Україна — це Кремнієва долина оборонної галузі — посол Великої Британії

Про візит Володимира Зеленського до Великої Британії

Вікторія Єрмолаєва: Під час візиту до Лондона президент Зеленський зустрівся з королем Чарльзом, Кіром Стармером і Марком Рютте. Який головний сигнал цей візит мав надіслати Україні, союзникам і Росії?

Ніл Кромптон: Вважаю, що це був добрий візит. Під час нього я перебував у Лондоні. Президент Зеленський регулярно відвідує Лондон. Як ви зазначили, у нього відбулася добра зустріч із Його Величністю королем. Подробиці таких зустрічей зазвичай не оприлюднюють. Також відбувся робочий обід із прем’єр-міністром, під час якого обговорили міжнародне становище, наслідки війни в Затоці для України, а також війну між Україною та Росією: як ми можемо підтримувати Україну і як триває переговорний процес.

Найважливіше, на мою думку, — вдалось підписати довготермінову угоду про оборонно-промислове співробітництво. Це найконкретніший результат, про який можна говорити. Після цього президент Зеленський вирушив до парламенту й виголосив звернення до депутатів Палати громад і членів Палати лордів. Зала була повна — цим можна виміряти політичну підтримку України з боку всіх британських політичних партій.

Там президент Зеленський докладно говорив про технологічні досягнення України в дроновій війні, про інновації — так, що це допомогло краще донести досвід України до наших парламентарів.

«Україна має чому навчити світ»

Андрій Куликов: Україна активізує свій діалог на Близькому Сході. Як у Сполученому Королівстві оцінюють цей напрям?

Ніл Кромптон: Це дуже важливий розвиток подій. Він засвідчує, що Україна прагне робити внесок у міжнародну безпеку. Україна багато чого навчилася й здатна багато чого навчити інших про сучасну війну. Ваша країна розвинула технології протиповітряної оборони — зокрема збивання дронів, а також технології виробництва недорогих дронів. І в цьому є чому повчитися всьому світові.

Президент Зеленський ухвалив досить складне рішення — адже ви маєте власні труднощі з протиповітряною обороною з огляду на тривалі російські атаки — відрядити фахівців для допомоги й консультацій. Держави Затоки — а всі вони мають вельми складні системи озброєнь — можуть навчитися з українського досвіду, як протидіяти дронам іранського виробництва. На мою думку, жодна країна у світі не має більшого досвіду в цьому, ніж Україна. На жаль, це так.

Це був важливий візит, і Україна отримає за нього значне міжнародне визнання. Держави Затоки є важливими дипломатичними гравцями як самі по собі, так і в межах Глобального Півдня. Ми сподіваємося, що деякі оборонно-промислові партнерства дадуть можливість створити спільні підприємства за участю компаній України та держав Затоки. Я свого часу працював у Саудівській Аравії, тож добре обізнаний із цим регіоном. Сподіваюся, що в належний час в Україну надійдуть інвестиції з держав Затоки.

Про підтримку України в межах НАТО

Вікторія Єрмолаєва: Чи можна сказати, що Сполучене Королівство нині формує новий «центр координації» для підтримки України разом з НАТО?

Ніл Кромптон: Ми дуже тісно працюємо з НАТО на різних рівнях, адже є його членом. У НАТО існують окремі формати співпраці — як-от Об’єднані експедиційні сили, Балтійські країни. Прем’єр-міністр минулого тижня перебував у Балтійських країнах, і йому телефонував президент Зеленський щодо питань операційної співпраці.

Сполучене Королівство відіграло важливу роль у «коаліції рішучих» у пошуку способів, якими європейські країни можуть надати підтримку Україні в разі досягнення припинення вогню та сталого врегулювання. Йдеться про довготермінову європейську підтримку, гарантії безпеки для України, а також про те, яку операційну допомогу ми могли б надавати в різних сферах: як можемо допомагати навчати українські війська, яку фінансову та іншу підтримку здатні забезпечити в довгостроковій перспективі.

Ми й надалі це робитимемо. На мою думку, ці зусилля у Британії мають підтримку. Обговорення тривають щодня — як із місцевими колегами, так і у форматі «столиця — столиця», а часом і в межах самого НАТО.

«Україна — Кремнієва долина оборонної галузі»

Андрій Куликов: Велика Британія готова збільшити передачу систем протиповітряної оборони, з огляду на нові загрози та атаки?

Ніл Кромптон: Ми зобов’язались надавати військової допомоги на три мільярди щороку.

Андрій Куликов: Три мільярди фунтів?

Ніл Кромптон: Три мільярди фунтів, не доларів. У сфері протиповітряної оборони ми відрізняємося від деяких країн. Наприклад, у нас немає ракет «Patriot», ми їх не виробляємо. Водночас ми надаємо іншу підтримку від початку війни. Цього року ми вже двічі оголошували про допомогу Україні. У лютому було оголошено про фінансування постачання ракет малого радіуса дії безпосередньо зі Сполученого Королівства до України. Також було виділено 150 мільйонів фунтів — через програму «PURL» і НАТО — на закупівлю ракет «Patriot». І ще 150 мільйонів фунтів — минулого місяця. Тож, гадаю, ми й надалі це робитимемо.

Також варто згадати про експериментальні програми промислового співробітництва. Наприклад, щодо дрона «Octopus»: Сполучене Королівство та Україна співпрацюють, щоб визначити, як можна пришвидшити їхнє виробництво для підтримки України.

Андрій Куликов: Де?

Ніл Кромптон: У Сполученому Королівстві ми розглядаємо Україну як своєрідну «Кремнієву долину» оборонної галузі. Усі визнають ваші технологічні й тактичні інновації, а також інтелектуальний потенціал, вкладений у них. Поєднання цього з традиційно потужними рисами британської та загалом європейської промисловості дає змогу нарощувати спроможності, але ще важливіше — допомогти Україні масштабуватися.

Ще торік було започатковано кілька проєктів, а коли президент Зеленський минулого місяця перебував у Лондоні, ми підписали угоду, покликану вивести оборонне співробітництво на новий рівень. Йдеться про спільну інтелектуальну власність і збільшення кількості спільних проєктів в обох країнах. Саме над розвитком цього напряму ми зараз і працюємо.

Це співробітництво буде ширшим, ніж лише протиповітряна оборона. Хоча протиповітряна оборона потребує першочергової уваги, ми готуємося і до довготриваліших сценаріїв, зокрема до можливого припинення вогню. У такому разі важливою частиною гарантій безпеки України стане впевненість у власній спроможності захистити себе — маючи доступ як до технологій, так і до ресурсів для належного озброєння в майбутньому.

«Гарантії безпеки — це питання колективного обговорення»

Вікторія Єрмолаєва: Гарантії безпеки для нас дуже важливі. А в Сполученого Королівства є бачення гарантій безпеки для України?

Ніл Кромптон: Власного бачення в нас не було — у тому сенсі, що це питання обговорюється колективно. Усі ми визнаємо, що для підписання мирної угоди Україні потрібно бути абсолютно впевненою, що Росія не повторить цього знову. Багато людей на Заході вважають, що війна розпочалася 2022 року. Однак ми чітко усвідомлюємо, що вона почалася 2014 року, а історики скажуть, що ще раніше. Отже, Україні потрібна впевненість.

Коли в Україні перебував Генеральний секретар НАТО, він виступав у Верховній Раді. Він говорив у загальних рисах про те, що першою лінією оборони має бути дуже потужне українське військо — тобто приблизно 800-тисячні Збройні сили України з належним фінансуванням і оснащенням від ваших партнерів на Заході, а також в інших частинах світу.

Друга лінія — це присутність європейців на місці: бази на суходолі, літаки в повітрі, навчання, підтримка тощо. І додатково — роль Сполучених Штатів. Саме до такого рівня наразі дійшли обговорення.

Ми у Сполученому Королівстві розуміємо, що це питання має велике значення для тих, хто планує ваші військові справи. Воно також є надзвичайно важливим у політичному сенсі й стосується всього українського суспільства. Президенту Зеленському необхідна впевненість українського народу в тому, що саме пропонують Сполучені Штати та Європа. Тож обговорення тривають, однак від осені вже досягнуто суттєвого поступу.

«Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть Україну»

Андрій Куликов: Наскільки ймовірно, на думку британців, що США припинять підтримувати Україну? І якою може бути реакція Сполученого Королівства?

Ніл Кромптон: Ми сподіваємося, що цього не станеться. Американські політики й надалі заявляють, що не мають наміру припиняти підтримку. Хоча вони змінили формат її надання і вже не здійснюють безпосередньої допомоги, Сполучені Штати продовжують надавати розвідувальні дані, а також забезпечують Україні можливість закуповувати американську зброю через НАТО, зокрема через систему «PURL». Тому, на мою думку, це стійкий процес.

Європейці сподіваються, що Україна й надалі зможе закуповувати відповідні озброєння, і з американських заяв можна зробити висновок, що така можливість зберігатиметься.

Я вважаю, що у Вашингтоні — як у громадянському суспільстві, так і в Конгресі — є чимало прихильників України. Переконаний, що Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть Україну. Сподіваюся, що і Європа, і Сполучені Штати продовжать цю підтримку.

«На вулицях Лондона досі можна побачити численні українські прапори»

Вікторія Єрмолаєва: Чи існує стеля підтримки України з боку Великої Британії?

Андрій Куликов: Який найвищий ступінь підтримки, що її Сполучене Королівство готове надати Україні? Чи вище тільки небо?

Ніл Кромптон: Ми надаємо три мільярди військової допомоги, а ще більше — економічної. Це здійснюється безпосередньо: бюджетна підтримка, програмна допомога, підтримка громадянського суспільства, а також інші проєкти в Україні. Окрім цього, існує й непряма підтримка — через Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. Отже, ми намагаємося діяти пропорційно.

Андрій Куликов: То вище — тільки небо?

Ніл Кромптон: Я б так не сказав, але вважаю, що ми робимо значний внесок. Розповім: я був у Лондоні, коли президент Зеленський виступав у Палаті громад. Зала була вщерть заповнена. Там були консерватори, лейбористи, ліберали — усі хотіли бути присутніми.

Андрій Куликов: І Шотландська національна партія

Ніл Кромптон: І Шотландська національна партія. Усі. Мене дуже вражає рівень політичної підтримки України в парламентському вимірі, а також значна громадська підтримка. Я мандрую Лондоном і досі бачу на вулицях численні українські прапори. Крім того, у Сполученому Королівстві й надалі проживає чимало вихідців з України.

Часом українці запитують мене, чи не з’явилася втома від України. Я не відчуваю такої втоми. Вважаю, що у Британії є глибоке розуміння і велике співчуття. Зокрема, це пов’язано й із новинами цієї зими, з її низькими температурами. Тож я не скажу, що вище тільки небо, але сподіваюся, що рівень підтримки залишатиметься дуже високим і в довгостроковій перспективі.

«Ми заохочуємо до використання заморожених російських активів»

Вікторія Єрмолаєва: Велика Британія активно просуває використання заморожених російських активів. Які нині перепони до їхньої повної конфіскації?

Ніл Кромптон: Тут я б трохи озирнувся назад. Ми всі маємо намір підтримувати Україну. Перед Різдвом відбулася велика дискусія щодо використання прибутків від заморожених суверенних активів Росії. Ми не є членом Європейського Союзу, але Сполучене Королівство підтримало б додаткові дії в цьому питанні. Канада та Сполучені Штати також підтримували ці пропозиції. Однак процес зупинився в Брюсселі, після чого Європейський Союз запропонував термінову позику.

Ми й надалі підтримуватимемо цю пропозицію. Ми не знімаємо це питання з порядку денного. Наразі ми приділяємо особливу увагу виконанню програми Міжнародного валютного фонду. Ми не є членом Європейського Союзу, але заохочуємо його до використання цих коштів. Існує низка процесів, спрямованих на розблокування фінансування з боку МВФ та ЄС. Ми залишаємося залученими до цього процесу.

Гадаю, що питання суверенних активів знову розглядатиметься протягом року. Але сьогодні мені нічого нового додати до цього немає.

«Ця угода є насамперед політичною заявою»

Андрій Куликов: На початку цієї розмови ви згадали про українсько-британську угоду про стратегічне партнерство. Її було підписано у січні 2025 року, а Верховна Рада ратифікувала її у вересні того ж року. Угода передбачає стратегічне, поглиблене співробітництво в оборонній галузі, економіці, технологіях і сфері культури — на сто років.

В Україні ми, я б сказав, здебільшого знаємо про допомогу, яку отримуємо зі Сполученого Королівства. Як ви це бачите з британського боку? Які перші відчутні результати цієї угоди для Великої Британії?

Ніл Кромптон: Отже, ми маємо сторічне партнерство з Україною. Посол трохи може цим пишатися. Я працюю дипломатом уже тривалий час. Іноді в нас бувають стоденні плани, а іноді — навіть стогодинні. Україна — єдина країна у світі, з якою ми маємо сторічне партнерство.

