07.12.2024 15:45

Що головне в протестах у Грузії: думка аналітика з Тбілісі

Автор

Що головне в протестах у Грузії: думка аналітика з Тбілісі

Протести в Грузії. Фото: Дато Корідзе / RFE/RL

Прослухати

--:--

Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило про затримання 48 людей під час розгону протесту в Тбілісі вночі 7 грудня. Серед затриманих — журналіст телекомпанії «Мтаварі» Бека Коршіа, член «Коаліції за зміни» Цотне Коберідзе, колишній заступник міністра економіки Грузії Зураб Алавідзе та його син.

Про ситуацію в Грузії детальніше Громадське радіо поспілкувалося з очільником аналітичного центру Geocase, адвокатом Віктором Кіпіані.

Про останню ніч у Тбілісі

Віктор Кіпіані зазначає, що у столиці Грузії з шостого на сьоме грудня була ніч брутального розгону демонстрантів. У цьому брали участь не тільки спеціальні підрозділи правоохоронців, а й люди зі зброєю, яких неможливо впізнати. На це вказують відео, зняті на місцях.

Адвокат каже: усі ознаки свідчать про те, що ескалація наростає, а панівна партія «Грузинська мрія» не збирається поступатися у жодному з аспектів.

Про порівняння з Майданом 2014 року

За словами Віктора Кіпіані, зараз учасниці й учасники протестів у Грузії уникають будь-якої асоціації цих подій із Майданом 2014 року в Україні. Слово «Майдан» практично не лунає, щоби не давати змоги владі трактувати це у вигідний для неї спосіб.

«Грузинська мрія» зі свого боку використовує порівняння з Майданом у своїй гібридній політиці, щоб залякати й ввести в оману людей у Грузії. А також цією аналогією користуються, щоб виправдати непропорційне використання поліції проти протестувальників.

Також, каже адвокат, для протестувальників важливо уникнути застосування сили, тому що це може скомпрометувати протестний рух, і цим може скористатися влада.

Читайте також: «Я хотіла підтримати своїх людей» — харкiвська мисткиня родом із Грузії про участь у мітингах

Про масштаби протестів

Як каже аналітик, на відміну від попередніх років, нині протести у Грузії відбуваються в усіх регіонах країни.

Кіпіані додає, що люди на окупованих територіях Грузії, в Абхазії та Південній Осетії, теж добре усвідомлюють, що відбувається на інших територіях країни. Але оскільки тамтешня влада тримає людей під щільним контролем, то у Грузії не очікують з окупованих земель ані позитивної, ані негативної очевидної реакції на нинішні події.

Окрім того, характерною ознакою ситуації в Грузії є те, що спостерігаються значні розколи у державному секторі. Тобто широка частина державних службовців висловлює свою незгоду з останніми діями влади, розповідає адвокат.

Про використання назви «Сакартвело» замість «Грузія»

Кіпіані каже, що люди у Грузії будуть вдячні українцям, якщо ті називатимуть їхню країну Сакартвело. Адже слово «Грузія» пішло з російської мови.

Але водночас це не найголовніше для грузинів зараз, додає аналітик. Найголовніше зараз допомогти Грузії не скотитися в авторитарний режим. І тут буде цінна будь-яка допомога і підтримка з боку України.

«Це може бути підтримка і моральна, і політична. На жаль, останнім часом відносини на міждержавному рівні між Україною та Грузією погіршилися. Але не погіршилося ставлення наших народів один до одного», — підкреслює Кіпіані.

Читайте також: Грузинська опозиція висунула для влади свої вимоги

Що відбувається в Грузії

28 листопада в Тбілісі люди вийшли на мітинг після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про відмову від вступу в ЄС до 2028 року. Люди зібралися біля центрального офісу керівної партії Грузинська мрія й будівлі парламенту країни в Тбілісі. Акція протесту була організована через соціальні мережі.

Протестувальники ствердили, що рішення прем’єра Іраклі Кобахідзе — це зрада інтересів країни й порушення статті 78 Конституції Грузії, де закріплене прагнення до євроінтеграції. За їхніми словами, такі дії ставлять під загрозу майбутнє держави.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що не складе свої повноваження через те, що парламент, який вона називає нелегітимним, не зможе обрати її наступника.

«Легітимного парламенту немає, тому нелегітимний парламент не може обрати нового президента, тому не може бути інавгурації. Мій мандат діє доти, доки законно не оберуть парламент, який законно обере когось замість мене. Я з вами і буду з вами», — сказала грузинська лідерка.

У ніч проти 1 грудня грузинським силовикам не вдалося розігнати мітинг проти відмови від переговорів про вступ до ЄС. Протестувальників відтіснили від будівлі парламенту, однак на ранок вони ще перебували під Грузинським державним університетом.

4 грудня у Тбілісі, в офісах грузинської опозиції відбулися обшуки. Правоохоронці затримали лідера коаліції «За зміни» Ніка Гварамія та її члена Гела Хасая.

7 грудня, у десяту ніч протестів, у Тбілісі поліціянти вперше за дві доби знову почали розганяти мітингарів та використовувати проти них водомети. МВС країни заявило, що поліція була змушена розпочати розгін акції «через агресивні дії» окремих протестувальників. Ті, як стверджується, обстрілювали поліцію та парламент феєрверками, кидали в співробітників каміння та ображали їх.

Вибори до парламенту країни

Вони відбулися 26 жовтня. Офіційно на виборах перемогла панівна «Грузинська мрія», яка здобула майже 54% голосів. Прохідний бар’єр у 5% подолали ще чотири опозиційні партії, але всі вони відмовилися визнавати результати виборів та входити до парламенту. Міжнародні спостерігачі заявили про тиск і залякування на виборах.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі відмовилася визнавати вибори до парламенту, результати яких назвала «тотально сфальсифікованими».

Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявляв, що на парламентських виборах у Грузії «були допущені серйозні порушення, що потребує розслідування та незалежного підходу до цієї проблеми».

Згодом опозиція почала проводити акції протесту з вимогами проведення нових виборів.

Санкції України проти влади Грузії

Україна ввела санкції проти уряду Грузії через розгін протестів проти відмови від євроінтеграції. Відповідний указ у четвер, 5 грудня, підписав президент Володимир Зеленський.

Цим указом він ввів у дії санкції проти уряду Грузії, які запровадила Рада національної безпеки та оборони.

За його словами, санкції ввели проти тієї частини влади в Грузії, «яка здає Грузію Путіну». Він також закликав країни ЄС та США до аналогічних рішень.

«Не можна втратити нікого в цьому регіоні: ані Грузію, ані Молдову, ані Україну. Разом треба захищатись проти Москви», — наголосив Зеленський.

Він уточнив, що Україна застосувала санкції проти грузинського бізнесмена та експрем’єра Бідзіни Іванішвілі, який є засновником керівної партії «Грузинська мрія». Також під санкції потрапили 19 його спільників. Саме ті, хто продає інтереси Грузії та людей.

Раніше проти влади Грузії санкції запровадили Литва, Латвія та Естонія. Зокрема, проти 11 грузинських чиновників ввели заборону на в’їзд.

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту