Як розрізнити корисну й некорисну тривожність

Для того, щоб ефективно боротися з тривожністю, потрібно оцінити, чи є вона корисною, чи некорисною. 

Про те, як це зробити, в етері Громадського радіо розповіла психологиня з ГО «Психологічна підтримка та реабілітація «Вільний Вибір» Олена Сігута.‪ 

Але спершу фахівчиня пояснює, яка різниця між стресом та тривожністю. Стрес, за її словами, це стан, викликаний зовнішніми обставинами. Наприклад, людина знаходиться в стресовому стані під час обстрілу. У цей час в неї зростає внутрішня напруга, викликана злістю, страхом тощо. А тривожність — це не лише страх чогось конкретного зараз, а й чогось гіпотетичного, коли людина думає про те, що з нею може статися в майбутньому.

При цьому тривожність може бути корисною, зауважує Сігута, адже спроможність передбачати наслідки певних дій допомагає людству вижити як виду. Тож, щоб розрізнити корисну й некорисну тривожність, є техніка, яка називається «Дерево переживань». Застосовуючи її, треба відповісти собі на два запитання.

Запитання перше — «Наскільки загроза реалістична?» Для цього, наприклад, варто проаналізувати, чи траплялися випадки потенційної загрози раніше. Якщо, врешті, загроза виявляється малоймовірною, то тоді тривога є некорисною.

«З іншого боку, може бути загроза дуже малоймовірна, але наслідки її будуть настільки катастрофічними, що краще сприймати її як реалістичну», — зауважує психологиня.

Запитання друге — «Чи можу я щось зробити, щоб запобігти загрозі або зменшити її наслідки?» І якщо загроза реальна, то це запитання спонукає до дії. Наприклад, пройти в укриття під час обстрілу.

І якщо людина вже знаходиться в безпеці, але продовжує тривожитися, то така тривога є некорисною, від неї треба дистанціюватися й стабілізувати себе, розповідає фахівчиня.

«Тут  може стати у пригоді стабілізаційне дихання або техніка “5 4 3 2 1”. Ці всі техніки є в додатку для мобільних телефонів “База”, який розробила наша громадська організація. І там дуже багато цих стабілізаційних технік є. Це і дихання по квадрату, і заземлення тощо. Це якраз для стабілізації ці техніки потрібні. Але ви можете стабілізувати себе, а потім знову вертається переживання. Тоді все-таки потрібна техніка “Дерево переживань”», — розповідає представниця «Вільного Вибору».

Щоб зменшити свій рівень тривоги загалом, психологиня радить слідкувати за своїм сном та харчуванням. А також має бути інформаційна гігієна — не варто споживати інформації більше, ніж вам потрібно.

Читайте також: Як заспокоїтись під час ракетної атаки: пояснює психолог

Додатково

Нагадаємо, станом на вересень 2024 року українці оцінюють свій психологічний стан краще, ніж на початку повномасштабної війни, але дещо гірше, ніж у лютому-березні 2023 року.

Станом на 24 лютого 2022 року за шкалою від 0 до 10 — де 0 означає максимальний рівень спокою, а 10 відповідає максимальному рівню паніки — опитані українці та українки оцінили свій психологічний стан в середньому на 7,5 балів.

За даними соціологів, у вересні 2024 року респонденти оцінили свій психологічний стан краще. Середній показник становить 5,9 бала.

Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція