На вулиці Малевича залишилося лише 2-3 історичні будівлі — пам'яткоохоронець

Київська міська рада ухвалила рішення передати під забудову історичну будівлю на вулиці Малевича, 127. Споруда, збудована в кінці 19 століття, є частиною культурної спадщини столиці, і її знищення може серйозно вплинути на збереження архітектурного вигляду цього району.

Про це в етері Громадського радіо заявив пам’яткоохоронець Дмитро Перов.

Історична цінність будівлі на Малевича 127

Будинок, що зберігся з 1898 року, належав родині купців Логвінових і є одним із небагатьох прикладів архітектури стилю історизм на вулиці Малевича. За словами Дмитра Перова, цей будинок — одна з останніх історичних будівель у районі, що пережила радянські руйнування 80-х та 90-х років. У цей час значна частина старовинних будівель на вулиці була знесена для розширення промислових зон. Тому навіть одна збережена будівля стає важливою частиною культурної спадщини міста.

«Власне, садиба купців Логвінових була збудована 1898 року в стилі історизм. Це одна з небагатьох історичних будівель на вулиці Малевича, яка збереглася до сих пір. Тому що у радянські часи, в 80-х — на початку 90-х років, було велике перепланування в тому районі, і більшість історичної забудови просто знесли заради облаштування промзони», — підкреслив Дмитро Перов.

На сьогодні на вулиці Малевича з понад 130 будівель лише два або три будинки можуть претендувати на статус історичних пам’яток. Таким чином, передача ще одного з них під забудову є серйозною загрозою для історичної частини Києва.

Що будуватимуть на місці історичної будівлі на Малевича?

Після ухвалення рішення Київрадою, ця земельна ділянка була передана в розпорядження Вадиму Столару. На даному етапі точні деталі будівельного проекту залишаються неясними. За словами Дмитра Перова, рішення Київради передбачає категорію земельної ділянки як «забудова» з цільовим призначенням для житлово-громадської багатоповерхової забудови. Це дає підстави вважати, що на місці історичного будинку з’явиться багатоквартирний житловий комплекс або офісна будівля.

«Допоки невідомо, що там буде. Той проєкт рішення, який виходив на сесію Київської міської ради і був успішно проголосований депутатами, визначає лише категорію та цільове призначення земельної ділянки. По категорії 3.10 — це забудова. А по цільовому призначенню — житлово-громадська багатоповерхова забудова. Скоріше за все, якщо ми говоримо про багатоповерхову забудову, то це буде якийсь житловий комплекс».

Крім того, в проектних документах зазначено, що для нового комплексу буде облаштовано заїзди та виїзди з території. Однак на даний момент ці дороги виходять у бік річки Либідь, де відсутня вулична мережа. Це може призвести до додаткових складнощів, оскільки для облаштування цих магістралей необхідно буде провести серйозні інфраструктурні роботи, зокрема, каналізувати частину річки Либідь і прокласти нові дорожні артерії.

«Ми пам’ятаємо, що влітку цього року Київська міська рада вже проголосувала детальний план території якраз у тому районі, який передбачає каналізування річки Либідь, зокрема частини, яка зараз ще на поверхні, а також облаштування магістралі. Скоріше за все, саме із цієї магістралі будуть заїзди та виїзди до цього житлового або офісного комплексу, який має постати на місці цієї історичної будівлі», — зазначив Перов.

Читайте також: Через нічний обстріл в Одесі постраждала пам’ятка архітектури в охоронній зоні ЮНЕСКО

Забудова на Жилянській 96: ще один скандал зі Столаром

Вадим Столар, забудовник, якому була передана земельна ділянка на Малевича, також відомий своїми скандальними проектами в іншій частині Києва. Одним із найбільш резонансних випадків стало будівництво на вулиці Жилянській, 96, де Столар планує звести 16-поверховий будинок на місці історичного музею видатних діячів української культури. Будівництво здійснюється у дворі, де проживали українські культурні діячі, зокрема родини Косачів, Лисенків та Старицьких.

«Власне, між цими будівлями, у їхньому дворі, фактично ще одна компанія Столара вирішила взяти в оренду земельну ділянку і просто між цими будівлями та у дворі побудувати 16-поверховий житловий будинок. Там вже десь 3-4 роки йдуть суди з Генеральною прокуратурою, тому що фактично музей такого київського, всеукраїнського значення просто буде знищений, оскільки у дворі музею постане нова забудова», — додав Перов.

За словами Дмитра Перова, цей проект загрожує знищенням частини важливого культурного об’єкта.

«Ми розуміємо, що якщо там побудувати будинок, зробити паркінг, ці заїзди та виїзди, то територія зовсім по-іншому буде сприйматися. Це не буде подвір’я, де писали свої твори Старицькі, до них приходила пити чай Косач. Тобто в нас буде втрачено міський ландшафт, міську історію. Тому зараз Офіс Генерального прокурора бореться за цю прекрасну будівлю. Я дуже зичу їм удачі».

Громадськість проти забудови: можливі дії для збереження будівлі

Громадські організації, зокрема ті, що займаються захистом пам’яток архітектури, вже заявили про своє незадоволення рішенням Київради. Дмитро Перов розповів, що його організація регулярно слідкує за проектами забудови і намагається вплинути на рішення депутатів, однак часто їхні звернення не отримують належної уваги. Втім, активісти не здаються і продовжують боротьбу за збереження історичних пам’яток.

«Власне, наша громадська організація кожного разу на кожному засіданні Київської міської ради робить аналітику порядку денного і наголошує на проблемних питаннях, на резонансних питаннях, які не відповідають інтересам киян та збереженню історичної і культурної спадщини. Але не завжди до цих питань, до цих порад прислухаються депутати. Іноді корупційні ризики переважають, і такі рішення, на жаль, приймаються», — зазначив Перов.

Також активісти наголосили, що важливим інструментом у боротьбі за збереження архітектурної спадщини є публічний розголос.

«З одного боку, допомагає розголос, зокрема те, що ми зараз про це говоримо публічно в етері радіо. Можливо, це теж допоможе зберегти цю будівлю. Крім того, ми вже підготували відповідні звернення до Київської міської прокуратури щодо дослідження цього питання на наявність корупційних ризиків і на дотримання чинного законодавства, зокрема у сфері пам’яткоохорони при прийнятті такого рішення».

Окрім цього, громадські організації можуть подавати позови до суду на рішення міської ради або інших органів влади, якщо ті приймають рішення, які шкодять культурній спадщині.

«У разі виявлення порушень буде звернення до суду. Крім того, громадські організації також можуть подавати заяви до суду щодо скасування або внесення змін до відповідних проєктів рішень міської ради або органів державної влади. Ми будемо слідкувати за розвитком подій».