Оборонна угода між Україною і США: якою вона може бути

Будапештський меморандум не гарантував Україні безпеку від його підписантів. Так само Україні не гарантує безпеку членство в НАТО. 

Таку думку в етері Громадського радіо висловив експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. 

5 грудня 1994 року, 30 років тому, Україна підписала Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням нашої держави до Договору про не розповсюдження ядерної зброї, так званий Будапештський меморандум. 

Експерт каже, що багато років цей меморандум в Україні сприймали як гарантії безпеки. На його ж думку, це просто документ, який супроводжував ядерне роззброєння.

«Чи могли ми залишити ядерну зброю собі? На мій погляд, ні. Якщо ні, то ми неодмінно б мали приєднатися до Договору про не розповсюдження як неядерна країна. А те, що нам у вигляді бонусу надали якимось чином оформлені обіцянки — окей. Цей меморандум не створював жодних механізмів реалізації безпекових гарантій, ніхто не мав нас захищати. Нам просто пообіцяли загальновідомі речі, які відповідали реаліям 1990-х. У 1990-х ніхто не думав про війни чи щось подібне в Європі. Всі сподівались на краще — мир, дружбу, розвиток тощо. Тому це була формальність, за великим рахунком», — вважає Капітоненко.

Окрім того, експерт каже, що Україну могла б не вберегти від вторгнення Росії навіть наявність ядерної зброї. Адже в нас був би значно менший її арсенал, ніж у РФ, тож теорія ядерного стримування в цьому випадку не спрацювала б.

При цьому українська офіційна сторона все-таки апелює до Будапештського меморандуму. З нагоди річниці його підписання МЗС пише: 

«Ми переконані, що єдиною такою реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії Росії проти України та інших держав, є лише повноправне членство України в НАТО.

Маючи за плечима гіркий досвід Будапештського меморандуму, ми не пристанемо на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО».

Читайте також: Андрій Сибіга привіз у Брюссель Будапештський меморандум і наголосив на його помилках

Експерт підкреслює, що риторика про Будапештський меморандум тягнеться вже десятиліттями, але насправді нікого не переконує. До того ж багато хто на Заході не вважає меморандум помилкою — Україну треба було позбавити ядерної зброї, і цього досягли. 

Щобільше, Капітоненко каже, що й членство в НАТО не може гарантувати повноцінного захисту для України. Адже, за його словами, стаття 5 договору Північноатлантичного Союзу передбачає, що напад на одну країну НАТО розглядається як напад на всіх. Але вона не передбачає, що всі зобов’язані відправити свої війська воювати у країну, на яку напали. 

«У нас багато в чому питання членства в НАТО, як і Будапештський меморандум, перетворилося на міфологію, частково на релігію. І нам би повернути здатність критично оцінювати середовище, в якому ми знаходимось. Оцінювати інтереси наших партнерів — наскільки вони готові брати на себе наші ризики, яких стало набагато більше, ніж було в 1990-х роках. Тому я думаю, що ми, звичайно, можемо будь-які заяви робити щодо того, що ми не погоджуємося з чимось чи щось неприйнятно для нас. Але проблема в тому, що нам ніхто нічого не пропонує. Ані у вигляді членства в НАТО, ані у вигляді будь-яких інших безпекових гарантій», — наголошує експерт.

Можлива оборонна угода з США щодо захисту України

Микола Капітоненко вважає, що в України є невеликий шанс укласти певну оборонну угоду з США, але не в класичному розумінні. Така угода може буде максимально асиметричною. Адже ймовірність того, що хтось нападе на США, набагато менше, ніж ймовірність того, що хтось нападе на Україну. 

«Враховуючи це, ми можемо запропонувати їм дуже асиметричні зобов’язання. Наприклад, якщо на США нападуть або вони на когось нападуть, то ми автоматично будемо воювати на їхньому боці всім, що в нас є. А якщо нападуть на нас, то вони не будуть воювати за нас всім, що в них є. Можна прописати конкретно, що вони будуть в цій ситуації робити: що нам постачатимуть, в яких кількостях, кого надсилатимуть (інструкторів, обмежені контингенти тощо)», — міркує експерт. 

Капітоненко каже, що таку модель ми можемо пропонувати вже зараз. Але також треба думати, що б ми могли запропонувати у майбутньому, чим би могли компенсувати ризики американців, якби вони зобов’язалися нас захищати.

Додатково

Нагадаємо, 3 грудня в штаб-квартирі НАТО Андрій Сибіга та Ентоні Блінкен підписали Меморандум про взаєморозуміння між урядами України та США щодо співпраці у забезпеченні стійкості енергетичної системи України.

Меморандум передбачає можливість американської допомоги на загальну суму до 825 мільйонів доларів США.

Документ створює нормативно-правову базу для покращення стійкості енергетичної системи України, зокрема відновлення її критичної інфраструктури. А також запровадження розподіленої генерації, реформування енергетичного сектору та сприяння післявоєнному переходу до низьковуглецевої, конкурентоспроможної та інтегрованої до Європи економіки, повідомили у МЗС.

Раніше Андрій Сибіга заявив, що Україні потрібен захист 19 стратегічних об’єктів енергетики.