У Координаційному штабі прокоментували ймовірне повернення в межах обміну українського військового, який міг співпрацювати з росіянами

«Жодного азовця. Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців.

Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування», — написав він.

Прокопенко не вірить, що єдина причина відсутності азовців у більшості обмінів — це небажання росіян віддавати їх. За його словами, якби це було так, то ні він, ні інші бійці «Азову» не повернулися б, тож причина полягає в іншому. Він запропонував міняти воїнів бригади на когось, «хто важить для них (росіян — ред.) більше, ніж омський контрактник». Військовий переконаний, що можна спробувати пропрацювати питання участі України в процесах обмінів між західними союзниками й росіянами.

Обмін полоненими 1000 на 1000

Перший етап обміну полонених у межах домовленостей 1000 на 1000 відбувся в п’ятницю, 23 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 270 військових та 120 цивільних (загалом 390 людей). Серед повернених — три жінки. Додамо, що поки це було найбільше повернення цивільних від початку повномасштабного вторгнення.

Другий етап обміну пройшов 24 травня. Тоді повернули з російської неволі 307 військовослужбовців.

Третій етап обміну минув 25 травня 2025 року. Цього дня 303 військових повернулися додому.

Нагадаємо, про обмін полонених у форматі 1000 на 1000 делегації України та Росії домовилися 16 травня на переговорах у Стамбулі. Це були перші прямі перемовини між двома країнами за понад три роки. Відразу після досягнення цих домовленостей Україна почала складати списки людей для обміну.