Андрій Куликов: А ви — одна з двох країн у світі, що мали Столітню війну.

Ніл Кромптон: Справді, так і є. Гадаю, з нашого боку, як і з обох сторін, ця угода є насамперед політичною заявою. Ми думаємо про Україну та її підтримку не лише на той час, коли ви перебуваєте під російською атакою. Ми прагнемо довготривалих відносин.

На мою думку, це засвідчує міцні зв’язки між людьми, які сформувалися між Сполученим Королівством та Україною. Британців глибоко зворушив ваш досвід. Після початку повномасштабного вторгнення близько 270 тисяч українців переїхали до Сполученого Королівства, і наше суспільство відчули цей зв’язок. Отже, для обох країн це політична заява.

Ми сподіваємося, що ви матимете подібні відносини з Європейським Союзом після набуття членства. Ми ж не є членом Європейського Союзу, тож це виразно британське явище.

Важливою складовою є оборонний напрям — він має значення в найближчій перспективі. Також — економічний розвиток. У цьому партнерстві дев’ять опор: політична співпраця, культура, людські зв’язки та інші напрями, а також різноманітні проєкти, які змінюють середовище.

Наприклад, близько ста шкіл у Сполученому Королівстві та Україні стали партнерськими. Минулого тижня ми відвідали один із таких класів: діти пишуть листи, отримують відповіді, обговорюють це. Британські діти читають українські книжки, українські діти — британські, зокрема й про Гаррі Поттера. І саме з цього починаються зміни.

Коли я дивлюся на наші економічні відносини, дедалі більше людей кажуть, що Україна — це Кремнієва долина оборонної промисловості. Водночас я вважаю, що й у сфері штучного інтелекту ви маєте дуже обізнану молодь. Припускаю, що і в енергетиці, після цього конфлікту, у вас буде багато рішень, заснованих на чистих технологіях — так само, як деякі з ваших розробок у військовій сфері.

Тому я справді хочу бачити ці економічні відносини вбудованими в наше довгострокове партнерство. Після війни це стане внеском в економічне зростання та добробут не лише України, а й Сполученого Королівства.

Є й інші важливі чинники — освітні та культурні зв’язки. На мою думку, це розширене використання сторічного партнерства. Не певен, що доживу до його завершення, але давайте принаймні оцінимо досягнення за наступні тридцять років.

«Між 2014 і 2022 роками ми навчили 22 тисячі українських військових»

Вікторія Єрмолаєва: В перебігу нашого партнерства з Британією навчання пройшли десятки тисяч українських військових. Як змінюється нині програма цього навчання з огляду на нові способи ведення війни?

Ніл Кромптон: Програму розпочали невдовзі після 2014 року. Мій перший візит в Україну відбувся тоді, коли сюди приїхав 2014 року Вільям Гейґ, міністр закордонних справ Великої Британії. Тоді президентом був Петро Порошенко, а прем’єр-міністром — Арсеній Яценюк. Це було після Майдану та після російського вторгнення до Криму.

Ми тоді розпочали кілька проєктів. Гадаю, між 2014 і 2022 роками ми навчили 22 тисячі українських військових. Від початку повномасштабного вторгнення і донині ми підготували ще 62 тисячі українських військових. Це стосується навчання у Сполученому Королівстві. Певне навчання також відбувалося в Україні — зокрема медиків. Якщо хочеш знати, чого треба навчати, маєш бути ближче до фронту.

Ми очікуємо, що незалежно від того, чи триватиме війна, чи буде припинення вогню, ми й надалі навчатимемо ваших військових основам бойової підготовки. Водночас ми дедалі більше визнаємо, що нам є чого повчитися у вас.

Те, що роблять Збройні сили України… Часто кажуть: «Це новаторство». А для мене це революція. Змінився спосіб використання інформації у збройних силах. Змінилися відносини між 55-річним генералом і 18-річним солдатом. Командири прислухаються до порад 23-річного командира батальйону, бо він майстер своєї справи.

Я очікую, що у Сполученому Королівстві та в інших великих країнах з’явиться бажання, щоб частину наших людей навчали тут ваші військові, або щоб відбувалися спільні навчання з українськими військовими. Будуть українські військові інструктори, які приїжджатимуть до британських військових академій і казатимуть: «Ось як це робиться. Ось чого ми навчилися».

У війні ніщо не замінить досвід, який отримують люди, що побували в бою.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії