Якщо МВФ не надасть Україні коштів, то й ЄС не виділить грошей — Андрій Веселовський

Як Україна просувається щодо вступу в ЄС

Світлана Біла: Українська делегація отримала останні умови — так звані бенчмарки для вступу до ЄС. Деякі експерти висловилися, що ці новини позбавили оптимізму, адже з грудня минулого року український уряд не виконав жодного пункту зі списку.

Йдеться про десять пріоритетних реформ, які узгодили єврокомісарка Марта Кос і віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка. Це мінімум, який Україна має виконати, щоб привести своє законодавство у відповідність до норм ЄС. Яка ваша думка щодо цього? І що, власне, дає нам повний пакет?

Андрій Веселовський: Ми маємо мандат на вступ до Європейського Союзу. Як країна-кандидат, щоб стати членом, маємо виконати загалом досить прості умови. Ці умови — це 33 різні групи, об’єднані в шість кластерів. І коли ми виконаємо вимоги, визначені в цих кластерах, зможемо подати формальну заяву на вступ. Далі держави-члени вирішуватимуть, чи виконали ми ці умови.

Суть проста. Перші три кластери — «Основи», «Внутрішній ринок» і «Зовнішні відносини» — нам надали пів року тому. Три інші, що залишилися, ми отримали сьогодні.

Що міститься в цих кластерах? Це перелік законів і підзаконних актів, які ми маємо узгодити з відповідними нормами, що діють у Європейському Союзі. Наприклад, візьмімо транспорт: існують обмеження для вантажних автомобілів, правила роботи для водіїв, вимоги до доріг.

Якщо ми внесемо відповідні зміни до нашого законодавства і запровадимо аналогічні вимоги, цей пункт вважатиметься виконаним і буде зарахований. І так потрібно пройти всі питання в усіх шести кластерах.

Існує десять пунктів так званої Львівської домовленості. Це елементи першого кластера. Він називається «Основи», оскільки в ньому йдеться про верховенство права, правосуддя, реформу державного управління та економічні критерії. І коли країна виконує ці вимоги, вона може переходити до всього іншого, адже вони не випадково називаються фундаментальними основами.

Ми повинні виконати ці десять пунктів, погоджених у Львові, перед тим як братися за все інше. Якщо, наприклад, у нас немає якісного правосуддя, то про що ми будемо говорити в енергетиці, медіа чи сільському господарстві? У всіх цих сферах обов’язково має бути присутній базовий елемент — якісне правосуддя.

Проблема з парламентом

Андрій Веселовський: Перевірка нашого законодавства триває. Відповідні міністерства та громадські організації формують проєкти законів, які пропонуються на розгляд Верховної Ради. Проблема полягає в тому, що останнім часом Верховна Рада не є достатньо дієздатною, особливо в частині ухвалення законів, необхідних для вступу до Європейського Союзу.

Це законодавство передбачає серйозні зміни не лише в державному управлінні, а й в економічних відносинах, які безпосередньо стосуються громадян. Депутати нерідко вважають, що їхнє голосування за ті чи інші закони, які вимагатимуть від людей змін у поведінці та діяльності, може позначитися на їхньому майбутньому — майновому чи політичному, зокрема на перспективах бути обраними до наступного парламенту.

Тобто власні інтереси окремих депутатів вони ставлять вище за необхідність діяти в інтересах держави та громадян. У цьому, власне, і полягає проблема.

Відкриття трьох нових кластерів, яких раніше не було, є своєрідним поштовхом для України — для державної влади, законодавчої гілки та уряду. Це нагадування про те, що відтепер усе залежить від нас самих.
Нам відкрили все, що ми маємо зробити. Усі вимоги перелічено й докладно викладено в кожному пункті. Їх десятки. Тепер справа за нами.

У кожному випадку, виконуючи той чи інший пункт, ми демонструватимемо це нашим європейським партнерам, і вони оцінюватимуть: зараховано чи ні — як студенту. І це правильно: якщо ми хочемо здобути «вищу освіту», тобто стати членом Європейського Союзу, а це означає досягти високих економічних, соціальних і правових стандартів, ми повинні скласти ці «іспити».

Про кредит від МВФ та інтеграцію з ЄС

Світлана Біла: Під час пленарного засідання щодо кредиту від МВФ депутати не соромилися прямо заявляти одне одному, що не голосуватимуть за жоден урядовий законопроєкт. Якщо враховувати й це, то наскільки ми просуваємося до вступу в ЄС, коли всі кластери відкриті та повністю сприяють цьому процесу, а ми не голосуємо за відповідні рішення?

Андрій Веселовський: Наші європейські колеги добре знають, яка зараз ситуація в Україні. Міжнародний валютний фонд, який виділив нам черговий значний транш. Водночас, щоб отримати ці кошти, ми маємо виконати умови домовленості й до кінця березня ухвалити кілька законів, серед яких два особливо важливі.

Один закон стосується оподаткування міжнародних посилок, які отримують громадяни. Інший — передбачає, що платники податків із річним доходом понад 4 мільйони гривень повинні сплачувати податки. Раніше вони вважалися малим бізнесом і не підпадали під ці вимоги, тепер же мають їх виконувати.

Загалом, якщо людина отримує 4 мільйони гривень на рік, логічно очікувати, що вона сплачуватиме податки. Це моя думка, сформована з огляду на власне розуміння фінансових можливостей.

Якщо цього не станеться, Міжнародний валютний фонд не надасть нам коштів. А якщо ми не отримаємо фінансування від Міжнародного валютного фонду, то і Європейський Союз також не виділить грошей.

Проблема в тому, що всі фінансові ресурси, які ми отримуємо — як від окремих країн, так і від міжнародних організацій, зокрема Ради Європи чи Європейського Союзу, — надаються Україні лише за умови наявності дієвої та якісної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Отже, не ухваливши ці два базові, відносно нескладні закони, про які я згадував, а також кілька додаткових змін до законодавства, ми ризикуємо, по-перше, втратити фінансування від Міжнародного валютного фонду, а по-друге — фактично зупинити свій рух до Європейського Союзу.

Адже якщо ми не отримаємо коштів від Європейського Союзу, у нас не буде достатнього бюджету. А без бюджету, умовно кажучи, не буде ресурсів для забезпечення обороноздатності.

Якщо Україна виконає кластери

Світлана Біла: Як виглядатиме подальший процес, якщо ці кластери все ж будуть виконані? Чи є гарантії, що нас приймуть до ЄС після завершення війни, якщо ми виконаємо всі вимоги?

Андрій Веселовський: Так, стовідсотково. І знаєте чому? Причина дуже проста: Європейському Союзу Україна потрібна більше, ніж нам Європейський Союз. ЄС у такому разі отримає державу не лише, яка вміє оборонятися, а й має розвинені економічні підходи.

Подивіться на наше сільське господарство та інші галузі. Значного розвитку досягнуто й у сфері комп’ютерних технологій. Тобто ми є очевидним плюсом і потрібні Європейському Союзу. Саме тому нас обов’язково приймуть, якщо ми виконаємо всі вимоги. Отже, тепер нам потрібно зосередитися на їх виконанні.

Довідково

Міжнародний валютний фонд (МВФ) стурбований, чи зможе Україна продовжувати отримувати допомогу з пакета у 8,1 мільярда доларів, оскільки Верховна Рада не ухвалила законопроєктів, необхідних для отримання подальшого фінансування.

Парламент має час до кінця березня, щоб ухвалити низку рішень. Йдеться про запровадження ПДВ для ФОП і введення податків для громадян, які працюють або торгують на цифрових платформах. Ці вимоги Україна має виконати у межах нової чотирирічної кредитної програми, яку Фонд затвердив у лютому і з якої Україна вже отримала перший транш у 1,5 мільярда доларів.

Наприклад, 10 березня Рада не підтримала законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, відомий як законопроєкт про «податок на OLX». Він зобовʼязав би всіх повнолітніх користувачів цифрових платформ декларувати доходи.

Постійна представниця МВФ в Україні Прісцила Тоффно сказала Bloomberg, що вона стурбована. Одне джерело повідомило, що співробітники МВФ на чолі з головою місії в Україні Гевіном Греєм планують провести зустрічі з українськими законодавцями, починаючи з 18 березня.

Напруженість виникає на тлі ризику України залишитися без грошей протягом кількох місяців після того, як Угорщина та Словаччина заблокували кредит Європейського Союзу на €90 мільярдів. Вони аргументують це тим, що Київ не хоче відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба».

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії