Ситуація з трафіком у Києві гірша, ніж торік — експерт з транспортного планування

Ситуація з трафіком у Києві нині є гіршою, ніж у 2023 році. Наступного року вона може погіршитися. Для розв’язання цієї проблеми потрібно налагодити роботу громадського транспорту. 

Про це в етері Громадського радіо розповів експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов.

Спочатку спікер пояснив, чому у Києві виникають проблеми з трафіком під час повітряних тривог. Одна з причин — зупинка наземного комунального транспорту. Через це люди, які ним користуються, шукають інший спосіб, щоб добратися до місця призначення. Відповідно, злітає попит на таксі або ж маршрутки, що збільшує затримки транспорту. 

А затримки, каже Беспалов, призводять до втрати грошей. І ось як, пояснює він:

«Наш з вами час коштує певних грошей. Транспортні планувальники для спрощення рахують, що одна година нашого часу коштує приблизно, як середня зарплата в місті. А вона в Києві зараз складає понад 150 грн/год, не пам’ятаю точне число. Відповідно, якщо ми не працюємо в дорозі, витрачаємо, умовно, на 10 хвилин більше дороги через повітряну тривогу, ніж маємо витрачати, то ми втрачаємо шосту частину від цих 150 грн. А це те, що ми могли використати для того, щоб збільшувати наш валовий внутрішній продукт».

На трафік, каже Беспалов, впливають багато факторів, окрім зупинки громадського транспорту в тривоги. До прикладу, специфіка днів тижня: у п’ятницю влітку люди їдуть на дачі з міста, і це спричиняє затримки. Впливає також погода, ремонтні роботи, певні події в місті тощо. 

При цьому, додає експерт, це задача міста — робити інтелектуальну транспортну систему, одна з функцій якої — повідомляти про трафік і те, чому він саме такий. За словами Беспалова, у столиці є технічні можливості для того, щоб аналізувати трафік. Навіть ряд світлофорних об’єктів в Києві обладнаний спеціальними детекторами, які можуть рахувати кількість автомобілів і самі змінювати довжину фаз червоного та зеленого світла.

Чому ж влада Києва не займається аналізом трафіку? На думку Беспалова, взяти на себе цю відповідальність — означає взяти управляння над цим, а отже і звітування. Відповідно, доведеться звітувати про систематичне погіршення ситуації з трафіком у столиці. А, за словами експерта, трафік погіршується: зараз він гірший, ніж у 2023 році, а у 2025 році може бути гіршим, ніж у 2024-му.

Читайте також: «Дійде до того, що хтось когось покалічить», — журналістка про колапс у київському метро

Як боротися із затримками в Києві

Беспалов каже, що громадський транспорт — це альфа й омега транспортного планування столиці. Таке велике місто, як Київ, неможливо обслуговувати індивідуальним транспортом. Відповідно, для розв’язання проблеми затримок трафіку, треба забезпечити стабільну, безперебійну роботу громадського транспорту. 

«Я вважаю, що в Києві виправити ситуацію із затримками для автомобілів, як мінімум, дуже важко. Якщо сказати жорсткіше, то це, може, і неможливо в короткій перспективі. Але в Києві можливо довести затримки до мінімуму для транспорту екстреного, це дуже важливо, і для транспорту громадського. Це фізично можливо. Тобто можна спланувати роботу наземного громадського транспорту таким чином, щоб затримки й економічні збитки були біля нульових значень», — розказує експерт. 

Тож, Дмитро Беспалов радить владі Києва переглянути свою думку щодо роботи громадського транспорту у місті й самій ним користуватися, щоб бачити реальний стан речей.

Додатково

Нагадаємо, Офіс Трансформації порахував, що з початку 2024 року кожен киянин провів у заторах 102 години. Внаслідок цього, з початку року Київ втратив 1 694 890 244 грн.

Раніше, на початку листопада, створили петицію з проханням не блокувати рух авто й громадського транспорту з лівого берега Києва на правий під час повітряних тривог. Зокрема авто петиції порушив питання роботи наземних станцій метро у час тривоги. Петицію підписала необхідна кількість людей, її передали на розгляд.

Утім, речник КМВА Михайло Шаманов в етері Громадського радіо заявив, що, попри петиції, неможливо відкривати під час повітряної тривоги ті станції метро, які знаходяться на поверхні. Оскільки відкриття цих станцій метро — це питання життя та здоров’я українців. І воно є у пріоритеті, порівняно з тимчасовими незручностями.