
У Координаційному штабі прокоментували ймовірне повернення в межах обміну українського військового, який міг співпрацювати з росіянами

На другому етапі обміну «1000 на 1000», який відбувся 24 травня, в Україну ймовірно могли повернути українського військового, який у 2021 році нібито перейшов на бік росіян. Заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов заявив, що Україна не могла впливати на списки полонених.
Про це він розповів у коментарі «Суспільному».
Андрій Юсов зазначив, що встановленням особи військового та підтвердженням звинувачень займаються слідчі. Також він розповів, яким чином військовий міг потрапити до списків на обмін. Так, за словами Юсова, Україна не могла вплинути на списки, зокрема і через короткий термін часу — наймасштабніший обмін підготували та провели менш як за тиждень.
«Ми не могли впливати на списки. Росія передала тих, кого готова була передати, Україна також. Далі, робота правоохоронних органів і, в разі, підтвердження тієї, чи іншої інформації, відповідне реагування правоохоронних органів, згідно з чинним законодавством«, — заявив Андрій Юсов.
Юсов додав, українська сторона робить все можливе, аби повернути кожного українця, але вплинути на Росію Україна не може.
Нагадаємо, серед тисячі українських військовополонених, яких повернули в межах обміну 1000 на 1000 за три дні, немає жодного азовця. Про це повідомив командир 1 корпусу Національної гвардії України (НГУ) «Азов» Денис Прокопенко.
«Жодного азовця. Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців.
Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування», — написав він.
Прокопенко не вірить, що єдина причина відсутності азовців у більшості обмінів — це небажання росіян віддавати їх. За його словами, якби це було так, то ні він, ні інші бійці «Азову» не повернулися б, тож причина полягає в іншому. Він запропонував міняти воїнів бригади на когось, «хто важить для них (росіян — ред.) більше, ніж омський контрактник». Військовий переконаний, що можна спробувати пропрацювати питання участі України в процесах обмінів між західними союзниками й росіянами.
Обмін полоненими 1000 на 1000
Перший етап обміну полонених у межах домовленостей 1000 на 1000 відбувся в п’ятницю, 23 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 270 військових та 120 цивільних (загалом 390 людей). Серед повернених — три жінки. Додамо, що поки це було найбільше повернення цивільних від початку повномасштабного вторгнення.
Другий етап обміну пройшов 24 травня. Тоді повернули з російської неволі 307 військовослужбовців.
Третій етап обміну минув 25 травня 2025 року. Цього дня 303 військових повернулися додому.
Нагадаємо, про обмін полонених у форматі 1000 на 1000 делегації України та Росії домовилися 16 травня на переговорах у Стамбулі. Це були перші прямі перемовини між двома країнами за понад три роки. Відразу після досягнення цих домовленостей Україна почала складати списки людей для обміну.
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за покликанням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру