Енергетика/Фото: ДТЕК
Попри те, що Україна стикається з дефіцитом електроенергії та регулярними відключеннями, вона не використовує на повну можливості імпорту енергії з Європи. Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) ухвалила рішення не змінювати прайс-кепів (граничні ціни) на ринку електроенергії.
Про це в етері Громадського радіо заявив експерт ринку нафтопродуктів та енергетичних питань Геннадія Рябцева.
Після чергової хвилі атак на енергетичну інфраструктуру Україна опинилася у стані постійного дефіциту електроенергії. Як пояснив Геннадій Рябцев, можливість імпорту електроенергії залишається недостатньо використаною. При дозволеному максимумі в 2,1 гігавати на годину, фактичний імпорт часто становить лише 0,6–1,1 гігавати.
Основна причина — прайс-кепи, які штучно обмежують ціни, не дозволяючи підприємствам імпортувати електроенергію навіть за умов дефіциту. Замість цього «Укренерго» змушене звертатися до аварійної допомоги сусідніх країн, яка є значно дорожчою, що створює додатковий фінансовий тиск на компанію.
«Для зменшення дисбалансу енергію можна або закупити за комерційним імпортом за ціною, яка сформувалася на відповідному ринку, або очікувати аварійну допомогу від одного з операторів системи передачі — польського, угорського, румунського, словацького чи молдовського. Однак така допомога значно дорожча, ніж комерційний імпорт.
Через це «Укренерго» змушене власним коштом купувати енергію в рамках аварійної допомоги, що призводить до штучного накопичення боргів. На додачу, компанія вже припинила виплати за європейськими облігаціями 2021 року через брак коштів».
Через обмеження прайс-кепів «Укренерго» вже не може виконувати зобов’язання перед інвесторами. За словами Рябцева, компанія припинила виплати за євробондами 2021 року, а боргове навантаження продовжує зростати. Водночас він зауважує, що не бачить об’єктивних причин для збереження прайс-кепів у наявному вигляді.
«І це відомо всім: і членам НКРЕКП, і в уряді, і на Банковій. Проте рішення щодо скасування прайс-кепів досі не ухвалюється. Виникає питання: навіщо? Чи це спроба довести «Укренерго» до повного банкрутства? Який ризик, яка мета?
Поясніть, чому прайс-кепи не скасовуються. Що заважає? Яка причина? Якщо офіційно пояснювати не хочете, то хоча б неофіційно для профільних експертів, до яких я себе також відношу. Можливо, є якісь приховані фактори або ризики, які не варто публічно обговорювати. Але пояснення потрібне, адже без раціонального обґрунтування зрозуміти цю ситуацію надзвичайно складно», — підкреслює експерт.
Наразі українські ціни на електроенергію вищі, ніж у сусідніх країнах. Базове навантаження в Україні коштує 142 євро за мегават-годину, тоді як у Польщі — 122 євро, у Румунії — 134 євро. За таких умов імпорт електроенергії міг би стати економічно вигідним рішенням, але прайс-кепи блокують можливість укладати комерційні угоди.
«Наші ціни на електроенергію зараз фактично вищі, ніж у сусідніх країнах. Ми могли б спокійно виставити ціну, яка відповідає навіть не піковій, а звичайній вартості електроенергії, й закупити її за кордоном. Наприклад, пікове навантаження в Україні коштує 152 євро. У Польщі – 144 євро, у Словаччині та Румунії – 154 євро. У Польщі електроенергія навіть дешевша, а в Словаччині й Румунії дорожча лише на 2 євро.
Що заважає нам купити цю енергію? Відповідь – прайс-кепи. Ми не вписуємося в їхні межі, оскільки ці обмеження встановлені штучно. У результаті неможливо придбати електроенергію за кордоном. Тому ми змушені звертатися за аварійною допомогою. Це означає, що оператор системи передачі може використати лише надлишок енергії, доступний у цей конкретний момент, і передати його «Укренерго». Ця ситуація тільки ускладнює процес забезпечення стабільного енергопостачання», — додає Рябцев.
Обмеження імпорту негативно впливають не лише на побутових споживачів, а й на промисловість. Підприємства, які потребують стабільного енергопостачання, не мають доступу до додаткових ресурсів навіть за високими цінами. Це змушує їх скорочувати обсяги виробництва або зупинятися зовсім, завдаючи удару по економіці.
«Я можу дозволити собі працювати кілька годин без електроенергії, використовуючи акумулятор. Але для підприємств електрика є критичною, а її постачання обмежене. Їм пропонують підписувати договори та закуповувати електроенергію на європейському ринку. Наприклад, якщо компанія погодиться купувати 60% енергії за ринковими цінами, їй обіцяють, що відключень не буде.
Але як купувати, якщо прайс-кепи блокують таку можливість? Деякі споживачі, можливо, погодилися б платити навіть високу ціну, адже збитки від зупинки технологічної лінії можуть бути значно більшими. Проте промисловість не отримує цього вибору через штучні обмеження».
Геннадій Рябцев пропонує встановити гнучкий підхід до прайс-кепів. Наприклад, тимчасово скасовувати їх у моменти енергетичного дисбалансу або дозволяти їх перевищення в умовах дефіциту. Це дозволило б забезпечити систему додатковими ресурсами без значного фінансового навантаження на «Укренерго».
«Давайте подивимося на реальність: ніхто не буде купувати електричну енергію за завищеними цінами. Це просто економічно невигідно. Ніхто не буде зменшувати обсяги дешевшої генерації і купувати дорожчу, щоб потім перепродувати. Це неправильно. Електричну енергію будуть купувати лише в разі небалансу.
Якщо ви не хочете змінювати прайс-кепи, то хоча б дайте чітке пояснення: коли Укренерго повідомляє про небаланс між генерацією та споживанням, тоді ці прайс-кепи повинні бути скасовані. Якщо ж баланс у системі нормальний і енергії достатньо, то можна залишити ці обмеження для запобігання зловживанням на ринку. Але не можна просто заборонити нам купувати енергію, якщо вона є в наявності», — наголошує експерт.