Чому Косово допомагає Україні, яка не визнає його незалежності — пояснила міністерка закордонних справ

Косово допомагає Україні попри те, що вона не визнає його незалежності: приймає біженців та бере участь у програмах з розмінування.

Про те, чому так відбувається, розповіла Доніка Гервалла-Шварц — міністерка закордонних справ і діаспори частково визнаного Косова в інтерв’ю Громадському радіо.

Вона нагадала, що рішення не визнавати Косово Україна ухвалила у 2008 році — коли між двома країнами взагалі не було відносин. Ще одним чинником такого рішення України вона назвала сусідство з Росією. Через це Україна була дуже обережною.

«Я вважаю, що розуміння того, що Росія могла тоді використати визнання Косова проти України, лежало в підґрунті тодішньої політики», — пояснила Доніка Гервалла-Шварц.

Водночас вона наголосила, що від першого дня повномасштабної війни і уряд, і населення висловили неймовірну солідарність з Україною.

«Солідарність постає не тому, що ми винні щось Україні, а тому, що війна проти України невиправдана. Не можна, щоб у 21 столітті усередині Європи була ця жахлива війна. Багато людей від цього страждають. Коли ми побачили перші зображення людей, які тікають від війни, ви навіть уявити не можете атмосферу в нашій країні», — розповіла міністерка закордонних справ і діаспори частково визнаного Косова.

За її словами, під час ухвалення косовським урядом бюджету на підтримку українських біженців, представники косовської діаспори телефонували урядовцям і просили їх не поселяти українців та українок у табори.

«Наші діаспоряни збудували в Косово будинки, щоб проводити тут літо. Вони казали: будь ласка, нехай хтось із ваших поїде до тих місць, їм дадуть ключі від наших будинків. І нехай біженці живуть у нормальних будинках. Бо в них травма від того, що вони біженці. І до них потрібно ставитись, як до звичайних, шанованих людей. І ніяк інакше», — розповіла представниця косовського уряду.

Вона пояснила, що таке ставлення має свою історію. Коли косовари були змушені втікати до Німеччини чи до якоїсь іншої країни, вони жили у військових приміщеннях. Було нелегко ділити той самий простір з тисячами інших людей. Тому вони знають, які це відчуття — це така особистісна людська реакція, наголосила міністерка закордонних справ.

«Ми пам’ятаємо, що таке війна, що таке геноцид. І ми надто добре пам’ятаємо, що для суспільства означає зґвалтування як метод ведення війни. Нашого народу — мільйон шістсот тисяч. Двадцять тисяч наших жінок, чоловіків і дітей були зґвалтовані під час війни. І жодного випадку правосуддя в Сербії за це досі [не було]», — додала Доніка Гервалла-Шварц.

Вона також нагадала, що в Косово налічується багато спеціалістів з розмінування і тепер країна допомагає Україні позбуватися від мін разом з іншими партнерами.

Більше про європейські прагнення Косово, про ставлення в цій переважно мусульманській країні до жінок, про сусідство з Сербією і про те, як пропаганда впливає на сприйняття країни за кордоном — слухайте в доданому аудіофайлі. А також читайте на Громадському радіо інтерв’ю з прем’єр-міністром Косово Альбіном Курті.

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]