus за дальністю дії та потужністю бойової частини.
«Для мене це стало такою певною несподіванкою. Можливо, це певна спроба, як то кажуть, зробити перемогу на рівному місці».
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру