
Стало відомо, що передбачає законопроєкт про військового омбудсмена

В Україні розробили законопроєкт про військового омбудсмена. Наразі людина, яка обіймає цю посаду, підпорядкована безпосередньо президентові. Якщо підготовлений закон ухвалять, то інституція уповноваженого з захисту військовослужбовців залишиться у вертикалі верховного головнокомандувача.
Про це правозахисниця та військова омбудсменка Ольга Решетилова розповіла в етері «Радіо Свобода» у середу, 9 квітня.
«Законопроєкт готовий, завдання виконано. Тому що спочатку треба було написати текст такий, який би відповідав Конституції і який би дозволив цій інституції бути максимально дієвою. І це завело нас у дуже серйозні дискусії із юристами Офісу Президента, із юристами громадських організацій, з експертами».
Решетилова пояснила, що в умовах воєнного стану створити абсолютно незалежний орган практично неможливо, адже він потребує змін у Конституції, яку не можна змінювати під час війни. Водночас без конституційного статусу неможливо наділити цю посаду великими повноваженнями», — сказала вона.
Законопроєкт про військового омбудсмена — що він передбачає
Документ визначає, що військовий омбудсмен буде інституцією, яка залишиться у вертикалі верховного головнокомандувача (тобто президента).
«І ми, пишучи цей закон, вийшли з того, що ми фактично створюємо допоміжний орган верховного головнокомандувача для здійснення ним цивільного демократичного контролю, про що зазначено в законі про національну безпеку», — заявила вона.
За словами посадовиці, уповноважена не може працювати у вертикалі Міністерства оборони, тому що цей орган має мати функції цивільного контролю за всім сектором безпеки.
«Тобто це ж не тільки Збройні сили, це і Національна гвардія, Державна прикордонна служба, СБУ, Служба зовнішньої розвідки і багато інших структур, де проходять служби військовослужбовців», — сказала Решетилова.
Вона уточнила, що в положенні про уповноваженого виписані функції, які він здійснює як фактично радник президента. Йдеться, зокрема, про моніторинг, координацію різних державних органів, доповіді та рекомендації президенту. Поміж іншого, уповноважений бере на себе розширені функції щодо опрацювання скарг, тому що вони виявляють системні проблеми.
«Плюс, коли ти телефонуєш чи приходиш до командирів війська, в державні органи і представляєшся уповноваженим президента, то відповідна реакція, звичайно, тут зелене світло до співпраці. На сьогодні чого не вистачає, чому потрібна інституція — не вистачає штату людей для системності, алгоритму дій. Тому що, наприклад, в законі ми прописали, як буде відбуватися реагування на скарги, як буде опрацьовуватися скарга, як буде визначатися її прийнятність, як далі буде відбуватися перевірка і що буде після перевірки», — сказала вона.
Уповноважена з прав військових додала, що наразі фактично не має штату й працює одна. Їй допомагають люди, які в перші дні просто запропонували свою допомогу.
«Але так, на жаль, немає штату людей, які можуть замість мене сходити на нараду, виїхати в війська», — констатувала уповноважена із захисту прав військовослужбовців.
1 січня Решетилова розповіла, що одразу після призначення «отримала величезну кількість скарг, на які необхідно реагувати».
Президент Зеленський 30 грудня підписав указ про призначення Ольги Решетилової (Кобилинської) уповноваженою президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей.
Того ж дня він повідомив, що Решетилова буде займатися підготовкою законопроєкту про військового омбудсмена.
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру