Україна дозволила провести перші ексгумації жертв Волинської трагедії

В Україні невдовзі почнеться ексгумація перших жертв Волинської трагедії. Відповідні рішення вже ухвалено.

Про відповідний дозвіл з боку України у п’ятницю, 10 січня, повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Він подякував міністрам культури Польщі та України «за плідну співпрацю» та висловив сподівання на подальші рішення.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив цю інформацію. Він сказав, що Україна та Польща поважають одна одну і разом захищаються від російського імперіалізму.

«Кожне вирішене двостороннє питання — це удар по Москві», — заявив міністр і висловив сподівання на «подальшу імплементацію домовленостей на основі взаємоповаги та взаємності».

---

Читайте також: Слово «трагедія» у Польщі сприймається як виправдання цієї історії українцями: історик про Волинську трагедію

---

Заява Туска з’явилася наступного дня після зустрічі українського міністра національної єдності Олексія Чернишова з міністеркою культури Польщі Ганною Врублевською.

Як повідомляло Громадське радіо,  у жовтні 2024 року в Українському інституті національної пам’яті заявили, що у 2025 році планують провести пошуки жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Це мали зробити у відповідь на звернення польських громадян.

В листопаді 2024 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський за результатами зустрічі зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою заявив, що з боку Києва тепер немає жодних перешкод у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.

---

Читайте також: Чому польська влада використовує питання Волинської трагедії

---

Ексгумація жертв Волинської трагедії не здійснювалася тривалий час. З весни 2017 року між Варшавою та Києвом точиться суперечка щодо введеної Українським інститутом національної пам’яті заборони на пошуки та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України. Заборона була оголошена після демонтажу пам’ятника УПА в польському селі Грушовичі.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що блокуватиме вступ України до ЄС, допоки не вирішиться питання ексгумації й пам’яті жертв Волинської трагедії. Цю позицію підтримав польський прем’єр-міністр Дональд Туск.

Україна й Польща по-різному трактують події на Волині в 1943-1944 роках. У перебігу Волинської трагедії, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань — націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, — з іншого, загинули десятки тисяч людей. Водночас кількість жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей. Цифри офіційної Варшави — 100 тисяч загиблих поляків. Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей.

Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року польський парламент визнав ці події «геноцидом».